Як у Луганську рятують українські книжки

Українські книжки в самопроголошеній "ЛНР" - привід для кримінальних переслідувань. Їх зберігання загрожує покаранням до 15 років позбавлення волі.

У далекій шкільної юності я читала про хоробрих підпільників, які потайки переписували заборонену літературу та поширювали її, а потім несли суворе покарання за свою сміливість.

30 років потому це стало нашою реальністю. За книги можна отримати покарання. І це не просто слова, це кримінальна стаття самопроголошеної "ЛНР" за "зраду батьківщині", яка передбачає до 15 років позбавлення волі.

Все українське тут під забороною.

Один з ватажків з "ЛНР" Віталій Кисельов, відомий також як "Комуніст", називає будь-яку українську спадщину "гнилими зубами, які залишилися від України і які потрібно вирвати".

Ніколи ще порядки не були настільки суворими, як зараз. Виявилося, що з простих смертних буквально кожен може виявитися ворожим шпигуном, навіть не підозрюючи цього.

Кілька років тому каральний перст так званого "міністерства державної безпеки" вказав на Український канадський центр, який мирно працював з середини дев'яностих та за інерцією продовжив своє існування в нових умовах.

Перевірка показала, що буквально вся література в центрі - заборонена.

Там знайшли навіть видану в Канаді біографію Степана Бандери, яка спокійно зберігалася в центрі десятиліттями.

За місцевими порядками, хранителю центру довелося здивовано та налякано виправдовуватися з телеекранів через "інцидент", а сам центр вирішили передати муніципальній владі для більш благих справ.

Українські книги почали зникати з полиць шкільних бібліотек. У багатьох просто не піднімалася рука їх списувати та викидати, тому книги ховали, щоб вони не потрапили на очі раптової перевірки.

Для багатьох ці книги означали набагато більше, ніж нові політичні віяння.

Раніше літературу українською мовою не сприймали за злочин. Як книга може стати причиною кримінальної статтї?

Але випуск місцевих вечірніх новин від 28 червня знову показав, що будь-яке україномовне видання може бути приводом для прокурорської перевірки.

Так, під розслідування потрапили відразу декілька викладачів колишнього Луганського національного університету імені Шевченка за те, що їхні наукові роботи видали в Україні після 2014 року, що суворо заборонено.

Приводом для перевірки стало знайдене в архівах місцевої телекомпанії відео, де нинішня завідувачка кафедри з телеекрану виступає за цілісність України під час мітингів у 2014 році.

До слова, на багатьох кафедрах науковий літературний фонд збирали десятиліттями.

Співробітники привозили книги з відряджень та купували їх своїм коштом. Звичайно, викинути все це не піднімалася рука. Тому всі книги часто під покровом сутінків викладачі виносили по домівках, щоб кафедра уникла покарання під час раптових перевірок.

Якщо ще в 2014 - 2017 році можна було, не криючись, просити в бібліотеках книги українською мовою та українських авторів, то зараз відбувся якийсь злам.

Такі книги не читають відкрито, їх обговорюють тільки на кухнях з обраними.

Книги українських авторів не знайти в продажу, а надходження нових книг українською мовою та українських авторів датуються аж 2014 роком.

Власне, про що говорити, якщо будь-яку згадку про Україну викорінювали з усіх звітів, навіть у вигляді невинних посилань на наукову літературу українською мовою.

Зрештою, сам національний університет імені Шевченка в Луганську позбавлений всіх регалій - він вже не національний і не Шевченка. Адже відомого українського поета не вважають тут великим.

Цікаво також те, що потайки діти продовжують вивчати українську мову. Ходять додому до викладачів української, пишуть з ними диктанти та читають.

Про це знають тільки свої. Багато вчителів української залишилися без роботи, перекваліфікувавшись в педагогів-організаторів та вчителів російської.

А наукові публікації можуть бути виданими в Україні тільки до 2014 року. Після цього їх мали друкувати лише в Росії чи "республіці".

Розповідаючи подрузі-іноземці про книги українською мовою, які вивозять потайки з кафедр по вихідних та вечорами співробітники, я почула дивне запитання: "А за зраду якій Батьківщини можуть посадити?"

"ЛНР", - здивовано відповіла я.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!