"Магнум" – книжка про втечу в Лісабон, з якою легко

Рецензія члена журі Марти Шокало на роман Іллі Макаренка "Магнум", який увійшов до короткого списку в номінації "Книга року ВВС 2021".

Кажуть, що Ілля Макаренко написав "Магнум" на спір. Коли я почала читати цю книжку, то подумки теж із собою поспорила, що вона увійде в 5-ку найкращих. Я не помилилася, Ілля Макаренко - теж.

Можливо, через те, що він підійшов до цієї справи, як до гри, його перший роман вдався.

Читаючи "Магнум", відчуваєш, що його автору було легко з цим текстом. А тому і читачеві теж легко і цікаво.

Він не вимучений, не обтяжений "важливим для українця" темами, автор не намагався впхати в нього занадто багато. Поважаю його за цю стриманість.

Книжка вийшла збитою, швидкою і небагатослівною. Її зручно взяти з собою в дорогу або у відпустку - і в сенсі габаритів, і в сенсі наповнення.

Ось лиш відчуйте красу лаконічності автора:

"Очі кота зблиснули в темному коридорі від світла зі сходів. Гучно працював телевізор. На кухні із крана лилася вода. Я клацнув вимикач".

"Магнум" - це роман про хлопця, який тікає від невизначеності свого українського життя у Лісабон. У нього ні копійки за душею, але душа його уважна до світу і до людей. Він щиро розкриває її перед нами, не боїться зізнатися у своїх слабкостях.

І хоча "Магнум" - це продовження автора, його у романі не забагато.

Рішення вплести у цю розповідь історію португальської родини було правильним. Завдяки цьому текст став об'ємнішим і з'явилася інтрига. Герой не просто розповідає про себе, він ще й намагається розгадати чужу таємницю.

Мені було цікаво слідкувати за португальським життєвим варивом: дядечки, тітоньки, діти, племінники і головний герой - дід зі своїми скелетами в шафі. Усі вони справжні, дещо екзотичні і дуже домашні.

Відчувається, що автор захоплюється цією країною. І я його дуже розумію. У Португалію важко не закохатися. З нею прощаєшся зі сльозами на очах.

Вона зачаровує отим своїм саудаде - слово, яке важко перекласти українською, але стан, відомий кожному з нас.

"Це такий стан, ніби тобі добре і погано водночас, але від цього ти відчуваєш приємний щем десь усередині… Щасливий сум, пояснювала мені якось Тоня, коли я намагався знайти альтернативу саудаде в українській мові, або радісна бентега, або світла туга, або … Коротше саудаде".

Оцим саудаде сповнений і "Магнум". Це роман про плин життя, про самотність і розгубленість, і про людське тепло, яке нічим не замінити.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.