Президент США Джо Байден визнав геноцид вірмен у 1915 році. Туреччина протестує
Автор фото, Getty Images
Джо Байден першим із президентів США визнав різанину і депортацію вірмен в Османській імперії у 1915 році геноцидом. Ця заява не спричинить правових наслідків, але може зіпсувати відносини адміністрації Байдена з Туреччиною.
"Щороку в цей день ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в османську епоху, і знову зобов'язуємося не допустити повторення подібних злодіянь", - сказав Байден, виступаючи в суботу 24 квітня, коли Вірменія та вірменська діаспора відзначають День пам'яті жертв геноциду.
"Американський народ шанує усіх вірмен, які загинули внаслідок геноциду, який почався 106 років тому", - наголосив президент США.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в листі Байдену заявив, що "вірмени в усьому світі з великим ентузіазмом вітали визнання геноциду".
За словами Пашиняна, якого цитує Reuters, для Вірменії це питання безпеки, особливо після подій, які відбулися в регіоні минулого року.
Байден пообіцяв визнати геноцид під час передвиборчої кампанії рік тому в цей же день.
"Ми не повинні мовчати про це жахливе, систематичне знищення людей. Якщо ми не будемо визнавати геноцид, пам'ятати про нього і розповідати про нього нашим дітям, то слова "більше ніколи" позбудуться сенсу", - зазначив тоді Байден.
Про свої плани, за інформацією агентства Reuters, американський лідер попередив і президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, з яким він поспілкувався телефоном вперше за три місяці на посаді президента.
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Туреччина повністю відкидає визнання геноциду вірмен Сполученими Штатами.
Ця стаття містить контент, наданий X. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie X i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець X допису
"Нам нема чого вчитися в когось про наше власне минуле. Політичний опортунізм - найбільше зрадництво миру і справедливості, - написав Чавушоглу в Twitter. - Ми повністю відкидаємо цю заяву, засновану виключно на популізмі".
Офіційний представник президента Туреччини Ібрагім Калин порадив Байдену "звернути увагу на минуле і сьогодення" США.
Автор фото, BULENT KILIC/AFP
Сучасна Туреччина не визнає події 1915 року, коли в Османській імперії загинули до півтора мільйона вірмен, геноцидом і виступає проти того, щоб їх визнавали геноцидом інші країни, оскільки, по-перше, для неї це - болюче питання тлумачення національної історії, а по-друге, турки побоюються потенційно можливих вимог про компенсацію з боку Вірменії та діаспори.Франція, Канада і десятки інших країн і міжнародних організацій визнали масові вбивства вірмен та інших християн Османської імперії геноцидом. Зробив це і Європарламент.В основному вони ухвалили декларації, які юридично ні до чого не зобов'язують.У 2019 аналогічні резолюції ухвалили обидві палати конгресу США - Сенат і Палата представників.На цьому тижні 100 конгресменів з нижньої палати підписали ініційований вірменською діаспорою лист із закликом до Байдена визнати події 1915 року геноцидом.
Автор фото, AFP
Туреччина попереджає
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу у вівторок сказав, що якщо президент Байден визнає події 1915 року геноцидом, це зашкодить відносинам США і Туреччини - союзників по НАТО.
"Заяви, які не мають юридичної сили, не матимуть і позитивних наслідків, але можуть зашкодити відносинам. Якщо США хочуть погіршити відносини - це їхній вибір", - цитує Чавушоглу агентство Reuters.
МЗС Туреччини назвав суботню заяву Байдена такою, що не має законних підстав.
"Заява США перекручує історичні факти та ніколи не буде прийнятою турецькими громадянами, а також відкриває глибоку рану, яка підриває довіру і дружбу між нами", - йдеться в повідомленні МЗС Туреччини.
Анкара заявила, що засуджує цю заяву "найрішучішим чином".
Автор фото, Getty Images
Що відбулося 1915 року
- Більшість істориків погоджуються, що під час Першої світової війни сотні тисяч вірмен загинули під час масової депортації з Анатолії.
- Згідно з інформацією Міжнародної асоціації дослідників геноциду (IAGS), загиблих було понад мільйон людей. Багато істориків називають цифру в 1,5 млн жертв.
- Турецький історик Танер Акчам, професор Університету Кларка в США, опублікував документи, які доводять, що масові вбивства вірмен здійснювалися за наказом влади Османської імперії.
- Німеччина, Франція, Бельгія, Італія, Бразилія, Росія та інші країни офіційно визнають ці події геноцидом, так само як і Європарламент.
- Україна ці події геноцидом офіційно не визнає, втім, у 2005 році таке рішення ухвалив парламент Автономної республіки Крим. У 2015 році низка облрад закликала Верховну Раду визнати геноцид вірмен.
- Папа римський Франциск називав різанину вірменів першим геноцидом ХХ століття.
- Турецька влада наполягає, що загальна кількість загиблих вірмен не перевищує 300 тисяч. Вона не визнає, що цілеспрямоване вбивство вірмен здійснювалося за наказом уряду Османської імперії.
Геноцид чи депортація
Під час різанини і депортації в 1915 році в Османській імперії, за оцінками істориків, загинули понад мільйон вірменів. Деякі дослідники дають і менші оцінки, але кількість загиблих в будь-якому випадку була гігантською.
Офіційна Туреччина не бажає називати ті події геноцидом. Вона доводить, що, по-перше, це була в основному не різанина, тобто не навмисне викорінення цілого народу, а депортація в південні регіони імперії; а по-друге, ця депортація була багато в чому спровокована в умовах світової війни, тому що вірменське населення нібито підтримувало Росію, а вірменські партизани творили звірства щодо турків та курдів, з якими жили пліч-о-пліч в східних регіонах імперії.
Автор фото, Getty Images
Щоправда, в 1919-1920 роках влада Туреччини, яка програла у Першій світовій, судила лідерів руху молодотурків і високопосадовців, зокрема, за масові вбивства вірмен і греків.
Двох губернаторів провінцій і командира жандармерії повісили. Засуджені до смерті лідери молодотурків ще до суду втекли за кордон, але п'ятьох з них, зокрема, керівників уряду молодотурків Мехмеда Талаат-пашу та Саїд Халім-пашу, протягом двох років вбили у Європі месники з Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн) під час таємної операції "Немезида".
Проте Мустафа Кемаль (Ататюрк), який прийшов до влади 1923 року, помилував засуджених і переглянув позицію Туреччини щодо тих подій.
Питання про визнання геноциду, поряд з проблемою Карабаху, заважає і нормалізації відносин нинішніх Вірменії і Туреччини.
