Шинейд О'Коннор: талант, який ні з чим не порівняти

Поліція повідомила, що не вважає смерть Шинейд О'Коннор "підозрілою". Тіло 56-річної співачки виявили в її лондонському будинку в середу.

Її родина оприлюднила заяву: "Ми з глибоким сумом повідомляємо про смерть нашої коханої Шинейд. Її сім'я та друзі дуже засмучені".

Співачка розповідала, що тривалий час боролася з депресією і зізнавалася, що у неї часто були думки про самогубство.

Шинейд казала, що музика стала для неї терапією від важкого дитинства.

Її бунтарський характер був у першу чергу наслідком жорстокого поводження, якого вона зазнала дитиною, а також її досвіду у Дублінській виправній колонії.

Музика врятувала її, розкривши талант, що зробив її всесвітньо відомою зіркою, а також бунтаркою, яка рішуче відмовилась від іміджу поп-зірки.

Ельфійські риси обличчя та поголена голова зробили її найвпізнаванішою постаттю у поп-музиці.

Шинейд Марі Бернадетт О'Коннор народилася 8 грудня 1966 року в заможному передмісті Дубліна.

Вона була третьою з п'яти дітей Шона О'Коннора та його дружини Марі. Пара одружилася молодою, і їхні стосунки, часто бурхливі, закінчилися, коли О'Коннор було вісім років.

Її брат, Джозеф, одного разу назвав їхню матір нещасною жінкою, схильною до фізичного та емоційного насильства над своїми дітьми.

Зрештою О'Коннор переїхала жити до батька, вона часто прогулювала школу і промишляла дрібними крадіжками в магазині.

Так вона потрапила до Дублінського навчального центру, який колись був створений для тримання під вартою неблагонадійних дівчат.

Утім, одна черниця центру виявила, що єдиний спосіб утримати цю бунтівницю - це купити їй гітару та організувати для неї уроки музики. І це її врятувало.

Співробітник закладу познайомив Шинейд зі своїм братом, який грав в ірландському гурті In Tua Nua. Вона записала з ними пісню, але гурт вважав, що Шинейд надто юна, щоб стати їхньою постійною учасницею.

Республіканка і бунтарка

У 16 років батько перевів Шинейд до школи-інтернату у Вотерфорді, де вчитель визнав її талант і допоміг їй створити демо-запис двох її власних композицій.

Зустріч із продюсером і композитором Колмом Фарреллі привела до того, що вони разом з іншими музикантами сформували гурт Ton Ton Macoute.

Зрештою вона переїхала до Лондона та знайшла собі досвідченого менеджера, який раніше працював на U2.

Крім музики, він передав їй свої політичні ідеї. Шинейд наробила галасу, підтримавши Ірландську республіканську армію, дії якої часто мали терористичний характер. Пізніше співачка вибачилася.

Вона рішуче відмовилась змінити свій панківський образ і виглядати більш жіночно, як того хотіла її компанія звукозапису.

"Образ, який вони описували, - сказала О'Коннор пізніше Daily Telegraph, - це те, як виглядали їхні коханки. Коли я їм про це сказала, їм це не дуже сподобалось".

Зйомки у сльозах

Шинейд також посварилася з продюсером, якого запросили на запис її першого альбому. Після довгих умовлянь звукозаписна компанія дозволила їй самій продюсувати альбом. На той час вона була на сьомому місяці вагітності від свого сесійного барабанщика Джона Рейнольдса, за якого вона вийшла заміж.

Альбом "Лев і Кобра", який вийшов у 1987 році, мав шалений успіх. У ньому було те, що згодом стане фірмовим звучанням О'Коннор. Альбом здобув номінацію "Греммі" за найкраще жіноче вокальне рок-виконання.

Наступний альбом I Do Not Want What I Haven't Got перевершив цей успіх і здобув "Греммі". Він містив її найуспішніший сингл, кавер на пісню Принса Nothing Compares 2 U.

Піднятися на вершини хіт-парадів у Великій Британії, Ірландії та США їй також допоміг приголомшливий відеокліп, на якому майже весь час показано її обличчя зблизька, поки вона співає.

Під час зйомок відео Шинейд плакала. Як вона розказала пізніше, їй було важко співати цю пісню, тому що вона нагадала їй про втрату матері, яка загинула в автокатастрофі у 1985 році.

Скандал з католиками

Суперечки супроводжували кожен її крок. Перед виступом у Нью-Джерсі вона поставила умову організаторам не програвати національний гімн США перед концертом, як вони зазвичай робили.

