"Особливий статус" Донбасу. Коли він запрацює
Автор фото, Getty Images
Верховна Рада вчергове продовжила на рік дію закону про особливий статус Донбасу.
У самому законі змінили лише одну цифру - строк дії "особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" продовжили з 31 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року.
За таке рішення проголосували 304 депутати, зокрема більшість фракцій "Слуги народу", ОПЗЖ, "Європейська солідарність", група "За майбутнє" та "Довіра".
"Голос" та "Батьківщина" не голосували.
Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко пояснив, що продовження особливого статусу потрібне для переговорного процесу у Тристоронній контактній групі в Мінську (ТКГ).
Він сказав, що за рік з часу минулого продовження статусу багато що відбулося - "нормандська зустріч" у Парижі, розширення ТКГ за рахунок українських депутатів, а також запровадження "всеохопного перемир'я", яке зменшило кількість втрат на фронті.
Водночас депутат від "Голосу" Роман Лозинський назвав чергове продовження особливого статусу Донбасу "цементуванням мертвих Мінських домовленостей".
"Це означає цементування безальтернативності Мінських домовленостей. За що виступає Путін… і "п'ята колона" Кремля у цьому парламенті", - вважає Лозинський.
Що таке "особливий статус Донбасу"
Автор фото, Укрінформ
Закон про "особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО" вперше ухвалили ще у 2014 році на основі перших Мінських домовленостей та після важких боїв літа того року.
Він передбачає розширення повноважень місцевої влади в непідконтрольних районах Донбасу після позачергових місцевих виборів там.
За цим законом передбачені:
- амністія для "осіб-учасників подій на території Донецької, Луганської областей";
- гарантії вільного використання російської та інших мов;
- особливий порядок призначення суддів та прокуратури;
- економічна підтримка регіону, через запровадження "відмінного від загального економічного режиму", що має залучити інвестицій для інфраструктури;
- можливість прикордонного співробітництва з "територіальними одиницями Російської Федерації";
- можливість створення загонів "народної міліції", яка охоронятиме громадський порядок.
Все це має вступити у силу після початку роботи органів місцевої влади, обраних на виборах за українським законом та визнаних ОБСЄ і Ради Європи.
Крім того, ці вибори мають відбутися за умови "виведення усіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України".
Всі згадані повноваження - тимчасові, у вже новій редакції вони мають діяти лише до кінця 2021 року.
Але на практиці ці норми так ніколи і не працювали через те, що повного припинення вогню на Донбасі так і не настало за шість років. Через це не було практичних кроків щодо проведення місцевих виборів за українським законом (вперше вони мали пройти ще 7 грудня 2014 року).
Натомість закон про особливий статус вже кілька разів продовжували на рік - на випадок, якщо місцеві вибори на Донбасі все ж відбудуться.
Після зустрічі "нормандської четвірки" у 2019 році президент Володимир Зеленський допускав можливість суттєвого перегляду закону про особливий статус.
Припускали, що у закон про особливий статус Донбасу можуть інкорпорувати "формулу Штайнмаєра".
Однак за рік після зустрічі цього так і не відбулося - закон знову просто продовжили на рік.
