Балістичний терор: чи довго Росія зможе обстрілювати Київ

Удари балістикою Володимир Зеленський називає "ключовою ставкою" і "останнім аргументом", який ще має Росія. Початок липня виявився рекордним за кількістю балістичних атак і цивільних жертв через це, зокрема, в Києві. Чому так сталося і як цьому протидіяти?

За перші десять днів липня Росія здійснила три балістичні обстріли Києва і інших регіонів України, переважно використовуючи як головну зброю балістичні, квазібалістичні та гіперзвукові ракети.

Загалом запустили 66 одиниць такого озброєння, з яких 90% летіли по столиці. Збити вдалося лише чотири ракети - тобто 6%. Загинули майже 60 цивільних.

Для розуміння – за неповні півтора місяця літа РФ випустила по Україні таку ж кількість балістики, як за три місяці весни. І сконцентровані ці удари були переважно по Київщині.

Райони пусків – з північного сходу, а саме з Брянської, Орловської та Курської областей.

І, ймовірно, це не останні обстріли у липні.

Тактика російських обстрілів і протидія

Можливість збивати балістику Україна отримала лише в травні 2023 року після початку роботи першого переданого ЗСУ американського комплексу протиповітряної оборони Patriot.

З того часу ефективність протидії цій категорії ракет відрізнялась щомісяця, але не опускалась нижче 10-15% за звітний період.

В найінтенсивніший період – протягом трьох зимових місяців 2025/26 років – Росія здійснила 14 масованих ракетних атак і випустила рекордну кількість балістики.

Однак і Україна в цей час змогла побити рекорди по збиттю. В окремі місяці ефективність ППО складала майже 60%.

Наприклад, в грудні українським військовим вдалося збити 34 з 56 ракет (враховані всі ракети, які летять по балістичній траєкторії на фінальному відрізку шляху, а саме "Іскандер-М", KN-23, С-300/400, а також "Кинджал", "Циркон" і Х-22). У січні ППО збила 37 балістичних ракет з 68, а в лютому 53 з майже 130.

При цьому в лютому РФ побила свій власний рекорд за кількістю масованих атак – їх було сім протягом місяця.

Це був пік спроможностей Росії, який, щоправда, не приніс бажаного результату – вона не змогла повністю "покласти" українську енергетику.

Вже з весни кількість запущеної російської балістики повернулась до "звичних показників" в близько 50 ракет на місяць. А от результативність української протиповітряної оборони почала падати.

Ймовірна причина – дефіцит протиракет РАС-3, які в цей момент США та їхні союзники масово витрачали під час війни з Іраном, яка почалася 28 лютого 2026 року.

Так от, у березні ефективність ППО проти балістики була 37% (збито 16 ракет з 43), у квітні – 14% (збито 7 з 50), а у травні – лише 11% (12 зі 104).

Знаючи про дефіцит ППО в Україні, росіяни почали нарощувати "балістичний терор" з початку червня. Так, протягом місяця вони запустили 114 таких ракет (збито було, за даними української влади, 45).

Тактика цих атак типова. Або дві потужні атаки на місяць з пакетом 30+ балістичних ракет, або обстріли вдвічі менші за масштабом, але 3-4 рази на місяць.

Виняток – вже згадані 7 атак на місяць протягом лютого.

Саме на таку кількість атак хоче вийти російська влада, каже міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

У липні, вочевидь після публічного наказу Володимира Путіна "продовжити завдавання масованих групових ударів", російські військові спробували посилити обстріли.

Балістичні удари з близько 30 балістичних і квазібалістичних ракет відбулися з проміжком у 4 дні (2 і 6 липня), а в ніч і вдень 8 липня РФ випустила ще 7 ракет.

Тобто, якщо РФ зможе продовжити цей темп, то липень 2026 може побити рекорд лютого за кількістю балістичних атак. Резерв ракет для цього ще є.

Щоправда, експерти і військові аналітики сумніваються, що Москва зможе підтримувати такий темп обстрілів й далі.

Скільки є ракет

Головне управління розвідки міноборони України заявляє, що Росія виготовляє на місяць близько 60-65 ракет 9М723 до "Іскандер-М", а загалом балістичних і гіперзвукових – в районі 100.

За чотири роки повномасштабної війни виробництво цієї зброї зросло в 2-3 рази. Однак воно все ще недостатнє для щотижневих масованих ударів з одночасним поповненням виснаженого за ці роки стратегічного запасу ракет.

За оцінками ГУР, станом на липень цей запас "Іскандерів" складає близько 200 ракет.

Таким чином, виходить, що Росія за останні місяці вистрілює фактично все, що виробляє, інколи добираючи навіть частину зі стратегічного запасу.

