Секс-терапія для солдатів: як сурогатні партнери допомагають у реабілітації

18+

У багатьох країнах сурогатна секс-терапія - тобто за участю найманих статевих партнерів пацієнта - метод суперечливий і широко не практикується. Проте в Ізраїлі таке лікування проводять у рамках державної програми для військовослужбовців, які отримали важкі поранення і потребують сексуальної реабілітації.

Кабінет ізраїльської сексологині Роніт Алоні в Тель-Авіві виглядає так, як і варто очікувати. Для клієнтів стоїть невелика зручна кушетка, на стінах - біологічні діаграми чоловічих і жіночих геніталій, які вона використовує для пояснення.

Але цікавіше те, що відбувається у сусідній кімнаті, де розмістився великий розкладний диван і свічки.

Тут платні сурогатні партнери допомагають навчити клієнтів Алоні мистецтву інтимних стосунків і, зрештою - як займатися сексом.

"Це не схоже на готель - швидше на дім, на квартиру", - говорить д-рка Алоні. Тут є ліжко, CD-плеєр, окремий душ, а стіни прикрашають еротичні твори мистецтва.

"Секс-терапія - це багато в чому терапія для пар, без партнера завершити процес не вдасться, - продовжує вона. - Сурогатний партнер - вона або він - виконують роль партнера у звичайній парі".

Хоча критики порівнюють це з проституцією, в Ізраїлі ця терапія набула значного поширення: витрати солдат з травмами, які впливають на їхню здатність займатися сексом, покриває держава.

"Людям потрібно відчувати, що вони можуть зробити приємно комусь іншому і що вони можуть отримати задоволення від когось, - каже д-рка Алоні, що отримала докторський ступінь в області сексуальної реабілітації.

"Люди приходять на терапію. Вони приходять не заради задоволення. В цьому немає нічого схожого на проституцію, - твердо додає вона. - Крім того, 85% сесій присвячені близькості, дотикам, комунікації, вони про те, як бути особистістю і про ставлення до інших людей. Момент, коли ви розпочинаєте сексуальні стосунки - це кінець процесу".

Наш співрозмовник, який представився паном А, став одним із перших солдатів, які домоглися від міністерства оборони Ізраїлю відшкодування витрат на сурогатну секс-терапію після нещасного випадку, який змінив його життя майже 30 років тому.

Будучи резервістом армії оборони Ізраїлю, після падіння з великої висоти він був паралізований нижче пояса і втратив здатність займатися сексом, як раніше.

"Коли я отримав травму, я склав список справ, які потрібно навчитися робити, - каже він. - До нього увійшли: самостійно приймати душ, їсти, одягатися, самостійно керувати автомобілем і займатися сексом".

Пан А вже був одружений і мав дітей, але його дружина не почувалася комфортно, розмовляючи про секс з лікарями і психологами, тому вона порадила йому звернутися за допомогою до докторки Алоні.

Він пояснює, як д-рка Алоні давала вказівки і рекомендації йому і його сурогатній партнерці до і після кожного сеансу.

"Починати доводиться з самого початку: ви торкаєтеся партнера тут, там, і поступово, крок за кроком, процес розвивається до останньої стадії оргазму", - говорить він.

Пан А вважає правильним, що держава оплачувала його щотижневі сеанси, як і інші елементи програми реабілітації. Сьогодні вартість тримісячного курсу лікування становить 5400 доларів.

"Зайнятися сексом з сурогатним партнером не було для мене метою життя. Так, я отримав травму і хотів реабілітуватися у всіх аспектах мого життя, - каже він, сидячи в своєму інвалідному кріслі в спортивному костюмі: він збирається грати у настільний теніс. - Я не закохався у свою партнерку. Я був одружений. Я просто хотів вивчити техніку досягнення мети. Я сприйняв це як дуже логічну річ, яку треба зробити".

На його думку, західна зацикленість на проблемах сексу призводить до помилок.

"Секс - це частина життя, це задоволення життям, - каже він. - Справа не в тому, що я Казанова, проблема не в цьому".

В клініку д-рки Алоні, намагаючись не привертати до себе уваги, стікаються люди різного віку й походження.

