Росія знищує українські АЗС. Як і до чого це може призвести

В червні та липні Росія активізувала знищення автозаправних станцій, бензовозів і нафтобаз в прикордонних областях України та навіть в глибині території. Для чого це робиться і який матиме ефект?

АЗС, особливо поблизу районів бойових дій, перебували під ударами обох сторін майже з перших днів повномасштабної війни. Однак цьогоріч ситуація змінилась.

Російська армія наприкінці весни почала систематичну кампанію зі знищення українських автозаправних комплексів, а в червні і липні наростила удари по них. В деяких містах пошкоджень зазнали всі заправні станції.

Для атак росіяни використовують як невеликі FPV-дрони, так і потужні далекобійні "Шахеди" (вони ж "Герані"), "Гербери" і "Молнії".

Нерідко такі удари призводять і до жертв.

Так, ввечері 9 липня через удар російського БПЛА по заправці в Запоріжжі травми отримали 5 людей, а 5 червня в селищі Посад-Покровське біля Херсону загинули 2 цивільних (працівниця АЗС і клієнт), ще 5 були поранені.

Все це призвело до того, що оператори паливного ринку змушені змінити алгоритми роботи і посилити захист АЗС не лише на відстані 100-150 км від фронту, але й в інших регіонах країни.

Одне з найперших рішень - заправки не працюють під час повітряних тривог, а клієнтів просять якомога менше часу проводити на станціях.

АЗС: що і де знищено

Під ударами з початку року опинилися десятки АЗС на території Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Харківської, Сумської, Дніпропетровської і Чернігівської областей.

На початку липня росіяни атакували кілька автозаправок біля Пирятина – це місто в Полтавській області, за 170 км від кордону.

За даними ексміністра інфраструктури, а нині керівника однієї з найбільших мереж АЗС WOG Андрія Пивоварського, станом на 25 червня через російські атаки в Україні "згоріло" 150 автозаправних комплексів.

Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн вказує, що станом на 10 липня загалом постраждало вже 200 станцій.

За його словами, великі оператори зазнали найбільших втрат. Компанія ОККО втратила 4 нафтобази та 9 автозаправні станції, WOG – 22 об'єкти, "Укрнафта" – 12. Загалом втрат зазнали всі мережі торгівлі паливом.

На думку експерта з енергетики Геннадія Рябцева, ці оцінки дещо завищені. Він вважає, що атакованих АЗС вдвічі менше.

Рябцев посилається на офіційні повідомлення української служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) щодо ліквідації наслідків ударів по таких об'єктах.

"Не знаю, навіщо оператори ринку завищують завдану шкоду….Якщо підрахувати всі повідомлення ДСНС, то можна нарахувати 89 пошкоджених або знищених автозаправних станцій з початку року. Так, проблема існує, але не треба її перебільшувати", – зазначив він в розмові з ВВС News Україна.

Він звертає увагу, що автозаправний комплекс – об'єкт, який насправді непросто знищити одним безпілотником, оскільки найчастіше резервуари з пальним розміщуються під землею, а від удару дрона руйнується лише наземна інфраструктура станції.

І навіть якщо брати за максимальними оцінками, то за час регулярних атак на АЗС росіянам вдалося пошкодити близько 3% від їх загальної кількості по всій країні.

Але справа в тому, що на прифронтових територіях їхня робота стає все більш небезпечною, а інколи навіть неможливою.

Це стосується не тільки проблем з набором персоналу і відновленням обладнання, але й з безпосередньою доставкою пального.

Сергій Куюн зазначає, що через атаки РФ ускладнилась ситуація з бензовозами. Вони також в прицілі російських дронів.

"На прифронтових вже пару місяців пекло, рахунок йде на сотні атакованих об'єктів. Водії бензовозів відмовляються туди їхати, бо за машинами теж полюють. Що з цим робити – невідомо. Пробують все, але в кращому випадку вдається захистити персонал, а об'єкти горять", – так він описує цю ситуацію.