"Вся балістика, яка до нас прилітає, зроблена в кінці 2025 - початку 2026 року, тобто нас атакують фактично ракетами з заводу", – зазначає радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш").

Тобто, якщо Росія не збільшить виробництво або не почне вибирати стратегічні запаси "до дна", то потенціалу для запуску 100-140 балістичних ракет на місяць (а це ті самі 7 масованих атак) в неї ймовірно немає.

При цьому для перевантаження української ППО необхідні саме залпи – одночасні чи з мінімальними проміжками між пусками – по 20-30 балістичних ракет. Справа в тому, що одночасно з ними росіяни пускають десятки крилатих ракет і сотні дронів, щоб перевантажити канали українських ЗРК, які можу вести обмежену кількість цілей.

Крім самих ракет, окреме питання - наявні та справні пускові установки "Іскандер-М".

За оцінками ГУР, російська армія вздовж українських кордонів і на окупованій території розгорнула близько 60 установок.

Скільки балістики можна запустити

Одна установка запускає дві ракети "Іскандер-М" з інтервалом менше хвилин. До комплексу також може входити транспортно-заряджувальна машина, яка перевозить ще дві додаткові ракети. Щоб їх завантажити в пускову та запустити по координатах, потрібно ще 15-20 хв.

Отже, за ідеальних умов Росія могла б запустити майже одночасно 120 балістичних ракет по Україні. А якщо всі комплекси мають ще дві "запасні" – то і 240.

Але Росія цього не робить.

Найбільш масовий пуск балістики за час війни був 34 ракети, тобто залучили 17 пускових установок. Без перезаряджання.

За словами українського авіаексперта Валерія Романенка, зазвичай по Україні працює три ракетні бригади РФ, які мають на озброєнні по 12 пускових, тобто разом - 36 "Іскандерів". Перезарядку комплексів росіяни зазвичай не роблять, каже експерт, і додаткові ракети тримають на складах озброєння за сотні кілометрів від місця пуску.

Саме тому максимальний залп, який могла б здійснити РФ, складає близько 70 ракет. Але і такого жодного разу не відбулося.

Як випливає з даних ГУР, стільки "Іскандерів" російський ОПК просто не встигає виготовити за місяць.

"Вони не можуть тримати високий темп обстрілів. Але просто обстрілювати Україну зможуть, бо вони між масованими нальотами випускають по одній-дві ракети...Перспектив, що Росія кожен тиждень буде наносити масований ракетний удар – такого не буде, просто в них немає такої можливості", – заявив ВВС News Україна Валерій Романенко.

Чи можна наростити виробництво ракет

Маючи у розпорядженні достатню кількість пускових установок Росія насамперед сконцентрована на підвищенні продуктивності виробництва саме балістичних ракет.

Однак українська розвідка запевняє, що РФ вже досягла піка, подальше зростання виробництва малоймовірне.

"Оцінка нашої воєнної розвідки дуже проста – на сьогоднішній день Росія майже досягла піку по виробництву саме високоточного озброєння", – заявив заступник начальника ГУР, генерал Вадим Скібіцький.

Відповідно, за оцінкою розвідки, саме 2-3 масованих ракетних удари на місяць – це максимум, на який здатна зараз Росія.

То чи можна наростити виробництво?

Експерт з російських збройних сил, старший науковий співробітник Джеймстаунського фонду (США) Павло Лузін вважає, що теоретично так. Але за певних умов.

"При деякому зниженні якості та при концентрації зусиль на конкретному типі за рахунок інших типів, дійсно, можна виробляти більше (балістичних) ракет. Але я не бачу, як таке можливе без зовнішньої допомоги та без серйозного спрощення та здешевлення виробництва", – сказав фахівець ВВС.

Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький каже, що РФ вже має суттєві проблеми з виробництвом "Іскандерів", зокрема з їхньою точністю.

За даними російських джерел, у цієї ракети параметр "кругового ймовірного відхилення" (тобто радіусу навколо цілі, в який має влучити 50% випущених боєприпасів) мав би становити від 30 до 5 метрів.

Однак українська розвідка запевняє, що противник не досяг такої високоточності.

"Вони не можуть досягти точності менш як 30 м. Проводиться багато дослідних робіт, щоб зробити апгрейд, щоб вдосконалити, модернізувати, але точність на сьогоднішній день це проблемне питання для РФ", – зазначив Скібіцький.

Власне проблемами з точністю "Іскандерів" можна пояснити велику кількість влучань ракет у цивільні об'єкти в Києві. Деякі з них розташовані за десятки метрів від тих інфраструктурних чи військових об'єктів, які російське міноборони публічно оголошує цілями своїх масованих атак.

Фактор "Циркона"

Щоб ускладнити роботу української ППО, російська армія цьогоріч почала активніше використовувати ракету 3М22 "Циркон".

