Як це, коли твоєї рідної мови немає в інтернеті

В інтернеті домінує англійська і ще декілька мов, але більшість корінних культур не мають свого голосу у всесвітній павутині. Тепер вони борються за право мати інтернет своєю рідною мовою.

Уявіть, що улюблена платформа соціальних мереж не дозволяє зробити допис вашою рідною мовою, а на клавіатурі немає букв алфавіту, якими можна було б набрати текст. Вам залишається або перейти на іншу мову, або мовчати.

Це реальність для більшості людей, які розмовляють корінними мовами та діалектами.

У світі існує майже 7000 мов та діалектів, але в опублікованих онлайн-матеріалах представлені лише 7% з них, стверджує організація Whose knowledge?, яка бореться за права маргіналізованих етнічних груп.

Найбільш багатомовна соціальна мережа Facebook підтримує 111 мов. Але опитування, опубліковане ЮНЕСКО у 2008 році, показало, що 98% сторінок інтернету створені лише 12 мовами, понад половина з них - англійською.

Це суттєво обмежує мовну різноманітність інтернету і створює труднощі для тих, чиє мови немає онлайн.

Корінна народність мая какчикелі з Гватемали налічує понад півмільйона людей. Мігель Анхель Окслай Кумес - один з них. Минулого року він разом з однодумцями організував перший Латиноамериканський фестиваль мов корінних народів в інтернеті.

"Я бачу в інтернеті понад 90% контенту англійською мовою і значну частку іспанською та іншими мовами", - розповідає він.

"Отже, мені доводиться переходити на іншу мову, зміцнюючи таким чином дискримінацію моєї власної".

"Якщо моєї мови немає в інтернеті, то вона не дійсна, вона не працює? Навіщо тоді її вчити або навчати неї своїх дітей?"

Разом з іншими активістами Окслай Кумес створює версію Вікіпедії на мові какчикелі, а також перекладає сторінку браузера Firefox Mozilla. Його мрія - мати "цифрове життя своєю рідною мовою, а переходити на іншу мову лише за власним бажанням".

Він не єдиний, хто має таку мрію. 2003 року ЮНЕСКО ухвалила рекомендацію сприяти багатомовності в інтернеті. З того часу організація просуває мовну універсальність інтернету з особливим акцентом на мовах корінних народів.

Утім, найпершою і, мабуть, найскладнішою проблемою є доступ до всесвітньої мережі. За даними Internet World Stats, лише 58% населення світу має доступ до інтернет-інфраструктури.

І хоча 76% кібернаселення проживає в Африці, Азії, на Близькому Сході, в Латинській Америці та Карибському басейні, більшість інтернет-контенту надходить з інших країн.

Наприклад, Вікіпедія, понад 80% статей якої створені у Європі та Північній Америці. Така сама ситуація із 75% доменів верхнього рівня, як-от.com і.org.

"Однак технічний бік питання - це лише частина труднощів", - пояснює Окслай Кумес.

"Клавіатури створені для мов, які домінують в інтернеті. А тому, коли я набираю текст своєю мовою, автокоректор його постійно змінює".

Ця мовна дискримінація відбувається на різних рівнях. З одного боку, це комп'ютерна техніка, як-от клавіатура, з іншого - мови програмування, домени вебсайтів, додатки і платформи соцмереж.

Головною проблемою є брак специфічних алфавітів, що заважає майже всім носіям корінних мов стати частиною онлайн-діалогу.

Погано те, що нерівність, яка завжди існувала в реальному світі, тепер переноситься і в онлайн, вважає Вікторія Агілар.

"Нам доводиться багато працювати над локалізацією, адаптацією технологій до наших потреб", - каже вона.

"Інтернет - прекрасний канал спілкування, але він також відбиває нерівність. Нехтування деякими формами писемності забороняє нам вільно спілкуватися в інтернеті. Нам потрібні технології, які могли б прискорити процес адаптації".

Пані Агілар є носійкою мови мікстеко, вона вивчає лінгвістику в Мексиканському національному університеті.

За допомогою дизайнера вона створює шрифт, яким зможе писати в інтернеті своєю мовою, зберігаючи правильну орфографію.

На думку Агілар, цифрове громадянство має дві сторони. З одного боку, воно робить видимими спільноти Першої нації (корінних народів Америки), але з іншого - швидке поширення інтернету може прискорити зникнення мов меншин.

"Якщо ми не поквапимось з технологіями, час зіграє проти нас, іспанська мова може стати єдиною мовою спілкування у Мексиці", - зазначає дівчина.

