Енді Бернем: що можливий керівник Британії говорив про Україну і як з нею пов'язаний

    • Author, Наталія Патрікєєва, Беккі Мортон, Джеймс Грегорі
    • Role, BBC News
  • Published
  • Час прочитання: 8 хв

Велика Британія готується зустріти вже сьомого прем'єр-міністра за останні десять років. Заява Кіра Стармера про відставку з посади лідера лейбористів та очільника уряду поставила крапку в кількамісячній внутрішньопартійній кризі.

Одним з головних претендентів на посаду наступника називають мера Великого Манчестера Енді Бернема, якого у Британії давно охрестили "Королем Півночі".

Чи збереже він таку ж послідовну підтримку Києва та що говорив раніше про Україну?

Збір грошей, визнання Голодомору

Що достеменно відомо - Енді Бернем активно був залучений до гуманітарної підтримки України від самого початку повномасштабного вторгнення.

26 лютого він написав листа українським мерам, аби висловити свою підтримку і солідарність.

"Я пишу, щоб висловити свій шок, скорботу та обурення через триваюче вторгнення в Україну. Великий Манчестер має міцні зв'язки з Україною, і наш регіон є домівкою для тисяч людей українського походження. Усе наше населення солідарне з вами та вашими громадянами у цей жахливий час", написав тоді Бернем.

А вже 10 березня 2022 року Манчестерський університет оголосив терміновий збір коштів на підтримку України.

"Мета ініціативи — залучити фінансування для надання екстреної медичної допомоги мільйонам людей, які стали вимушеними переселенцями внаслідок російського вторгнення", - йшлося у тексті.

Цю ініціативу підтримав мер Великого Манчестера Енді Бернем.

"Жителі Великого Манчестера, безсумнівно, захочуть пожертвувати речі чи їжу, але ця кампанія спрямована саме на збір коштів для закупівлі медичного обладнання. Це дозволить нашим медикам підтримати тих, хто перебуває на передовій в Україні. Якщо ви маєте можливість допомогти фінансово, закликаю зробити це якомога швидше", — сказав тоді Енді Бернем.

У 2022 він також зустрічався з волонтерами в Українському культурному центрі Великого Манчестера, які організували безкоштовний магазин для переселенців з України.

У 2024 Бергем, під час другої річниці вторгнення, нагадував про незмінну підтримку України:

"Два роки тому ми взяли на себе зобов'язання перед [українським народом], що будемо стояти пліч-о-пліч з ними, а наш міський регіон не кидає слів на вітер. Ми бачимо вас, ми приймаємо вас, ми продовжуємо приймати вас тут, і ми будемо з вами стільки, скільки буде потрібно", - сказав тоді Бергем.

Під час зустрічі із представниками Асоціації українців у Великій Британії та благодійної організації UK-Med Бернем оголосив, що Великий Манчестер визнає масове вбивство українців Радянським Союзом між 1932 і 1933 роками, відоме як Голодомор, геноцидом.

Тоді Бернем підкреслив, що люди мають усвідомити: "нинішнє вторгнення Росії в країну - це не перший випадок, коли українська ідентичність опиняється під ударом".

"Мова йде про визнання як минулої несправедливості, так і того, що відбувається зараз. Це додасть сил українцям як тут, так і в самій країні у цей скрутний час".

Підтримка UNBROKEN

Відомо також, що Енді Бернем разом із мерами Львова Андрієм Садовим та очільником Ліверпуля Стівом Ротерамом заснував Мережу незламних міст (UNBROKEN Cities Network).

Мережу створили для підтримки "Незламних" (UNBROKEN) — української національної програми реабілітації, розробленої для допомоги країні у подоланні фізичних та психологічних травм війни.

У квітні 2026 року Енді Бернем та мер Ліверпуля Стів Ротерам зустрілися у Великій Британії з українською делегацією, до якої увійшли мери Львова Андрій Садовий та Бучі Анатолій Федорук.

