Вибори у Швеції: невизначеність у країні після успіху ультраправих

На виборах у Швеції лівий та правий блоки здобули майже однакову кількість голосів - по 40,7% та 40,3% відповідно. Найбільший приріст в голосах здобула ультраправа партія "Шведські демократи", за яку проголосували майже 18% виборців.

Через такий розподіл голосів досі не зрозуміло, хто сформує уряд. Можлива затяжна боротьба з цього питання.

І лівий, і правий блоки відмовилися формувати уряд за участю "Шведських демократів", хоча їхній лідер Джиммі Оккесон заявив про готовність до переговорів з обома таборами.

"Ми збільшимо свої місця в парламенті і отримаємо величезний вплив на те, що відбувається у Швеції", - заявив пан Оккесон на мітингу своїх прибічників.

Соціал-демократи, які очолюють лівий блок і зараз формують уряд, залишаються найсильнішою шведською партією - вони здобули 28,4% голосів виборців. Проте це - найгірший результат для них з 1911 року.

Їхній традиційний суперник - Поміркована партія, яка очолює правий блок, здобула 19,8%, але показала значно гірший результат, ніж на минулих виборах.

Явка на виборах була високою - 84,4% виборців прийшли на дільниці.

Чим зумовлений успіх ультраправих?

Успіх "Шведських демократів", які здобули приблизно на 5% більше голосів у порівнянні з минулими виборами, прогнозували опитування.

Популярність "Шведських демократів" зумовлена її антиіммігрантською риторикою, яка виглядає особливо привабливою на тлі міграційної кризи 2015 року. Тоді Швеція прийняла найбільшу кількість біженців в ЄС в перерахунку на кількість громадян, випередивши за цим показником навіть Німеччину.

Відтоді в країні виникали скандали, пов'язані з мігрантами, в тому числі з завербованими у шведських містах джихадистами, що відправилися воювати в рядах "Ісламської держави".

У квітні 2017 року громадянин Узбекистану, який переховувався від міграційних органів, здійснив у Стокгольмі найкривавіший в історії країни теракт, внаслідок якого загинули п'ятеро людей.

На тлі цього "Шведські демократи" залучили нових прибічників. Окрім того, партії, яку 1988 року заснували неонацисти, вдалося дещо покращити свій імідж: зараз в її програмі ще й захист прав тварин, боротьба за екологічну свідомість та економічна допомога пенсіонерам.

Лідер партії Джиммі Оккесон заявляє, що в партії не залишилося нетолерантних людей. Проте періодично її члени потрапляють у скандали, пов'язані з расизмом.

До чого тут Путін?

Останнім часом опоненти "Шведських демократів" часто заявляють, що діяльність партії на руку Росії та її президенту Володимиру Путіну.

Довгий час мішенню критиків був екс-лідер партії Мікаель Янссон, який не приховував свого захоплення Путіним та критикував угоду з НАТО, яка допускає розміщення військ альянсу на території Швеції. У квітні він перейшов в партію "Альтернатива для Швеції", яка відокремилась свого часу від "Шведських демократів" і дотримується більш радикальних поглядів.

Під час свого візиту в Москву влітку цього року на одній з конференцій він висловив особливу подяку Володимиру Путіну за його участь в сирійському конфлікті.

Нинішнього лідера "Шведських демократів" Джиммі Окессона розкритикували, коли під час одного з інтерв'ю він відмовився відповідати на питання, чиї погляди йому ближче - Володимира Путіна чи президента Франції Еммануеля Макрона, і лише виразно підняв брови.

Противники "Шведських демократів" заявили, що для будь-якої людини, яка дотримується демократичних поглядів, відповідь на це питання була б однозначною, і затаврували лідера партії як прихильника російського президента. Мікаель Оденберг, екс-міністр оборони, заявив після виборів, що "Шведські демократи" вже давно з відкритими обіймами зустрічають російського президента, а тепер ситуація тільки погіршиться.

Самі "Шведські демократи" категорично відкидають всі звинувачення в симпатіях до Путіна, наголошуючи на тому, що домисли про альянс цієї партії з Росією вигідні її політичним опонентам та використовуються ними для дискредитації іміджу популярного в народі політичного руху.