Розлив Десни. Зачарований відпочинок і "Карпати біля Києва"

Автор фото, ВВС
- Author, Льоля Філімонова
- Role, для BBC News Україна
- Published
- Час прочитання: 6 хв
Відпочинок у національних парках півночі України біля великих річок Сіверщини стає популярним трендом для поїздок на вихідні.
Кожен такий парк - зі своїми кліматом, природою та історичними пам'ятками. А навесні там відбуваються вже майже унікальні для решти України явища - розливи великих річок, які заливають величезні території сусідніх лугів.
Розповідаємо про кілька таких найвідоміших заповідників і популярних маршрутів північним українським Поліссям.
Розлив Десни
Мезинський національний парк - край розливу Десни, чи не єдиної великої річки України, яка розливається і не забудована дамбами.
Ця місцина лежить на межі Чернігівщини та Сумщини у долині Десни, а неподалік є старовинні українські міста Новгород-Сіверський та Глухів.

Автор фото, ВВС

Автор фото, ВВС
У самому заповіднику є декілька оглядових майданчиків, кожен зі своїм унікальним ракурсом розливу.
І саме навесні потрібно їхати дивитися це неймовірне явище - кілометри лугів укриті блискучим водним склом, яке грає сонячним промінням.
"Дивно й жалісно часом думати, що… так багато краси марно проходить мимо наших очей", - згадував Олександр Довженко красу і велич розливу у своїй "Зачарованій Десні".
Популярними на Десні є сплави на байдарках і різноманітних плавзасобах. А в сезон сінокосу тут можна проїхатися на місцевому громадському транспорті - поромі.
Частина біосфери заповідника є типовою тільки для Карпатських гір, тому "побувати у Карпатах" можна, виїхавши лише за 300 км від Києва.
А чи знали ви, що слово "дача" означає "частина лісу" і саме в Мезинському заповіднику можна побувати в такій "Рихлівській дачі". Тут є джерело цілющої джерельної води "Забілена криниця" і найбільше заплавне озеро Лівобережжя.
Але найбільше заповідник відомий світу завдяки унікальній Мезинській палеолітичній стоянці, яка датується 18 тисячами роками до нашої ери.
Саме тут знайшли першу у світі колекцію давніх музичних інструментів, реконструйовані моделі яких ви можете побачити у музеї Василя Куриленка.
Тут неподалік у селі Вишеньки є цікавий розкішний палац 18 ст. графа Рум'янцева-Задунайського з готичними елементами і церква Успіння зі збереженою ліпниною 18 ст.

Автор фото, Льоля Філімонова
А якщо проїхати до Новгород-Сіверська та Глухова, то можна на цілий день захопитись старими архітектурними шедеврами князівської та козацької столиць.
Діставатися до заповідника і цих місцин зручно на автомобілі відремонтованою трасою, а також потягом до Шостки.
Щоб відчути колорит традицій краю можна зупинитися в одній з багатьох зелених садиб села Деснянське.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису
Міжрічинський ландшафтний парк
Просто на відстані кількох годин їзди від Києва розташований не менш цікавий Міжрічинський ландшафтний парк. Це найбільший регіональний ландшафтний парк України, розташований між Дніпром та Десною.
Починається він за старовинним Остром на Чернігівщині. Тут же є відоме Бондарівське болото площею аж 1300 га.
У парку заборонили будь-яку господарську діяльність, а охороні природи та "дикому" відпочинку туристів сприяє мала кількість сіл. Неподалік розташовані військова частина Десна та танковий полігон Гончарівський, тому частину сіл виселили.
А ще раніше через військові об'єкти це місце було засекреченим, тому природа переважно збереглась у первозданному вигляді.
Тут можна побачити сірого журавля, на емблемі парку намальована рись, адже заповідник сприяв поверненню цього червонокнижного звіра.
Територією парку проклали екостежку, яка вважається одним із кращих еко-маршрутів в Україні.