"Зараз - дуже важливий момент для мов, в інтернеті спостерігається бум, і дедалі більше людей отримують дані".

Деякі зміни, однак, вже відбуваються. Наприклад, стандарт кодування символів Unicode, який містить знаки майже всіх писемних мов світу, цифри і навіть емодзі.

Латиниця, приміром, використовується у десятках чи навіть сотнях мов, але деякі символи є лише у певній мові. Станом на 2020 рік Unicode підтримує 154 шрифти.

Оскільки інтернет спочатку був орієнтований на англомовних користувачів, система доменних імен допускала використання всього 37 символів (букв англійського алфавіту, арабських цифр 0-9 і дефісу).

З 1999 року Міжнародна інтернет-корпорація ICANN (Internet Corporation for Assigned Names and Numbers) почала впроваджувати символи інших національних алфавітів, зокрема ієрогліфи.

Як пояснює співробітник корпорації Сармад Хуссейн, "зрештою, через поширення інтернету в країнах, які не використовують набір символів Ascii (American Standard Code for Information Interchange) з'явилася чітка потреба адаптувати систему доменних імен до інших мов світу".

Починаючи з 2003 року, проєкт IDN (Інтернаціоналізовані доменні імена) включив домени на 152 мовах, 75 - на основі китайського, японського і корейського шрифтів (CJK) та 33 мови - на основі арабського.

Тепер існує понад 9 млн зареєстрованих IDN, які становлять 2,5% усіх доменів.

Відкриття доменних імен новими мовами, як і розширення доступу до інтернету, вже вплинуло на інтернет-популяцію і на контент, який вони створюють.

Результати дослідження, проведеного Радою європейських національних реєстрів доменів верхнього рівня та Оксфордською інформаційною лабораторією показали, "що національні і регіональні TLD (домени верхнього рівня) посилюють присутність місцевих мов в інтернеті та знижують обсяг англійської мови".

Спільнота Вікімедії визнала потребу у різноманітті і багатомовності Вікіпедії. На грудень 2019 року вільна енциклопедія опублікувала статті 307 мовами, завдяки чому вона є найбільш багатомовною платформою.

"Платформи, як і уряди, несуть відповідальність за створення доступу до технологій різними мовами і, таким чином, зменшення мовної нерівності в інтернеті", - каже Хосе Флорес, віцепрезидент Вікімедії у Мексиці.

Технологічна платформа зараз працює над створенням розділів енциклопедії понад 60 мовами корінного населення країни.

Але справа не лише у технологічних компаніях і державі. "Статті в енциклопедії можуть створювати й освітяни, і сама громада, навіть журналісти та ЗМІ, але для цього потрібно більше джерел".

Статті у Вікіпедії повинні цитувати джерела, новини чи наукові публікації. Це часто стає проблемою для етнічних груп, які не мають таких матеріалів своєю мовою.

Повна сторінка Вікіпедії однією мовою, пояснює Флорес, повинна містити посилання на 800-1000 публікацій. Такі вимоги унеможливлюють створення сторінок деякими мовами.

Доступ до пристроїв та джерел - не єдине питання. За різними оцінками, майже 43% мов та діалектів у світі не мають писемності. І отже, їхні шанси вписатися у переважно текстовий формат онлайн-світу є дуже малими.

Саме цим і займаються проєкти, як-от Lingua Libre, платформа для запису усних мов, яку фінансує Фонд Вікімедіа.

Архів, створений Wikimedia France у серпні 2018 року, вже містить понад 100 тис. записів 43 мовами, які інакше були б втрачені назавжди.

Мігель Анхель Окслай Кумес усвідомлює, що виклики, які стоять перед активістами, складні, але його це не лякає.

"Ми сприймаємо труднощі як можливості", - каже він.

"На одному із семінарів я спитав, чому наша мова повинна бути в інтернеті. І мій колега, активіст, відповів: "А чому вона не має там бути?"

Зараз Окслай Кумес разом з іншими активістами працює над створенням сторінок Вікіпедії, а також додатків WhatsApp і Duolingo мовою какчикелі.

"П'ять років тому я не уявляв, що побачу свою мову в інтернеті, а деякі люди і досі не можуть цього уявити".

Він радіє, що дедалі більше представників корінних народів борються за виведення своїх мов в інтернет.

"Зараз усе в руках цих активістів, - додає він. - Ми всі прагнемо здійснити цю мрію".

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

--