Формально це не балістична, а крилата протикорабельна ракета, яка, однак, під час польоту досягає гіперзвукової швидкості та може атакувати ціль по балістичній траєкторії.

Через цю особливість єдиний ефективний засіб проти цього озброєння – це ті самі ракети РАС-3 до комплексів Patriot.

Вочевидь для того, щоб ще більше поглибити їхній дефіцит в української армії, Росія з весни цього року змінила місце дислокації пускових установок "Цирконів" і наростила кількість їхніх застосувань.

Що стосується "Цирконів", то ця протикорабельна ракета розроблялась для запуску з субмарин і надводних кораблів.

Однак, зрозумівши що цілей в морі для неї немає, РФ адаптувала її до пусків з наземних установок, модернізувавши для цього комплекси П-800 "Бастіон", які раніше призначалися для запусків протикорабельних ракет "Онікс".

На відміну від сучасного "Циркона", це озброєння є ще радянською розробкою, має менш потужну бойову частину і не досягає в польоті гіперзвукової швидкості.

Але оскільки і "Циркон", і "Онікс" запускаються з одного пускового комплексу, то у звітах Повітряних сил часто можна зустріти плутанину щодо цього – яку саме ракету запустили по Україні.

З червня Росія стала значно більше їх використовувати, запустивши за неповні півтора місяця літа 26 "Цирконів" (ймовірно, в деяких залпах невелику частку ракет складали і "Онікси").

Для розуміння – це стільки ж, скільки російська армія запустила за минулі пів року. І стільки ж РФ виготовляє за рік, згідно з даними ГУР.

Збити вдалося лише 6 з 26 цих ракет.

Крім того, що Україна має обмежені запаси протиракет, важливим фактором стало й те, що навесні армія РФ змінила місце запуску "Цирконів".

Раніше вони летіли до Києва з окупованого Криму, а тепер пускові розміщені також у Курській області, тобто за 350-400 км від столиці України.

Так підльотний час ракети може складати лише 2-3 хв.

Однак в цієї швидкої, сучасної та потужної ракети є мінус. Вона дорога і складна у виготовленні.

За оцінками ГУР, російський оборонно-промисловий комплекс виробляє лише 30 таких ракет на рік, зараз запас "Цирконів" може складати 120 штук.

Крім того, є проблема і з пусковими. За даними міжнародних дослідників, станом на 2025 рік Росія мала 56 комплексів "Бастіон", тобто втричі менше ніж "Іскандерів".

У березні 2026 року українська розвідка оприлюднила пошкодження двох пускових установок, які рухались до позицій на території Криму.

Дослідник і експерт з озброєння Павло Лузін називає застосування "Цирконів" "штучною історією"

"Вони застосовуються штучно. За весь час війни було близько 45-50 штук. І це при тому, що іноді вони не розділяються у зведеннях з ракетами "Онікс", – зазначив експерт.

Що буде далі з обстрілами?

Підсумовуючи, за даними фахівців, Росія уперлась у пік виробництва свого високоточного ракетного озброєння.

Враховуючи його залежність від західної мікроелектроніки, вона навряд зможе його наростити швидко без зовнішньої допомоги.

Компанія дронових і ракетних ударів, які з початку року здійснила Україна по російських оборонних заводах, в першу чергу у Брянську, Воронежі, Воткінську і Волгограді, може вплинути на виробництво балістики в РФ.

Цей ефект може бути відкладеним, якщо паралельно з ремонтом цехів російська армія використовуватиме ракети із запасу.

Враховуючи оголошені ГУР обсяги виробництва, російська армія за 40 днів літа вже могла витратити на обстріли більше ракет, ніж виробила за цей же час. Щоправда через дефіцит ППО українська армія не змогла нейтралізувати цю загрозу.

Однак це "вікно можливостей" для Кремля закривається.

Президент Зеленський 9 липня оголосив, що Україна "найближчими днями" отримає пакет ракет до систем Patriot.

"Зараз прийде один пакет, не буду казати коли — один пакет PAC-3. Ми домовились. Але цього замало", – заявив він.

Але, крім того, українській владі вдалося домовитися з США про ліцензію на виготовлення цих ракет.

Щоправда, це допоможе Києву в найкращому варіанті лише за 2-3 роки, оскільки створення і налагодження виробництва цього високотехнологічного озброєння складне і тривале.

Швидший варіант, принаймні згідно з публічними заявами української сторони, створення власної антибалістичної системи "Фрея". Її розробка почалась минулого року, а в цьому вдалося заручитися допомогою виробників європейського озброєння.

З українського боку за створення зенітної ракети FP-7 для цієї системи ППО відповідає компанія Fire Point. За словами її керівництва, перші запуски цього українського аналога Patriot можливі через рік.