Як Макрон розізлив французів пенсійною реформою і вивів людей на вулиці Парижа

Уряд Франції пішов на неоднозначний крок і вирішив ухвалити резонансний закон про підвищення пенсійного віку без голосування у Національній асамблеї - нижній палаті парламенту. На площі Згоди у Парижі спалахнули протести та масові заворушення.

Цей закон вкрай непопулярний серед французів, він викликав масові протести та страйки по всій країні. Але президент країни Еммануель Макрон заявляє, що це найважливіша реформа, без якої на економіку країни чекає сумне майбутнє через старіння населення і дефіцит пенсійних коштів, що зростає.

Після ухвалення закону протести відновилися. На паризькій площі Згоди та в її околицях протестувальники палили звалене в купи сміття і кидали в поліцейських камінням. Поліція розганяла демонстрантів водометами і гранатами зі сльозогінним газом.

Як передавали кореспонденти ВВС близько дев'ятої вечора за Парижем, до цього часу поліцейські, зімкнувши ряди, зі щитами і палицями, витіснили більшу частину протестувальників з площі, але деякі з них залишалися на місці.

Раніше в четвер на підтримку закону проголосував Сенат, проте перед початком сесії у Національній асамблеї президент Макрон вирішив скористатися особливим правом, прописаним у французькій Конституції, за яким він може попросити прем'єр-міністра ухвалити закон без голосування.

"Ми не можемо сперечатися про майбутнє пенсійної системи, ця реформа необхідна", - сказала в парламенті прем'єр-міністр Франції Елізабет Борн.

Як передає кореспондент ВВС в Парижі Г'ю Сколфілд, представники партії Макрона провели весь ранок у спробах умовити парламентаріїв голосувати за закон, але коли стало зрозуміло, що чіткої більшості у них немає, Макрон вирішив перестрахуватися та скористатися параграфом 3 статті 49 Конституції.

Водночас ця ж стаття дозволяє опозиції виступити з пропозицією про вотум недовіри, а протести на вулицях, найімовірніше, лише посиляться, оскільки багато хто в країні вважатиме застосування статті антидемократичним.

Передвиборча обіцянка Макрона

Згідно з резонансною реформою, вік виходу на пенсію у Франції має збільшитися з 62 до 64 років, а необхідний для цього стаж роботи - з 41,5 до 43 років.

Цей закон є дуже важливим для Макрона. Його передвиборча кампанія минулого року була заснована на обіцянці зробити економіку країни більш конкурентоспроможною у світі, включаючи заяви про те, що Франція "має більше працювати".

Перемігши на виборах у червні 2022 року без суттєвої переваги, партія Макрона не набрала більшості голосів у парламенті, і зараз президент очолює центристський уряд меншості. Його авторитет у країні висить на волосині, і невдача в парламенті стала б для Макрона найсильнішим політичним ударом.

При цьому пенсійна реформа є вкрай непопулярною серед жителів країни. За опитуваннями громадської думки, з нею категорично не згодні близько двох третин французів.

За останні півтора місяця у Франції пройшла хвиля страйків держслужбовців, працівників транспорту, нафтовиків, вчителів та співробітників портів.

Найбільш масові протести відбулися 7 березня, коли на вулиці французьких міст, як великих, так і невеликих, вийшло близько 1,3 млн осіб.

А через страйк сміттярів у Парижі на вулицях столиці зібралися купи неприбраних чорних мішків сміття, що розповсюджують неприємний запах і приваблюють щурів.

Аргументи за і проти

62 роки - найнижча межа пенсійного віку у західній Європі.

Навіть якщо у Франції піднімуть пенсійний вік до 64 років, він залишиться одним із найнижчих у Європі. Для порівняння - пенсійний вік в Італії та Німеччині становить 67 років, у Великій Британії - 66, в Іспанії - 65.

Попри попередження радників про те, що непопулярна реформа незабаром після пандемії може призвести до різкої реакції суспільства, у січні проєкт було внесено до парламенту.

Після цього ліві партії внесли на обговорення понад 7000 поправок до проєкту, що сповільнило його проходження у парламенті. Спочатку Макрон пропонував підвищити пенсійний вік до 65 років, але після обговорень знизив планку до 64 років.

Критики законопроєкту називають його соціально несправедливим, зазначаючи, зокрема, що представникам професій, які не вимагають вищої освіти, доведеться загалом працювати набагато довше, ніж тим, хто має можливість кілька років навчатися перед тим, як почати працювати.

Профспілки та представники опозиційних партій пропонують замість підвищення пенсійного віку компенсувати дефіцит пенсійних коштів за рахунок вищих податків із прибутків корпорацій.