Протягом двох днів у Манчестері мери ділилися досвідом, як керувати містом під постійними обстрілами. Українські лідери пояснювали британцям, як підтримувати роботу транспорту, лікарень та комунальних служб під час війни.

Також вони обговорювали, як допомагати людям справлятися з психологічними травмами.

"Для нас велика честь вітати мера Садового, мера Федорука та їхніх колег у Великому Манчестері, щоб поділитися лідерським досвідом, зміцнити відносини та визначити нові можливості для співпраці", - сказав тоді Бернем.

Працевлаштування українців

У 2022 році мер Великого Манчестера разом із партнерами з півночі Англії створив ініціативу "Разом для України" (United for Ukraine). На сайті United for Ukraine опублікували список якісних вакансій від роботодавців, які готові надати підтримку.

Сайт також спрямовував людей до інших послуг: безкоштовні курси англійської мови, відкриття банківських рахунків, консультації щодо управління фінансами, житла та догляду за дітьми.

"У партнерстві з роботодавцями з усього регіону ми продовжуємо допомагати переміщеним українцям облаштовуватися на новому місці, забезпечуючи їм можливості для працевлаштування та навчання", - говорив Бернем у першу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

На той час до United for Ukraine долучилися понад 140 роботодавців, що розмістили понад 400 вакансій для українців.

Шлях до крісла прем'єр-міністра

Енді Бернем уже намагався стати лідером Лейбористської партії — двічі балотувався і двічі зазнав поразки.

Але тепер це може бути випадок "третій — щасливий": після відставки Кіра Стармера багато депутатів-лейбористів згуртувалися навколо новообраного депутата від Мейкерфілда, прокладаючи шлях до можливого прем'єрства Бернема.

Бернем підтвердив, що має намір балотуватися на посаду лідера, і його шанси посилилися завдяки підтримці Веса Стрітінга — колишнього міністра охорони здоров'я в уряді сера Кіра, який і сам прагнув очолити партію.

Першу серйозну перешкоду на шляху до Даунінг-стріт Бернем подолав минулого тижня, вигравши довибори в Мейкерфілді, обійшовши кандидата від Reform UK, який посів друге місце.

Колишній мер Великого Манчестера збільшив частку голосів Лейбористської партії з 45% на загальних виборах 2024 року майже до 55%.

Тепер депутат-лейборист, який уперше був обраний до парламенту у 2001 році, складе присягу в понеділок після обіду.

Раннє життя: фанат "Евертона" та любитель інді-музики

Народившись у Ліверпулі в 1970 році, Бернем виріс у Калчеті — тихому приміському селищі в графстві Чешир, неподалік від Воррінгтона.

Його батько, інженер компанії BT, та мати, реєстраторка у сімейного лікаря (GP), обидва були палкими прихильниками Лейбористської партії, тому інтерес до політики у нього з'явився ще в ранньому віці.

Бернем розповідав, що приєднатися до Лейбористської партії у віці 14 років його надихнула теледрама від BBC "Хлопці з Чорної країни" (Boys from the Blackstuff), яка глибоко вразила його своєю розповіддю про життя і безробіття в Ліверпулі.

Друзі дитинства згадують Бернема як азартну, схиблену на спорті дитину та палкого вболівальника футбольного клубу "Евертон", який до того ж був фаст-боулером (швидким подавачем) у крикетній команді школярів графства Ланкашир.

Його вчитель англійської мови з місцевої римо-католицької загальноосвітньої школи згадує, як на шкільних виборах Бернем висунув свою кандидатуру від лейбористів — і здобув розгромну перемогу.

Бернем та два його брати стали першими у своїй родині, хто вступив до університету: Енді обрав вивчення англійської філології в Кембриджі.

У своїй книзі "Курс на Північ" (Head North) Бернем писав, що в університеті йому "було важко відчути себе частиною спільноти" і він почувався "самозванцем".

