Чи забере Польща нагороду у Зеленського? Після рішення Капітули Ордена Білого Орла слово за Навроцьким

Капітула Ордену Білого Орла "висловила свою думку" щодо позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі. Про це повідомив Рафал Лескевич, речник Кароля Навроцького. За президентом Польщі остаточне рішення, яке, за словами Лескевича, він "ухвалить в належний час".

Орден Білого Орла – найстаріша та найважливіша нагорода Польщі, яка відзначає видатні цивільні та військові заслуги перед країною.

Зеленський отримав її від Анджея Дуди 5 квітня 2023 року "на знак визнання видатних заслуг у поглибленні дружніх і всебічних відносин між Польщею та Україною, за розвиток співпраці задля демократії, миру й безпеки в Європі та незламність у захисті невід'ємних прав людини".

Засідання Капітули – органу, який ухвалює нагородження або позбавлення відзнаки – почалося близько 10 ранку за Варшавою (11-та година у Києві) і тривало майже 8 годин. У склад Капітули входять президент Польщі та кілька кавалерів ордена.

Головною темою на порядку денному було відібрання ордену Білого Орла в Зеленського. Участь взяв і президент Польщі Кароль Навроцький, раніше він закликав відібрати орден у відповідь на присвоєння імені "героїв УПА" підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ.

"Зібралася Капітула Ордену Білого Орла у справі Ордену, наданого президенту України Володимиру Зеленському. Капітула висловила свою думку президенту Республіки Польща Каролю Навроцькому, який брав участь у нарадах. Президент ухвалить рішення в належний час", – повідомив речник польського президента в X.

Поки тривало засідання Капітули, польський прем'єр Дональд Туск закликав президентів України та Польщі до "прямої і відвертої розмови", перш ніж "емоції зруйнують нашу солідарність".

Він наголосив, що "співпраця відповідає інтересам обох наших держав і народів, а конфлікт – інтересам Москви".

Віцепрем'єр, міністр закордонних справ Радослав Сікорський висловив сподівання, що Капітула і Навроцький ухвалять "мудре рішення".

"Буде дивно, якщо виявиться, що Орден Білого Орла має колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який бере гроші від Путіна, а не має його той, хто з Путіним воює", – додав глава польського МЗС.

Наприкінці травня Польщу сколихнула хвиля обурення після того, як напередодні дня Сил спеціальних операцій ЗСУ один із підрозділів ССО отримав почесне найменування "імені Героїв УПА".

Це рішення президент Володимир Зеленський мотивував "відновленням історичних традицій". Тим часом польські політики називають його скандальним, а Навроцький запропонував відібрати в Зеленського державну нагороду.

Зі свого боку більш дружній до України керівник уряду Польщі Дональд Туск, хоча й стриманіше, але також розкритикував указ Зеленського.

Коли в середу, 27 травня, стало відомо про присвоєння спецпідрозділу імені "героїв УПА", новину підхопили праві та ультраправі польські політики, які назвали це рішення обурливим і почали вимагати від влади "конкретних рішень".

Колишній прем'єр Лешек Міллер, останніми роками відомий своїми антиукраїнськими висловлюваннями, вимагав, щоб Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла.

Втім, і президент Польщі, і уряд перші два дні після указу Зеленського зберігали мовчання.

Зрештою на третій день після вибуху скандалу Навроцький прокоментував справу в розмові з журналістами.

Він заявив, що критично оцінює рішення Володимира Зеленського дати одній з українських частин ім'я "Героїв УПА". За його словами, цим надали найкращий матеріал і багато "кисню" російській пропаганді.

"Президент Зеленський довів, що Україна з ментальної точки зору – прославлення бандитів, убивць з Української повстанської армії – не готова бути частиною європейської родини", – додав він.

У зв'язку з цим він оголосив, що 8 червня відбудеться засідання Капітули Орла Білого, яка на пропозицію президента розгляне позбавлення ордена Зеленського.

Багато хто у Польщі вважає УПА символом вбивств поляків на Волині та в Східній Малопольщі під час Другої світової. У той час як для більшості українців УПА – це символ боротьби народу за незалежність.

ВВС News Україна нещодавно писала, як польські та українські історики нещодавно зустрілись у Польщі, щоб спробувати випрацювати спільний знаменник щодо погляду на трагічні події тих часів та обговорити взаємні вбивства та каральні акції польських та українських повстанців.

Позиція України

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що загострення між Україною та Польщею "не несе користі ані українцям, ані полякам". Він нагадав, що протягом останніх двох років вдалося, зокрема, розблокувати пошуки й ексгумації та провести перепоховання жертв Волинської трагедії.

Сибіга закликав "знизити градус емоцій" і залишити спільну історію на розгляд фахівців-істориків, а передусім – сфокусуватися на протидії Росії та зміцненні європейської безпеки.

Назва підрозділу, як зазначив глава МЗС України, була вибором військових – які, як він підкреслив, "ціною свого здоровʼя і часто життя тримають лінію фронту та захисту всієї Європи від російської загрози".

"Я точно знаю, що наші військові навіть близько не мали нічого антипольського на думці. Для них йшлося про вшанування тих, хто так само багато років тому боровся проти імперської Москви, більшовицько-комуністичної окупації та репресій", – зазначив Сибіга.