Навіщо Росія це робить і який ефект

Геннадій Рябцев вважає, що ключова мета цієї російської ударної кампанії – пропагандистська. Військової логіки в цих атаках він не бачить.

"Їм (росіянам, - Ред.) потрібно продемонструвати хоч щось, щоб перебити кадри палаючих російських нафтопереробних заводів. Інших "досягнень" в них немає, тому треба показати щось, що горить. Звідси і удари по складах і по автозаправних станціях", – вважає експерт.

Голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук каже, що удари по АЗС – передусім "тиск на цивільне населення".

"Вони б'ють для того, щоб люди звичайні навіть боялись заїжджати на заправку. Чи вплине це якось стратегічно? Ні, це не вплине. Але зрозуміло, що в прифронтових громадах це може, скажімо так, ускладнити життя, бо прийдеться їздити в інше місце заправлятись", – заявив він.

У проросійських телеграм-каналах ледь не кожен удар по АЗС супроводжується заявами про "наближення паливної кризи" в Україні.

Наразі це не відповідає дійсності.

По-перше, як зазначалося вище, знищити автозаправну станцію разом з резервуарами пального складно. Найголовніше – уникнути людських жертв.

Для цього мережі вже встановлюють захисні конструкції на окремих станціях для безпеки робітників, а також обмежать режим роботи.

По-друге, паливний ринок в Україні настільки диверсифікований, що дозволяє проходити кризові ситуації без великих потрясінь.

"У нас десятки постачальників, різні маршрути імпорту, конкуренція та розгалужена логістика. Якщо випадає одна ланка, її підстраховують інші", – пояснює Андрій Пивоварський.

Що стосується впливу цих атак РФ на український військовий сектор, то він теж мінімальний. Бойові частини мають окреме забезпечення і логістику, не прив'язану до цивільних постачань паливно-мастильних матеріалів.

Що треба робити?

В українському уряді обіцяють, що роблять все для уникнення паливної кризи в країні.

"Станом на зараз дефіциту пального для цивільного сектору в Україні немає. Ринок забезпечений, імпортний ресурс контрактується, логістика працює", – заявив міністр економіки Олексій Соболєв, звітуючи 3 липня перед парламентом.

За його словами, опрацьовуються моделі взаємодії бізнесу і влади в прифронтових регіонах щодо підвозу і продажу нафтопродуктів.

Як варіанти для прифронтових регіонів міністр назвав встановлення мобільних точок продажу пального, а також створення фонду для компенсацій мережевим операторам за пошкодження АЗС.

Що стосується мобільних точок, тобто продажу бензину буквально "з коліс", то ця ініціатива реалізується в Тростянці на Сумщині, де російські атаки знищили всі автозаправні комплекси.

Місцева влада там вже повідомила про розгортання мережі таких мобільних точок, де відпуск пального буде здійснюватися за допомогою невеликих автомобілів. Місця розташування цих машин будуть змінюватися, щоб не допустити враження.

Щоправда, 10 липня експерт з нафтового ринку Сергій Куюн повідомив, що на нараді прем'єр-міністра та керівників найбільших паливних мереж вирішили "відкласти ідею створення пересувних АЗС".

За його даними, пересторога – можливе зниження якості пального і проблеми зі збором податків в разі введення таких механізмів.

Геннадій Рябцев вважає, що іншого шляху ніж розширювати роздрібний ринок нафтопродуктів в цій ситуації немає. Бо великі стаціонарні АЗС в прифронтовій зоні Росія рано чи пізно може вибити всі.

"Якщо ці удари триватимуть... тоді треба убезпечити себе і для цього потрібно лібералізувати роздрібний ринок нафтопродуктів в прифронтових регіонах. Прибрати зайве ліцензування, дозволити мобільні заправні точки, розосереджені точки зберігання запасів палива. Ось що треба зробити", – заявив він ВВС News Україна.

Встановити фізичний захист на кожну заправку або прикрити її ППО - нереально, впевнений фахівець.