"Мені 24 роки і я бальзамую трупи"

Автор фото, Isabel Walton
Ізабель Волтон проводить свій звичний день в оточенні трупів і каже, що пишається тим, що готує померлих до "останнього прощання". Телеведуча Стейсі Дулі зустрілася з молодою бальзамувальницею під час зйомок документального фільму ВВС про цю професію.
У холодному та стерильному морзі стоїть незвичний запах.
"У нас увімкнена вентиляційна система, але люди не звикли до хімікатів, які ми використовуємо. Тоді як я абсолютно не звертаю на них увагу", - каже Ізабель Волтон.
Працювати у морзі - не зовсім типова робота для 24-річної дівчини.
"Люди дивуються, що я така молода, та ще й жінка, - каже вона, - бо в цій галузі досі домінують чоловіки".
У 2019 році Ізабель почала працювати в компанії A W Lymn у Ноттінгемі - спочатку вона була стажеркою в організатора поховань, але знайшла своє покликання в морзі. У 21 рік вона почала працювати там повний робочий день, й одночасно здобувала кваліфікацію бальзамувальниці.

Автор фото, Isabel Walton
Під час навчання вона була однією з наймолодших й почувалася білою вороною. Її сім’я завжди її підтримувала, але друзі були вражені, коли вона розповіла, чим збирається займатися.
Ізабель каже, що не відчуває страху - навпаки, перебування в оточенні смерті її заспокоює.
"Я знаю, що якщо зі мною щось трапиться, то про мене подбають", - каже вона.
Морг, у якому вона працює, вміщує до 80 тіл. Кожне зберігають там в середньому протягом 15-20 днів.

Автор фото, BBC/Firecracker Films
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
Багато людей думають, що перед похороном покійного просто кладуть у труну, каже Ізабель, але насправді вона витрачає багато часу на підготовку тіл, щоб близькі могли побачити їх та провести час з ними, перш ніж їх поховають.
Вона миє тіла, розчісує або голить їм волосся, одягає їх і наносить макіяж.
"Якщо хтось тривалий час хворів і перебував у лікарні, рідним може бути незвично бачити його з бородою, - каже Ізабель. - Вони хочуть його бачити у красивому одязі, гладко поголеним та гарним".
Крім того, вони з колегами бальзамують близько 65% тіл, щоб сповільнити розкладання й мати можливість довше зберігати тіло. Рідні можуть замовити цю процедуру, яка повертає шкірі померлих природний колір та надає їм більш "реалістичний" вигляд, каже Ізабель, - це особливо актуально, якщо прощання з померлим відбувається з відкритою труною.
"Я витрачаю багато часу та зусиль на те, що роблю. Я не думаю, що люди усвідомлюють, скільки турботи вкладають у цю роль", - каже вона.

Автор фото, BBC/Firecracker Films
Під час процесу бальзамування тіло очищають, а рот зашивають. Кров зливають із тіла, а замість неї заливають рідину для бальзамування, що містить дезінфекційний засіб формальдегід. Інші рідини та гази також видаляються з тіла та замінюють на рідину для бальзамування.
Деякі релігійні конфесії забороняють процес бальзамування, і його зазвичай не використовують у так званих "зелених" похованнях - через хімічні речовини, які використовують у процесі.
Іноді, якщо людина мала травматичну смерть, Ізабель доводиться робити реконструкцію тіла - спочатку бальзамувати пошкоджену тканину, а потім використовувати віск і спеціальну косметику.
Це не схоже на "макіяж живих людей", каже вона.
"Ми використовуємо косметику для моргів, тому вона краще лягає на охолоджену шкіру", - пояснює Ізабель.

Автор фото, BBC/Firecracker Films
Найбільш завантажених для похоронних служб є період з грудня по березень, оскільки, за статистикою, саме в цей час відбувається більше смертей. Але зараз у морзі Ізабель бальзамує в середньому три-чотири тіла на день.
"Вікон немає, - каже вона. - Побачити денне світло я можу лише тоді, коли йду зробити собі кави".
Зустрічі зі згорьованими рідними померлих можуть бути дуже емоційними, визнає Ізабель, але вона намагається відключитися та зосередитися на наданні професійних послуг.
"Очевидно, що ви намагаєтеся втішити їх, а не навпаки", - каже вона.
Ізабель каже, що хоче кинути виклик стереотипам у своїй галузі – як у морзі, так і на похоронах. Якщо її просять допомогти на службі, вона часто є єдиною жінкою, що несе труну, але додає, що нещодавно на одному похороні працювало чотири жінки.
"Скорботні родичі ніколи раніше не бачила нічого подібного, - каже вона. - Вони сказали, що померла хотіла б це побачити, тому що вона була сильною, незалежною жінкою".