Багато відвідувачів зазнають труднощів, намагаючись розпочати романтичні стосунки, через проблеми з фізичною близькістю або тривогу, або через пережите сексуальне насильство. У інших є проблеми з фізичним і психічним здоров'ям.

Від самого початку своєї кар'єри д-рка Алоні приділяла особливу увагу клієнтам з інвалідністю. Кілька її близьких родичів втратили здоров'я, зокрема її батько, пілот, який отримав черепно-мозкову травму після авіакатастрофи.

"Усе своє життя я була поруч із людьми, яким доводилося мати справу з різними формами інвалідності та долати їх, - говорить вона. - Усі ці люди успішно реабілітувалися, тому я дивилася на речі дуже оптимістично".

Д-рка Алоні встановила близькі стосунки з сурогатним партнером, який працював з інвалідами, під час навчання в Нью-Йорку.

Коли вона повернулася в Ізраїль наприкінці 1980-х, вона отримала схвалення провідних рабинів на використання секс-сурогатів і почала проводити терапію в реабілітаційному центрі в релігійному кібуці - сільській громаді.

У рабинів було одна вимога: сурогатними партнерами не можуть бути одружені чоловіки і заміжні жінки. Д-рка Алоні досі його виконує.

Згодом вона заручилася підтримкою ізраїльської влади. Із приблизно 1000 людей, які пройшли сурогатну секс-терапію в її клініці, десятки ветеранів ізраїльської армії, які отримали поранення. Їхнє лікування фінансувала держава. У багатьох - травми головного або спинного мозку.

Д-рка Алоні вважає, що орієнтована на сім'ю культура Ізраїлю і його ставлення до своїх збройних сил спрацювали їй на користь. У 18 років більшість ізраїльтян призивають на військову службу, а потім вони залишаються службовцями запасу ще десятки років.

"З моменту заснування країни ми весь час перебуваємо у стані війни, - каже вона. - Кожен в Ізраїлі знає кого-небудь, хто був поранений або загинув, і позитивно ставиться до компенсації цим людям. Ми відчуваємо себе зобов'язаними їм".

Високий чоловік років 40 сидить в саду з ковдрою на колінах. Він - колишній солдат запасу, чиє життя радикально змінилося під час Ліванської війни 2006 року.

Давид (будемо називати його так) не може ані говорити, ані рухатися.

Він може спілкуватися тільки за допомогою своєї терапевтки - якщо вона підтримує його руку і одночасно олівець у нього в пальцях, то він може писати на дошці.

"Я був звичайною людиною. Я щойно повернувся з поїздки на Далекий Схід. Я вчився в університеті та працював барменом. Раніше я любив спорт і спілкування з друзями", - каже Давид.

Коли на його військову частину напали, він отримав серйозні травми ноги й голови та провів три роки в лікарні.

За його словами, за цей час він втратив волю до життя.

Ситуація почала змінюватися лише після того, як лікарі запропонували йому сурогатну сексуальну терапію.

"Коли я почав сурогатну терапію, я почувався невдахою, нікчемою. А під час терапії я став почуватися чоловіком, молодим і красивим, - говорить Давид. - Я вперше відчув таке після травми. Це додало мені сил і вселило надію".

Проте, це були інтимні стосунки, які неминуче мали закінчитися, і Давид це знав. Чи був ризик того, що він отримає емоційну травму?

"Спочатку для мене це було складно, тому що я хотів, щоб сурогатна партнерка належала тільки мені, - каже він. - Але я зрозумів, що навіть якщо ми більше не партнери, то все одно хороші друзі. І воно того варте, правда. Це просто допомагає тобі відновити себе з нуля".

Зазвичай правила забороняють клієнтам та їхнім сурогатним партнерам підтримувати стосунки поза терапією. Однак Давид і його партнерка - жінка під псевдонімом Серафіна - отримали спеціальний дозвіл від клініки докторки Алоні залишатися на зв'язку після закінчення лікування.

Близькі Давида кажуть, що після терапії він змінився і зосередився на планах на майбутнє.

Хоча сексуальне життя залишається дуже складним, до початку епідемії Covid-19 він став більше спілкуватися з людьми, виходити на вулицю з допомогою доглядальниць.

