"Адмірал Кузнєцов" знову горів. Навіщо Росії цей застарілий, але єдиний авіаносець
Автор фото, Getty Images
На російському авіаносці "Адмірал Кузнєцов", який ремонтують у Мурманську, в четвер сталась пожежа. Цей крейсер-авіаносець на ремонті з 2017 року, і на ньому продовжують відбуватися аварії.
Осередок займання був у каютах на лівому борту, повідомили російській агенції ТАСС в екстрених службах. Його вдалося локалізувати на площі 6 кв. м. З корабля евакуювали 20 людей.
Збитків та постраждалих немає, заявив голова Об'єднаної суднобудівної корпорації Олексій Рахманов.
"Жодної пожежі не було, було локальне загоряння, загашено об 11:30 силами особового складу та представників пожежних служб, які перебувають на території заводу. Оперативно спрацювала система боротьби за живучість, пошкоджень та збитків немає", - сказав Рахманов.
Будівництво важкого крейсера "Адмірал Кузнєцов" почалося в 1982 році, через п'ять років його спустили на воду. Корабель може нести понад 50 літальних апаратів (28 літаків та 24 вертольоти), у складі його озброєння - крилаті протикорабельні ракети "Граніт", зенітний ракетний та ракетно-гарматний комплекси "Клинок" та "Каштан".
З 2017 року він стоїть на ремонті, але аварії на ньому продовжують траплятися.
"Побудований за не надто вдалим проєктом"
Кореспондент ВВС Павло Аксьонов про те, чому Росія не може відмовитися від "Адмірала Кузнєцова"
"Адмірал Кузнєцов", що дістався Росії у спадок від СРСР, повною мірою відповідає виразу "валіза без ручки". Це досить старий корабель, який вимагає великих коштів для того, щоб привести його до боєздатного стану, ще більше - для створення повноцінного авіаційного ударного угруповання навколо нього. Але при цьому відмовитись від цього вантажу теж неможливо.
Головним аргументом на користь збереження "Кузнєцова" є збереження спадкоємності та традицій палубної авіації. Тобто цей корабель потрібний для того, щоб у ВМФ з появою нового авіаносця залишалися для нього льотчики та літаки.
У 2016 році голова загальноросійського руху підтримки флоту (РПФ) Михайло Ненашев розповів, що на початку 2000-х років "Адмірала Кузнєцова" цілком могли продати за кордон як брухт.
За його словами, ініціатори цієї ідеї представили уряду документ, у якому стверджувалося, що на ремонт та модернізацію "Кузнєцова" не вистачає коштів, а отримані від продажу авіаносця гроші можна використати на будівництво кількох ескадрених міноносців.
Цей бойовий корабель, на думку експертів, спочатку був побудований за не надто вдалим проєктом: крейсер-авіаносець, озброєний не тільки палубною авіацією, але також і протикорабельними ракетами.
Крім того, у нього була відсутня катапульта, замість якої палуба закінчувалася злітним трампліном. Однак повноцінного великого авіаносця в СРСР так і не побудували, а Росія, попри розробку кількох проєктів, так і не зробила жодного.
Зараз для створення нових авіаносних ударних угруповань Росії бракує не тільки самого корабля: відсутня, зокрема, спеціальна авіація (радари, що літають), необхідно побудувати нові кораблі супроводу, оновити берегову інфраструктуру.
Проблема не лише у відсутності таких літаків. "Кузнєцов" не має катапульти, а палубні літаки далекого радіолокаційного виявлення або транспортні літаки просто не можуть злітати без допомоги таких прискорювачів.
Крім того, командування російського ВМФ фактично не має досвіду управління великими авіаносними ударними угрупованнями - свої рідкісні походи "Кузнєцов" зазвичай здійснював у супроводі зовсім невеликої кількості кораблів.
Проте у 2017 році, після того, як "Адмірал Кузнєцов" повернувся з походу до Сирії, його відправили на капітальний ремонт та модернізацію. Завдання були поставлені амбітні: оновлення систем управління польотами, заміна льотної палуби з трампліном, енергетичної установки.
Аварії та пожежі "Кузнєцова"
Історія корабля налічує кілька інцидентів, серед яких є чималі.
Так, у 2018 році, коли корабель вже перебував на 35-му судноремонтному заводі в Мурманську, затонув плавдок ПД-50, в якому і перебував "Кузнєцов". Внаслідок аварії один із кранів плавдока впав на палубу авіаносця, пошкодивши її. Тоді одна людина зникла безвісти, а друга померла в лікарні.
Після цього корабель перевели до причальної стінки заводу та продовжили ремонт там.
У грудні 2019 року на "Кузнєцові" виникла велика пожежа, внаслідок якої загинули двоє людей. Тоді збитки від пожежі, як заявляв голова Об'єднаної суднобудівної корпорації (ОСК) Олексій Рахманов, становили 500 млн рублів.
Верф - зона ризику
Пожежі на корабельних верфях і біля причалів - не таке рідкісне явище. У Росії, наприклад, остання велика пожежа сталася лише рік тому.
18 грудня 2021 року в сухому доці на території "Північної верфі" в Санкт-Петербурзі загорівся корвет "Проворний", що будується.
Площа загоряння становила 400 квадратних метрів. Були сильно пошкоджені палуби та надбудови корабля.
Під час ремонту на борту часто є різні горючі матеріали - фарба, розчинники тощо. При цьому там можуть вести зварювальні роботи - якщо буде порушена техніка безпеки, це може призвести до пожежі.
