Що може зупинити війну? Які сценарії знову обговорюють за зачиненими дверима

Після кількох місяців затишшя навколо можливих мирних переговорів між Україною та Росією дипломатичні контакти знову активізувалися. Як пише Economist, США і Росія відновили неформальні переговори, а між Україною та командою Дональда Трампа тривають щоденні консультації.

За даними видання, одна з ідей, які зараз обговорюються, передбачає двоетапне припинення вогню. Спочатку сторони мають суттєво скоротити бойові дії у смузі шириною 50–70 кілометрів по обидва боки фронту, а потім перейти до переговорів про ширшу угоду.

Втім про повноцінний мирний договір поки що не йдеться.

Що змінилося

Economist пов'язує нове пожвавлення дипломатичних контактів із підсумками саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені. За словами європейських дипломатів, у Вашингтоні поступово змінюється ставлення до війни.

Як зазначає видання, все більшої ваги набувають два українські аргументи: Росії не можна довіряти, а Україна не виглядає стороною, яка програє.

Додаткове враження на американських посадовців справили нещодавні удари українських безпілотників по території Росії, зокрема атака на нафтопереробний завод поблизу Москви. У Вашингтоні такі операції все частіше сприймають як доказ того, що Київ здатен не лише оборонятися, а й створювати серйозні проблеми для Росії.

Один з французьких дипломатів сказав виданню, що Трампу стало зрозуміло: "сьогодні українці - переможці, а той, хто програє, - Путін".

Чому переговори залишаються складними

Попри відновлення контактів, співрозмовники Economist не очікують швидких результатів.

Один з високопосадовців в українській владі заявив виданню, що Москва навряд чи піде на серйозні кроки до жовтня. За його словами, Росія, ймовірно, захоче надати Трампу передвиборчий імпульс - "і отримати щось натомість".

На думку видання, Кремль може затягувати процес до наступної весни. Розрахунок може полягати в тому, що нова зимова кампанія ракетних і дронових ударів по українській енергетиці послабить позиції Києва та змусить його піти на поступки.

Саме тому, наголошує Economist, було б помилкою вважати, що Володимир Путін відмовився від своїх воєнних цілей. Так само небезпечно припускати, що він не спробує використати будь-яке перемир'я як перепочинок або інструмент подальшого тиску на Україну.

За даними Economist, Москва й надалі орієнтується на так звану "формулу Анкориджа" - набору домовленостей, які нібито обговорювалися між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним під час російсько-американських контактів минулого року.

Зміст цих домовленостей офіційно не розкривається і залишається предметом суперечок. Однак, як пише видання, йдеться, зокрема, про юридичне визнання російського контролю над Кримом і всім Донбасом, а також фактичне визнання нинішньої лінії фронту в Запорізькій та Херсонській областях.

Для України такі умови залишаються неприйнятними.

Чому припинення вогню може бути вигідне і Києву, і Москві

На цьому тлі Financial Times розмірковує, чому шанси на хоча б тимчасове припинення вогню не варто ігнорувати.

Для Росії війна стає все дорожчою. На думку видання, літній наступ фактично захлинувся, а втрати перевищують можливості Кремля поповнювати армію новими військовими.

"Росія не перемагає. Її літній наступ було зупинено технологічною перевагою України, тоді як втрати перевищують можливості Москви мобілізувати нових солдатів", - пише автор.

На його думку, припинення вогню дозволило б Кремлю подати ситуацію як частковий успіх. Москва могла б заявити, що вступ України до НАТО залишається замороженим, а питання розміщення європейських миротворців фактично відійшло на другий план.

Водночас і Україна, вважає FT, стикається з серйозними обмеженнями. Київ уже досяг однієї з головних цілей цієї війни - довів своє право на незалежне існування та зміцнив власну державність.

"Україна втратила території, але її суверенітет було підтверджено", — пише автор.

Проте затяжна війна означає не лише нові втрати на фронті. Вона має й довгострокові наслідки: падіння народжуваності, продовження еміграції та скорочення людського потенціалу країни.

"Реальність така, що навіть якщо шанс на тривалий мир мінімальний, ми не повинні втратити можливість досягти змістовного перемир'я", — вважає автор статті.

Нова реальність війни

Ще один чинник, який впливає на розмови про можливе перемир'я, - зміна характеру самої війни.

"Путін колись намагався створити враження, що війна відбувається десь далеко. Він більше не може цього робити, коли росіяни бачать дим на власні очі", — сказала Economist українська дипломатка Лана Зеркаль.

Своєю чергою New York Times зазначає, що удари українських безпілотників по Москві та інших російських об'єктах демонструють нову здатність Києва переносити війну на територію противника.

Водночас видання наголошує: щоб серйозніше вплинути на розрахунки Кремля, Україні можуть знадобитися не лише дрони, а й власні балістичні ракети.

Вікно можливостей - і ризик його втратити

І Economist, і Financial Times бачать ознаки того, що вперше за тривалий час з'явилися чинники до серйозної розмови про припинення вогню.

США знову шукають дипломатичні варіанти. Україна демонструє здатність завдавати болючих ударів по території Росії. Москва гостріше відчуває ціну війни. А Київ усе частіше змушений думати не лише про фронт, а й про те, якою буде країна після війни.

Втім це вікно можливостей залишається надзвичайно крихким.

Як застерігає Financial Times, шанс хоча б тимчасово зупинити війну може бути втрачений через переконання Володимира Путіна, що він усе ще здатен досягти повної перемоги.

А Economist нагадує: навіть якщо перемир'я буде укладене, немає гарантій, що Кремль не використає його як паузу для підготовки до нового етапу війни.