Серафіна працювала сурогатною партнеркою в клініці Роніт Алоні понад десять років. Це струнка жінка з короткою стрижкою, відкрита і жвава.

Нещодавно вона опублікувала книгу про свій досвід. Вона називається "Більше, ніж секс-сурогат", а видавці описують її як "унікальні спогади про інтимну близькість, секрети і про те, як ми любимо".

Як і в інших сурогатних партнерів тель-авівської клініки, у Серафіни є інша робота. Вона займається мистецтвом. Вона каже, що стала працювати у клініці з альтруїстичних міркувань.

"Я хотіла допомогти усім тим, хто страждає і приховує свої страждання і свої секрети, тому що знала, що в мене є здібності, - пояснює вона. - У мене не було проблем з ідеєю використовувати сексуальність і своє тіло в процесі терапії. І це було захопливо, сексуальність мене захоплювала".

Серафіна описує себе як "когось на зразок екскурсовода", провідника у подорожі, до якої вона запрошує своїх клієнтів.

Вона працювала приблизно з 40 клієнтами, зокрема ще одним військовослужбовцем, але каже, що серйозність травм Давида становила унікальну проблему. Вона навчилася допомагати йому писати, щоб вони могли поговорити наодинці.

"Давид - це екстремальний випадок. Це було схоже на прогулянку пустелею - незрозуміло, куди йти", - говорить вона.

"Доводилося бути дуже винахідливою, тому що він узагалі не рухається. Я рухала його тіло так, як, за моїми уявленнями, він би рухався сам, якби міг. Він відчував своє тіло, але не міг поворухнутися, - продовжує Серафіна. - Він завжди говорив: "Вона точно знає, чого я хочу, навіть якщо я нічого не кажу". Це було дуже приємно".

Крім сурогатних партнерів, у Серафіни були і свої стосунки із чоловіками. За її словами, її партнери приймають те, чим вона займається. Але вона знає інших жінок і чоловіків, які залишили роботу секс-сурогатів заради своїх власних партнерів або для вступу в шлюб.

Вона пояснює, що прощатися з клієнтами після інтимних стосунків необхідно, але буває складно: "Це як поїздка у відпустку. У нас є можливість побудувати прекрасні стосунки на короткий час - ми скористаємося нею або відмовимося від неї? І це найспокійніший розрив стосунків, який може бути. На це є вагомі причини. Іноді я можу й поплакати, але водночас я така щаслива. Коли я дізнаюся, що хтось народив дитину або одружився, неможливо собі уявити, наскільки я щаслива, схвильована і вдячна за те, що я роблю".

Пізно ввечері Роніт Алоні все ще працює, читаючи онлайн-лекцію групі сексологів з Європи та Південної Америки.

Вона розповідає про окремі випадки і цитує дослідження, які свідчать про те, що секс-сурогати ефективніші, ніж класична психологічна терапія при лікуванні сексуальних проблем.

"Це дуже цікаво. Терапевти, які вже працювали з сурогатами, всі як один говорять, що зроблять це знову", - говорить вона їм.

Вона вважає, що за сучасного розвитку хірургії, що дозволяє важко пораненим солдатам вижити, лікування за допомогою сурогатних партнерів можна було б використовувати ширше.

"Неможливо реабілітувати людину без реабілітації її самооцінки, її сприйняття себе чоловіком або жінкою, - говорить вона. - Цю частину нашого життя неможливо ігнорувати. Це дуже важливо. Це центр нашої особистості. І про це не можна просто говорити. Сексуальність - це щось динамічне, це те, що повинно існувати між нами та іншими людьми".

На думку д-рки Алоні, в сучасному суспільстві склалося нездорове ставлення до сексу.

"Ми знаємо, як жартувати про сексуальність. Ми знаємо, як принижувати людей, ми дуже консервативні або занадто радикальні щодо сексуальності, - говорить вона. - Справжнього балансу досягти не вдається. Сексуальність ніколи не впліталась у наше життя так, як це має бути, а сексуальність - це життя, це продовження життя. Це наша природа!"

Ілюстрації Кеті Горвіч

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!