З усім тим, цей палкий меломан — шанувальник таких північних інді-гуртів, як The Smiths та The Stone Roses — зазначив, що його "дедалі більший інтерес до манчестерської музичної сцени дав йому відчуття ідентичності та певну перевагу"

Після закінчення університету він розпочав кар'єру в журналістиці, працюючи у спеціалізованих галузевих журналах, зокрема Tank World та Passenger World Management.

У віці трохи за 20 він отримав свій перший серйозний шанс у політиці, влаштувавшись дослідником до покійної Тесси Джовелл — на той час депутатки від округу Далвіч і Вест-Норвуд, яка згодом обійме посади міністра в урядах Тоні Блера та Ґордона Брауна.

Попри своє пізніше зневажливе ставлення до вестмінстерської політики, Бернем швидко просувався кар'єрними сходами. Він став спеціальним радником міністра культури Кріса Сміта, а у 2001 році його обрали членом парламенту від його рідного міста Лі, що у Великому Манчестері.

Спочатку він працював на посаді молодшого міністра в уряді Блера, але згодом увійшов до складу кабінету міністрів за керівництва Брауна — спершу як головний секретар скарбниці, а пізніше як міністр культури та міністр охорони здоров'я.

Саме на посаді міністра у справах культури, медіа та спорту Бернема освистали на поминальній службі, присвяченій 20-м роковинам трагедії на стадіоні "Гіллсборо".

У 1989 році внаслідок тисняви на стадіоні загинуло 97 уболівальників "Ліверпуля".

Ці вигуки з натовпу спонукали Бернема порушити це питання на засіданні кабінету міністрів, що посприяло початку другого розслідування трагедії.

Від депутата парламенту до мера Великого Манчестера

У 2010 році, після того, як Браун пішов у відставку внаслідок поразки лейбористів на загальних виборах, Бернем висунув свою кандидатуру на посаду лідера партії.

Він посів четверте місце серед п'яти претендентів, програвши Еду Мілібенду, але наступні п'ять років присвятив зміцненню своєї підтримки серед рядових членів партії.

У 2015 році він спробував знову, але цього разу його обійшов Джеремі Корбін.

Критики Бернема таврували його як "флюгер", чиї погляди змінювалися разом із політичними вітрами, аби забезпечити собі найбільші шанси на успіх.

Будучи прихильником того, щоб залишитися в ЄС під час референдуму щодо Брекзиту, він висловлював бажання за свого життя побачити повернення Великої Британії до Європейського Союзу.

Проте, попри те, що нещодавно він знову підтвердив свою віру в доцільність повернення "у довгостроковій перспективі", він заявив, що не буде агітувати за це на довиборах у Мейкерфілді — окрузі, який на референдумі рішуче проголосував за Брекзит.

Він працював у тіньовому кабінеті Корбіна на посаді тіньового міністра внутрішніх справ, попри те, що його вважали представником блейристського правоцентристського крила партії.

Погляди Бернема дедалі більше зміщувалися вліво: він підтримав націоналізацію водопостачання та енергетики.

Він не був серед тих, хто пішов у відставку на знак протесту проти лідерства Корбіна у 2016 році.

Замість цього у 2017 році він склав повноваження депутата, щоб балотуватися на посаду першого мера Великого Манчестера.

Бернем виграв ці вибори, набравши понад 60% голосів, а у 2021 році був переобраний із ще більшим відривом.

Яким він був мером?

На посаді мера Бернем заслужив похвалу за трансформацію транспортної системи регіону.

Під його керівництвом Великий Манчестер став першим регіоном за межами Лондона, який повернув автобусне сполучення під державний контроль, водночас інтегрувавши його з іншими видами транспорту під єдиним брендом "Бджолина мережа" (Bee Network).

Серед інших сміливих обіцянок було викорінення безпритульності в регіоні до 2020 року — хоча цієї мети так і не було досягнуто.

Його авторитет ще більше зріс під час пандемії Covid-19, коли він звинуватив консервативний уряд у "зневажливому" ставленні до півночі Англії через регіональні карантинні обмеження.

Це протистояння допомогло йому отримати прізвисько "Король Півночі".