"Наші герої повертаються додому": Як уся Рада об'єдналась навколо ініціативи Зеленського з пантеоном

В Україні з'явиться Національний пантеон героїв: 1 липня Верховна Рада майже конституційною більшістю підтримала ініціативу президента та спрямувала документ йому назад на невідкладне підписання.

BBC News Україна розповідає, у якій атмосфері відбувалось це історичне голосування.

Показово, що під час обговорення у Раді депутати не згадували про хвилю обурення, яке викликала ініціатива створення пантеону у Польщі.

"287 "за". Вітаю колеги!" – із неприхованою гордістю та радістю спікер парламенту Руслан Стефанчук коментує результати на табло.

Хоча ініціаторам і хотілося, щоб за нього проголосували 300. Це рішення об'єднало усі парламентські групи та фракції, і опозицію, і владу.

Від моменту появи у Раді законопроєкту про створення Українського національного пантеону до його ухвалення минуло лише чотири дні, і ось рішення, на яке частина українців чекала десятиліттями, нарешті підтримане на найвищому рівні.

Цьому передувала активна спільна робота профільного парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики та Офісу президента, а також істориків. Цей проєкт особисто курував голова ОП Кирило Буданов.

Минуло кілька місяців, перш ніж документ офіційно вніс до Ради Володимир Зеленський.

"Імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з великої літери, з великою повагою і увагою від держави – нашої держави, України, яка поважає себе, цінує своїх та захищає своє – своє – це дуже важливо, – своє право бути українцями", – наголосив президент у День Конституції.

Представляючи проєкт закону перед колегами, голова профільного комітету, "слуга народу" Микита Потураєв підкреслив: це – "історичний шанс", коли депутати, з одного боку, можуть поставити крапку у тривалій дискусії, а з іншого – "розпочати новий етап української історії".

"Ідея створити Національний пантеон народилася фактично із незалежною Україною, але, на жаль, після радянської окупації ми, українці, погано знали власну історію. На жаль, тільки російські бомби і ракети, які посипалися на наші голови, довели усім українцям, хто нам справжній друг, хто нам справжній ворог, а хто наші справжні герої", – зазначив Потураєв.

Він також попередив колег, що процес створення Пантеону не буде швидким, але в результаті Україна "отримає місце концентрації національної пам'яті", де українці зможуть бачити свою історію "у найвидатніших синах і доньках їх нації".

На важливості створення Національного пантеону наголосила і його колега по фракції та заступниця у комітеті Євгенія Кравчук.

Вона також підкреслила: попри непрості суперечки і навіть критику навколо цього питання, українці у будь-якому разі мають працювати над створенням такого місця пам'яті.

"Не треба більше чекати! Багато десятиліть нам нав'язували чужих героїв, і цей закон про те, щоб ми нарешті визначили, хто виборював нашу свободу, хто будував нашу державу, кого ми вважаємо своїм героєм", – наголосила вона.

Подальше обговорення законопроєкту показало: важливість створення Національного пантеону на п'ятому році повномасштабної війни усвідомили навіть ті фракції, які раніше були на ідеологічно протилежному полюсі. Наприклад, ексОПЗЖ.

"Пантеон – це не лише усипальниця видатних державників. Він має стати важливим чинником національного державного самоствердження, відобразити спадковість нашої історії – від Київської Русі до сьогодення, стати місцем, де кожен українець відчуватиме гордість за свою країну і причетність до історії великого народу", – заявив із трибуни парламенту член депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрій Павленко, який також подякував президенту за цю ініціативу.

Утім депутати дякували за Пантеон не лише Зеленському, а й нинішньому голові його Офісу.

"Ніхто не вказуватиме, яких нам героїв вшановувати" – ці слова Кирила Буданова чітко описують, що і чому ми маємо сьогодні проголосувати. Ми маємо продемонструвати максимальну єдність, бо тільки так ми покажемо нашу максимальну силу!", – заявив представник фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.

Тим часом у фракції "Європейська солідарність" вирішили подякувати не лише нинішнім ініціаторам законопроєкту.

Зокрема, член "ЄС" та профільного комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В'ятрович підкреслив, що без третього та п'ятого президентів – Віктора Ющенка і Петра Порошенка, – а також без попереднього скликання Верховної Ради та команди Інституту національної пам'яті поява такого документа теж була б неможливою.

Окремо ціла низка депутатів наголосила на важливості повернення решток українських національних діячів на рідну землю.

"Майже всі батьки нації поховані за кордоном. Це – не випадковість, це – наслідок століть окупацій, репресій, політичних убивств і вимушеної еміграції. Москва не лише вбивала українських героїв, вона прагнула зробити так, щоб їх тіла були якомога далі за межами України", – наголосив представник "Батьківщини" Іван Крулько.

"Багато наших героїв невідомо досі де поховані. А вони мають бути тут – у нашому українському пантеоні! І нехай наші вороги сльозами і кров'ю харкають!" – заявив член депутатської групи "За майбутнє" Сергій Рудик. Він нагадав, що точно невідомо, де могили таких українських героїв, як той же гетьман Іван Мазепа.

Окрему участь у обговоренні законопроєкту взяв навіть спікер парламенту Руслан Стефанчук, чого зазвичай він не робить.

"Сьогодні буду просити вас так, як не просив ніколи до цього, тому що є рішення, які визначають історію нашої держави. І саме сьогодні ми стоїмо перед таким рішенням! Ми ухвалюємо цей закон не заради минулого, а заради майбутнього! Наші герої повертаються додому, де їх чекають, де їх шанують, де вони будуть захищені", – наголосив Стефанчук.

Зі свого боку президент Володимир Зеленський уже встиг подякувати парламентарям за підтримку цього законопроєкту.

"Важливий крок. І важливий не тільки в контексті нашої історії та вшанування українцями саме своїх героїв, але і в контексті створення засад для довготривалого суспільного єднання в майбутньому. Це можливо тоді, коли рішення нашої держави побудовані на визнанні реального – тих, кого люди справді шанують, тих, хто зробив справді історичний внесок у захист, розвиток та зміцнення України, її субʼєктності, незалежності та слави", – наголосив президент та засвідчив свою готовність невідкладно підписати цей документ.