Станція метро, яка стала зіркою в соцмережах

"Тисячомильна подорож починається з першого кроку". "У труднощах завжди є зерна тріумфу - шукайте їх". "Доброта - це мова, яку глухі чують, а сліпі бачать".

Ці афоризми - не з печива з передбаченнями, а з "Овальної" станції на півдні Лондона.

14 років тому Ентоні Джентлз, менеджер із обслуговування клієнтів, відчув непереборне бажання викликати посмішку на "незворушних обличчях" пасажирів.

І вирішив щодня писати на інформаційному стенді станції мудрі висловлювання зі своєї улюбленої книги "Дао де цзін" - важливого джерела даосизму, філософської традиції стародавнього Китаю.

Далі цю естафету підхопив його колега Глен Сазерленд. Його дописи здобули прихильників у всьому світі, а в самій столиці Британії навіть виникла когорта імітаторів.

За словами пана Джентлза, за допомогою давньокитайських перлин мудрості він хотів подарувати відчуття гостинності людям, які мандрують під землею.

Свою мотивацію мешканець східного Лондона пояснив так: "Якщо ці цитати надихають мене, то, може, і пасажири, прочитавши їх, зупиняться на хвилинку, і це відверне їх від надокучливих думок".

"Станції метро не повинні бути безбарвними", - вважав він.

З часом на інформаційному стенді почали з'являтися цитати не лише з давньокитайської книги.

Написи привертали увагу навіть дуже стомлених пасажирів. "Щаслива людина ощасливлює інших" (Анна Франк), "На світі немає нічого заразливішого за сміх і добрий гумор" (Чарльз Діккенс).

А потім сталося дещо цікаве.

Руйнуючи стереотипи про мовчазних мандрівників "Труби", пасажири почали розмовляти зі станційними працівниками.

Дехто зупинявся подякувати панові Джентлзу за написані послання, інші просто відвідували станцію, навіть якщо їм було не по дорозі.

Офісні працівники навіть почали збиратися в обідню перерву й обговорювати щоденні цитати та їхнє значення.

Пан Джентлз пригадує, що один чоловік хвилин 20 блукав платформою, а потім знову підійшов до турнікетів і проголосив, що нарешті зрозумів, "про що ця цитата мені говорила".

"Мені приємно, що ці думки мають свій вплив. Нам усім час від часу потрібне щось таке, що надихає", - каже 59-річний пан Джентлз.

"Слова знаходять відгук у душах. Навіть одне речення може викликати гаму емоцій", - додає він.

У 2007 році чоловік передав естафету своєму колезі Гленові Сазерленду.

Відтоді асистент менеджера з обслуговування пасажирів розмістив на дошці понад три тисячі висловів - і, як сам стверджує, повторився лише чотири рази.

Найпопулярніші "Думки зі станції "Овальна" у Twitter

1. Після смерті доктора Кейт Гренджер, яка допомогла змінити уявлення про взаємини між лікарем та пацієнтом, а також зібрала сотні тисяч фунтів на лікування ракових хворих.

"Сьогоднішня думка! Усі лікарі хочуть залишити по собі слід. Здається, мені це вдалося. Здається, пройшовши крізь ці випробування, я відкрила в собі силу, про існування якої раніше й не здогадувалася. Доктор Кейт Гренджер. 1981-2016".

2. Твіт із цитатою аргентинської акторки, який прославив роботу Глена в Аргентині.

"Сьогоднішня думка. Яке враження справляєш, так тебе й сприймають. Якщо в тебе невідповідний вигляд, до тебе поставляться неприязно; якщо виглядаєш добре, тебе візьмуть на роботу. Мірта Легран".

3. Слова підтримки від станції "Овальна" після теракту на Вестмінстерському мосту.

"Сьогоднішня думка. Саме в моменти найбільшої слабкості ви маєте бути найсильнішими. Наші співчуття. Наше місто. Наша різноманітність. Наша сила. #IAmLondon #wearenotafraid".

47-річний Глен Сазерленд із південного Лондона також веде акаунт станції в Twitter. І за останній рік він здобув неабияку популярність серед користувачів.

На сьогодні в нього понад 20 000 фоловерів із різних країн: Франції, Іспанії, а також таких віддалених, як Малайзія і Австралія.

"Нещодавно додалась і Аргентина", - розповідає він.

Одна аргентинська сім'я попросила пана Сазерленда вивісити цитату Мірти Легран, відомої в Латинській Америці акторки й телеведучої.

Він виконав це прохання. І незчувся, як його роботу вже захоплено обговорювали на її ток-шоу.

Пан Сазерленд сказав: "Добре, якщо це приємно людям і допомагає їм".

"Але мене дивують 20 тисяч людей у Twitter, які стежать за "Сьогоднішньою думкою". Це в голові не вкладається".

"Це щось дивне", - додає він.

Але разом із популярністю зростає й відповідальність.

Торік Лондон пережив великі потрясіння: пожежу в будівлі "Гренфелл-тауер" та низку терористичних атак.

Працівники станції "Овальна" відчували потребу писати на стенді вислови зі співчуттями, які б водночас підтримували бойовий дух і надихали.

"Це дуже важко, особливо коли йдеться про таке нещастя, як у Ґренфеллі, - зізнається пан Сазерленд. - Що сказати в таких випадках?"

Після червневого теракту на лондонському мосту мотиваційні слова, що виражали непокору та єдність, висіли на дошці пана Сазерленда три дні поспіль.

Він пояснює це так: "Ми ретельно добираємо висловлювання. Але коли стається щось подібне, то, на мою думку, Лондону, як і всій країні, конче необхідно зібратися".

"Нам треба постаратися прийти в норму і налагодити життя", - вважає він.

І, схоже, пасажири оцінили старання працівників метрополітену облаштувати станцію, де приємно перебувати і яка стимулює розум.

Тео Ніколау часто буває на цій станції, коли навідує друзів, що живуть неподалік. Він каже: "Приємно вихоплювати краєм ока щось, що можна прочитати. Це справді спонукає думати".

Марлон Бертон щодня їде на роботу через станцію "Овальна".

"Я не завжди їх читаю, а сьогодні прочитав - і це дуже хороші слова, - каже він. - Вони справжні".

Софі Голл із Оксфорда, яка раз на тиждень здійснює тут пересадку, їдучи до бойфренда, вважає, що "це додає індивідуальності безликому громадському транспорту".

"Я шукаю написи щоразу, як опиняюся на станції", - каже вона.

Щоденний ритуал "Овальної" став таким популярним, що його підхопили й інші станції.

"Ковент-Гарден", "Кензал-Грін", "Тауер-Гілл", "Плейстоу", "Кеннінгтон", "Клепем-Норт", "Тафнел-Парк" і "Клепем-Саут" - всі ці станції запозичили ініціативу.

Але пана Джентлза це анітрохи не дивує.

"Коли працівники [інших станцій підземки] приходять на таку станцію і бачать рослини, полички з книжками, класичну музику з динаміків та реакцію пасажирів, хочеться й собі таке зробити".

14 років, тисячі цитат - але незмінно улюбленою в пана Джентлза лишається та, яку він написав першою: "Подорож у тисячу миль починається з першого кроку".

"Вона в мене на першому місці, бо це фундаментальна істина", - пояснює він.

"Не має значення, що відбувається у твоєму житті, яка в тебе ситуація - ти завжди маєш зробити перший крок".