Вони неохоче погодились, але кілька американських радіостанцій після цього бойкотували її пісні.

Через місяць після випуску джазової збірки I'm Not Your Girl співачка виконала у вечірньому шоу на NBC пісню "Війна" Боба Марлі. Вона замінила деякі слова у пісні, зробивши її протестом проти сексуального насильства над дітьми у католицькій церкві.

На жах продюсерів шоу вона піднесла до камери фотографію Папи Іоанна Павла II і розірвала її. NBC отримала понад 4000 скарг від глядачів, вони також почали знищувати копії її записів.

Під час наступного виступу в прямому ефірі її так освистали, що вона не змогла співати. Наприкінці 1992 року Шинейд повернулася жити в Дублін.

Її четвертий альбом Universal Mother, деякі пісні на якому були створені за участі письменниці-феміністки Жермен Грір і лідера "Нірвани" Курта Кобейна, не зміг повторити успіх попередніх.

Сан священика

Розлучившись зі своїм чоловіком, Шинейд опинилася у тривалій судовій суперечці за опіку із батьком своєї другої дитини, журналістом Джоном Вотерсом. Від нього вона народила дочку на ім'я Ройзін. 1999 року через стрес вона вчинила спробу самогубства.

Несподіваним чином О'Коннор посвятили у сан священика незалежної католицької церкви, яка не підпорядковувалась Риму. Попри свою зневагу до церковної ієрархії, О'Коннор завжди стверджувала, що вона християнка і віддана католичка.

2000 року вона записала свій наступний альбом Faith and Courage, який не досяг двадцятки найкращих пісень у жодному чарті, крім австралійських.

У співачки був короткий другий шлюб із журналістом Ніком Соммерладом, який завершився, коли вона народила свою третю дитину від музиканта Донала Лунні.

В основу альбому Sean-Nos Nua 2002 лягли ірландські народні пісні. Через рік вона випустила збірку треків і демо-записів, які раніше не звучали, і оголосила, що йде з музики.

У співачки почалися проблеми із психічним і фізичним здоров'ям. У неї діагностували біполярний розлад, вона також боролася з болісним станом фіброміалгії.

Вона народила свою четверту дитину, Ієшуа Френсіс Бонадіо в 2006 році. Батьком дитини став її тодішній партнер Френк Бонадіо. Наступного року вона випустила ще один альбом Theology, якому не вдалося запалити чарти.

Сварка з Майлі Сайрус

Третій шлюб з її давнім другом Стівом Куні тривав менше року.

Вона повернулася до музики, записавши у 2012 році альбом How About I Be Me (and You Be You), який посів п'яте місце в Ірландії та 33 місце в чартах Великої Британії.

У 2013 році Шинейд публічно посварилась зі співачкою Майлі Сайрус, розкритикувавши її за відверто сексуальні відео. Сайрус у відповідь назвала О'Коннор "божевільною".

О'Коннор довела, що все ще у гарній формі, випустивши альбом 2014 року I'm Not Bossy, I'm the Boss. На обкладинці альбому вона була у перуці та вузькій чорній сукні та обіймала гітару.

Але її психічне здоров'я залишалося нестабільним. У листопаді 2015 року, після операції з видалення матки, вона написала у фейсбуку, що перебуває в ірландському готелі і думає про самогубство. Її знайшли цілою і неушкодженою та надали медичну допомогу.

Прийнявши іслам у 2018 році, вона змінила ім'я на Шухада Садакат, але продовжувала виступати під своїм іменем, даним при народженні.

У червні 2021 року вона випустила мемуари "Спогади" та дала кілька інтерв'ю ЗМІ, просуваючи книжку. Деякі з них були важкими.

У січні 2022 року вона пережила ще більшу травму - її 17-річний син Шейн скоїв самогубство. Після його смерті співачка неодноразово писала в твіттері про суїцидальні думки. Вона також повідомила підписникам, що її госпіталізували.

Музика була для Шинейд О'Коннор способом боротися з демонами всередині себе. Вона була суперечливою постаттю у багатьох сенсах і завжди діяла проти нав'язаних суспільством правил. Мабуть через це вона досягла меншого успіху, ніж заслуговувала.

Утім, Шинейд ніколи про це не пошкодувала. "Я завжди кажу, якщо ти живеш з дияволом, ти дізнаєшся, що є бог", - казала вона.