Автор фото, Льоля Філімонова
Саме в цьому парку виявили "березу низьку" - дуже рідкісний льодовиковий релікт. І тільки тут можна зустріти унікальну болотну орхідею, на яку приїздять дивитися туристи з усією України.
У парку працює музей традиційних лісових промислів Полісся, відкритий у відреставрованій поліській хаті.
Де можна дізнатися, що існував такий промисл в цих краях, як грабіжництво, і навчитися запалювати лучину.
Найцікавішою забавою в парку є ходіння в бахілах по болоту, яке має назву Святе озеро.
За легендою тут стояла церква, яка провалилась на дно озера, яке пізніше перетворилося в болото. Воно є унікальним, адже його поверхня складається зі сплавини - нагромадження кореневищ рослин та моху.
Коли йдеш по сплавині - вся поверхня гойдається. Тут важливо довго не стояти на одному місці. Але болото якщо і засмоктує, то лише по коліна. Звісно якщо вчасно витягти ногу.
Такі "прогулянки по болоту" можна здійснювати з весни до пізньої осені!
Дістатися до парку можна на власному автомобілі, скориставшись трасою через полігон "Десна" і у селі Морівськ звернути на Отрохи.
На автомобілі дорогою назад можна скупатись на Солонецькому озері біля міста Остер.
Громадським транспортом з Києва до заповідника можна доїхати зі столичної автостанції "Полісся" автобусом на Чернігів.
Але в цьому випадку вас не довезуть до самого парку, доведеться пройтися трохи пішки - близько 4 км. Проте можна домовитися зі співробітниками парку, щоб вони забрали вас з траси.
Парк "Слобожанський"
Природна перлина Слобожанщини розташована у Харківській області. Тут унікальна фауна і флора сфагнових боліт, яка рідкісна для Харківщини та типова для Полісся.
Символом парку є бобер і восени можна приїхати на цікаву забаву - рахувати бобрів незвичним способом - виходячи з того, скільки хаток вони побудували.

Автор фото, Льоля Філімонова
Саме тут можна побачити хижу рослину Росичку у дикій природі, а також зустріти лисів, черепах, рідкісних птахів і страусів у вольєрах.
А переночувати можна у затишному історичному "будиночку митців", куди до цукрового магната Харитоненка приїздили митці.
Будинок опалюється ще тогочасною системою опалення - грубки на коридорі і по стінах тепло розходиться по кімнатах.
Цей парк точно не залишить любителів історії без родзинок. Почнемо з парку і маєтку "Наталівка", названого на честь дочки Павла Харитоненка.
Тут, як і у Терещенка у Денешах, і у Бродського в Києві, панує легенда про те, як дочкам закортіло покататися на санчатах влітку і батьки зробили їм цукрові гірки. Тренд тих часів.
Іван Харитоненко створив на Слобожанщині справжню імперію, залишивши після себе одинадцять маєтків, лісництва, молочні ферми і цукрові заводи.
Родзинкою Наталівки є унікальна Спаська церква, побудована архітектором Щусевим у 1913 році у стилі вишуканого модерну поєднаного з неовізантійським стилем.

Автор фото, ВВС

Автор фото, ВВС
Унікальні прикраси храму - Мальтійський хрест, який Харитоненко привіз з Мальти, і середньовічний Христос, якого Харитоненко придбав на аукціоні у Франції.

Автор фото, Льоля Філімонова
Варто відвідати "співочі тераси", які теж побудував Харитоненко.
Це унікальна споруда з трубами всередині, які створюють незвичну акустинку. Тераси, осяяні сонцем і захищені від вітру валом, були побудовані для вирощування екзотичних рослин і дерев.
Тут збирали навіть врожай апельсинів.

Автор фото, ВВС
Дві екологічні стежки, два туристичні маршрути, чотири облаштовані зони для наметових містечок, веломаршрути - Слобожанський парк просто створений для гарного відпочинку.
Вартий уваги Краснокутський дендропарк, один із найстаріших Україні.
Його заснував біолог Іван Каразін, брат засновника Харківського університету і перший ботанік України.
Цікаво, що 50 видів рослин до Каразіна в Україні взагалі не росли. Американський клен вперше з'явився саме в Краснокутському дендропарку. Насіння білої акації Каразін виписував із Версаля. До речі, вхід до парку безкоштовний.
Недалеко від Слобожанського парку розташована найкрасивіша архітектурна пам'ятка регіону - вишуканий палац "Шарівка" або палац Кеніга, оформлений у неоготичному стилі.

Автор фото, Льоля Філімонова
Палац 19 століття зміг пережити радянські часи і сьогодні вражає розкішшю: тут налічувалось 26 кімнат. До наших днів зберігся кабінет барона з меблями і бібліотекою, майолікова плитка на печах, ліпнина і фресковий живопис в залах.
На території садиби зберігся ландшафтний парк з незвичайною липовою алеєю. І досі їх стрижуть таким чином, щоб вони росли тільки вгору.
Садиба непогано доглядається і просто не може залишити вас байдужими.
Дістатися до парку можна найкраще власним автомобілем до села Мурафа. Або автобусом з Харкова до Краснокутська або села Мурафа.
Також можна доїхати приміським електропоїздом Полтава - Огульці до станції Водяна, а потім пересісти в автобус у напрямку до Краснокутська.































