Її називають зловісним пророцтвом. Що приховує ця картина

У 1927 році німецький художник Макс Бекман створив картину, яку сьогодні вважають майже пророчою.

На перший погляд "Вар'єте" - лише сцена з галасливого кабаре часів Веймарської республіки, періоду в історії Німеччини між Першою світовою війною та приходом до влади нацистів.

Тоді Німеччина переживала справжній культурний підйом: вирувало нічне життя, відкривалися театри й клуби, а мистецтво ставало сміливішим і вільнішим.

Але що довше вдивляєшся в полотно, то ясніше розумієш: перед нами не свято, а тривожне попередження.

Чоловік у червоній військовій шинелі лежить на підлозі. Над ним крокує по провислому канату інший чоловік. Поруч застигла загадкова фігура, яка приховала обличчя під синьою тканиною.

Один з учасників дійства демонстративно відвернувся від того, що відбувається.

А на задньому плані за дивною сценою спостерігає загадкова істота, схожа на собаку.

Сьогодні багато мистецтвознавців бачать у цій роботі не просто розваги 1920-х років, а портрет суспільства, яке ще насолоджується свободою, але вже стоїть на краю прірви.

Чи справді Бекман побачив те, що чекало на Німеччину попереду? Це питання мистецтвознавці ставлять уже майже сто років.

Театр тривожної доби

Спершу картина нагадує звичайну сценку з життя Німеччини 1920-х років.

У ті роки кабаре переживали справжній розквіт. Втім, там не лише розважали публіку - зі сцени часто говорили про політику, суспільні проблеми та зміни, які переживала країна.

Але настрій полотна важко назвати святковим.

"Здається, що перед нами сцена і люди, які виконують свої ролі. Водночас виникає відчуття, що ніхто не несе відповідальності за те, що відбувається", — каже в інтерв'ю BBC історик мистецтва Люсі Вазенштайнер.

На її думку, за зовнішнім хаосом прихований глибший сенс.

Картина змушує замислитися над станом суспільства, яке поступово втрачає контроль над подіями навколо себе.

Художник, який ішов власним шляхом

Життя Макса Бекмана припало на один з найдраматичніших періодів європейської історії. Він пережив дві світові війни, крах Веймарської республіки та прихід до влади нацистів.

У 1937 році художник залишив Німеччину, переїхавши спочатку до Амстердама, а після Другої світової війни - до США.

Помер Бекман у Нью-Йорку в 1950 році.

"Він один з небагатьох німецьких художників, якого важко зарахувати до якогось одного мистецького напряму, — каже галерист Карло Кнолль. — Він не вписувався в жодні рамки й завжди йшов власним шляхом".

Передчуття катастрофи

Кнолль називає "Вар'єте" своєрідним портретом суспільства.

За його словами, кожен персонаж на картині є символом. Навіть дивна істота на задньому плані та помаранчева фігура, схожа на квітку, мають прихований сенс.

Саму сцену мистецтвознавець описує як "темну і жорстоку". Чоловік, який лежить на підлозі, виглядає так, ніби став жертвою нападу, втратив сили або опинився цілком беззахисним.

Сьогодні, знаючи, що сталося з Німеччиною лише за кілька років після створення картини, важко не побачити в ній тривожне передчуття майбутньої катастрофи.

Після Першої світової війни країна отримала більше свободи, але водночас жила в атмосфері невизначеності й напруги.

"Люди розуміли, що ця свобода була дуже крихкою", - каже історик мистецтва Люсі Вазенштайнер.

На її думку, людина, яка балансує на канаті, символізує хитке становище Німеччини. Уряди часто змінювалися, відбувалися гучні політичні вбивства, нацисти поступово набирали силу, а суспільство все більше розколювалося.

І все ж це був один з найяскравіших періодів в історії країни. Розвивалися архітектура, театр і кіно, відкривалися нові клуби та кабаре.

Але сьогодні багато хто бачить у роботах Бекмана натяк на те, що за цим блиском ховалася тривога.

"Озираючись назад, можна сказати, що художник ніби натякав: уся ця яскравість була виставою, яка рано чи пізно мала закінчитись", — каже Вазенштайнер.

"Цікаво дивитися на Веймарську республіку як на велику сцену. Саме тому ця картина здається такою промовистою".

Війна, яка змінила художника

Під час Першої світової війни Бекман служив санітаром.

Побачене на фронті лишило такий глибокий слід, що в 1915 році художник пережив важкий нервовий зрив.

Після цього його творчість помітно змінилася. Ранній романтизм поступився місцем похмурішому та цинічнішому погляду на світ.

Таке світосприйняття згодом зробило Бекмана мішенню нацистського режиму.

У 1937 році нацисти відкрили сумнозвісну виставку "Дегенеративне мистецтво" (Entartete Kunst).

Там демонстрували роботи, конфісковані у художників, творчість яких режим вважав аморальною та небезпечною.

Мета виставки полягала не лише в дискредитації мистецтва, а й у публічному приниженні його авторів.

Критерії того, що вважалося "дегенеративним", були нечіткими й суперечливими.

Загалом нацисти віддавали перевагу реалістичним і героїчним образам, натомість модерністські експерименти, абстракцію та художні пошуки відкидали.

Творчість Бекмана потрапила саме до цієї категорії.

"Багато його картин непрості для сприйняття. В них багато чорного кольору. Вони не намагаються сподобатись глядачеві", — каже Вазенштайнер.

На виставці опинилися 10 картин і 12 графічних робіт художника.

Одразу після її відкриття Бекман залишив Німеччину та вирушив до Амстердама.

Картина, якій вдалося вислизнути

Однак "Вар'єте" уникнула цієї долі.

Невдовзі після створення вона опинилася у приватних колекціях і залишила Німеччину.

Завдяки цьому картина не потрапила до рук нацистів і продовжила подорожувати Європою.

Майже сто років потому картина продовжує викликати суперечки.

Одні бачать у ній лише сцену з кабаре 1920-х років. Інші — тривожне попередження про катастрофу, яка вже наближалася до Німеччини.

Саме ця невизначеність і робить "Вар'єте" такою захопливою й сьогодні.