Залагоджувати ситуацію мав керівник Офісу президента Кирило Буданов, який у пʼятницю, 5 червня, прибув з візитом до Варшави.

Там він зустрівся, зокрема, з віцепрем'єром, міністром оборони Польщі Владиславом Косіняком-Камишем, очільником Бюро міжнародної політики президента Марцином Пшидачем, керівником Бюро національної безпеки Бартошем Гродецьким, а також заступником міністра закордонних справ Марцином Босацьким.

Українська сторона публічно не коментує ані перебігу, ані результатів цього візиту.

За словами співрозмовника РБК-Україна, Буданов під час візиту до Польщі провів низку публічних та закритих зустрічей.

"В результаті роботи керівника Офісу президента та всієї команди найгірший сценарій вдалось зупинити, звісно з урахуванням наших національних інтересів та з повагою до партнерів", – розповідає джерело.

Україна налаштована до розвитку стратегічної співпраці, але, як додав співрозмовник видання, Київ готовий реагувати на "неконструктивні кроки, відстоюючи власні державні інтереси та ідентичність".

Марцин Пшидач, якого цитує PAP, після розмови з Будановим повідомив, що Київ усвідомлює, які реакції тема УПА викликає в Польщі, і що він зацікавлений у діалозі з цього приводу.

Речник МЗС Мацей Вевюр повідомив, що одним із питань розмови Буданова із заступником міністра Босацьким були українські пропозиції щодо врегулювання ситуації.

Як повідомляє польське видання Wirtualna Polska, посилаючись на власні джерела, під час візиту Буданова представники України запропонували змінити назву підрозділу ССО, якому присвоїли найменування.

За їхніми словами, як один із варіантів розглядають посилання у назві підрозділу ССО виключно на тих членів УПА, які воювали проти Радянського Союзу.

Тим часом, поки тривало засідання Капітули щодо позбавлення Зеленського почесного ордена, польські та українські археологи прибули до Львівської області: як раніше повідомила міністерка культури Польщі Марта Ценковська, їхня мета – знайти, локалізувати та задокументувати місця поховання жертв злочинів проти польського населення під час Другої світової.

Як нагадує міністерство культури України, Гута Пеняцька – колишнє село на Львівщині, відоме ще з XVIII століття. Впродовж 1920-30-х рр. Гута Пеняцька належала до Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польської Республіки. У цей час у селі компактно проживали представники польського етносу.

28 лютого 1944 року Гута Пеняцька зазнала збройного нападу. За даними архівних джерел, напад на село здійснено підрозділом німецької поліції. Значна частина мешканців Гути Пеняцької трагічно загинула, а саме село було спалено. Точна кількість мешканців Гути Пеняцької, які стали жертвами трагедії у лютому 1944 року – невідома.

Після руйнування Гута Пеняцька не була відновлена.

Що далі?

Надання нагород є прерогативою президента Польщі.

Як пояснює польська інформаційна агенція PAP, президент може надавати ордени з власної ініціативи або на підставі подання прем'єра та капітул орденів.

Рішення про позбавлення ордена президент може ухвалити на підставі, зокрема, подання капітули або з власної ініціативи після отримання її висновку, якщо встановлено, що "надання ордена або відзнаки відбулося внаслідок введення в оману або нагороджений вчинив діяння, через яке став негідним ордена або відзнаки".

Капітулу Ордену Білого Орла очолює президент.

Вона має право висловлювати думку з усіх питань, що стосуються ордена, а також може, зокрема, вносити президентові пропозиції щодо нагородження або позбавлення ордена.

Водночас, як вважають журналісти газети Wyborcza, остаточне рішення може бути не за президентом, а за премʼєром Польщі Дональдом Туском.

Видання підсумовує: за останні кілька десятків років важливих державних відзнак позбавляли приблизно 20 разів. Щоразу рішення ухвалював чинний президент, а інформацію публікували в "Моніторі польському". Поряд із підписом президента там завжди стоїть підпис глави уряду.

Підпис прем'єра – це так звана контрасигнація. Без неї рішення про позбавлення відзнаки не може бути опубліковане в "Моніторі", а отже, не має юридичної сили.

Втім наразі, як зазначає Wyborcza, триває суперечка щодо того, чи контрасигнація є обов'язковою, а якщо так, то чи президент звертається по неї з відповідним клопотанням – яке прем'єр може відхилити – чи вона має автоматичний характер.

Ця неоднозначність, як пояснює видання, вигідна прем'єру Туску, адже звільняє його від участі в ухваленні рішення. Хоча уряд, як і більшість поляків, негативно сприйняв вшанування УПА, крок Навроцького розцінюють як непотрібну ескалацію конфлікту з Україною.

Водночас джерела газети Wyborcza з оточення премʼєра Польщі стверджують, що Туск не буде виступати проти Навроцького, якщо той зрештою позбавить Зеленського Ордену Білого Орла.

"Можемо хіба що очікувати [з боку Туска] коментаря, що Зеленського нагородили не за УПА, а за боротьбу з Росією, – цитує Wyborcza одного з міністрів Канцелярії прем'єра. – Але передусім [Туск] не братиме жодної участі в процесі ухвалення рішення з цього питання. Якщо потрібно буде поставити підпис, то підпише, але нічого більше".