Дедалі більше німців не хочуть служити в армії. Тим часом Литва побила рекорд по добровольцях - ЗМІ

Одразу два "рекорди", пов'язані з військовою службою, привернули увагу західної преси. Їх зафіксували в Німеччині та Литві.

У Німеччині за перше півріччя 2026 року майже 6 тисяч молодих людей подали заяви про відмову від військової служби з моральних або релігійних міркувань. Це більше, ніж за весь попередній рік.

Водночас у Литві, населення якої приблизно в 30 разів менше, зафіксували рекордну кількість добровольців: 8100 молодих людей заявили про готовність пройти військову підготовку.

Чи свідчать ці дані про різні настрої щодо служби на західному та східному флангах НАТО?

Антирекорд Німеччини

Про зростання в Німеччині відмовників від військової служби пише The Guardian. Британська газета звертає увагу, що це ускладнює плани Берліна створити найсильнішу армію Європи, щоб стримувати російську загрозу.

За даними уряду, наданими у вівторок, за перші шість місяців 2026 року заяви про звільнення від служби з релігійних або моральних причин подали більше людей, ніж за весь попередній рік.

Для порівняння: за весь 2025 рік таких заяв було 3 879, а у 2024 році - 2 249, але за перші пів року 2026-го їхня кількість зросла до 5862.

Конституція Німеччини гарантує право на відмову від військової служби за переконаннями, зазначаючи, що "ніхто не може бути примушений проти своєї совісті до проходження військової служби із застосуванням зброї".

Подання заяви про відмову від служби є кроком на випередження, адже в Німеччині наразі немає чинного призову.

Але цього року уряд, намагаючись відновити армію країни, зобов'язав усіх німецьких чоловіків із 18 років заповнити анкету про готовність служити та пройти медичний огляд.

Жінок заохочують добровільно вступати на військову службу, але за цією програмою вони не зобов'язані проходити процедуру відбору.

Ініціативу запровадив міністр оборони Борис Пісторіус із Соціал-демократичної партії.

Але консервативні партії, які входять до урядової коаліції, заявили, що якщо Пісторіус не набере 260 тисяч військовослужбовців-добровольців до 2035 року, Німеччина може повернути обов'язкову військову службу, призупинену в 2011-му.

Зростання кількості заяв цього року пов'язують із новою політикою "полегшеного призову", яка набула чинності 1 січня, а також із побоюваннями щодо можливого залучення німецьких військових до операцій у гарячих точках, як Ормузька протока, чи місії в післявоєнній Україні.

Німеччина, як і багато інших західних країн, після завершення Холодної війни скоротила свої збройні сили. Зараз вона має близько 186 тисяч військовослужбовців, і є серйозні проблеми зі спроможностями, які Берлін намагається терміново вирішити.

Зростання геополітичної нестабільності, загроза з боку Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну та тиск із боку Дональда Трампа змусили Німеччину відмовитися від післявоєнного пацифізму на користь армії.

Канцлер Фрідріх Мерц, який обійняв посаду минулого року, пообіцяв перетворити німецькі збройні сили, Бундесвер, на "найсильнішу регулярну армію Європи".

Водночас, за повідомленнями в німецьких ЗМІ, збільшується і кількість людей, які хочуть відмовитися від раніше наданого їм статусу відмовника. Так, у першому кварталі 2026 року таких людей було 233, для порівняння, за весь 2025 рік їх було 781, пише The Guardian.

Опитування свідчать, що в Німеччині зростає підтримка переозброєння та поповнення армії. Однак цього року тисячі молодих людей організували загальнонаціональні протести та "шкільні страйки" проти цієї політики, заявляючи, що уряд намагається перетворити їх на "гарматне м'ясо", нагадує британське видання.

Рекорд Литви

Тим часом у Литві настрої інші.

У литовській армії зафіксували рекордну кількість добровольців, повідомили напередодні литовські ЗМІ, як-от Delfi, Made in Vilnius та інші. Охочих виявилося більше, ніж місць, на які їх зможуть прийняти.

За даними Збройних сил Литви, бажання добровільно пройти обов'язкову військову службу виявили понад 8,1 тисяч молодих людей. 4,4 тисячі з них подали заяви ще до оприлюднення офіційних списків призовників. Ще 3,7 тисячі юнаків та дівчат зголосилися пройти службу в пріоритетному порядку вже після складання списків.

"Рекордна кількість молодих людей, які добровільно обрали службу, свідчить про те, що все більше молоді прагне зробити свій внесок у зміцнення безпеки держави та розуміє свою роль у системі загальної оборони", – заявив директор Служби військового обов'язку та комплектування Арунас Бальчюнас.

Студенти, які підлягають призову на обов'язкову початкову військову службу, мають право взяти академічну відпустку для служби, а після її завершення повернутися до навчання.

Литва відновила призов у ​​2015 році, через рік після того, як Росія анексувала Крим.

Цього року балтійська країна з населенням 2,8 мільйона планує відібрати близько 5000 людей, переважно чоловіків від 18 до 22 років, для військової підготовки тривалістю від трьох до дев'яти місяців залежно від виду служби.

Щоб доповнити свої недостатні оборонні можливості, уряд Литви на постійній основі розмістив в країні німецьку бронетанкову бригаду. Чисельність бригади, як військових, та і цивільного персоналу, має бути розширена приблизно до 5000 людей до 2027 року.

Як писала раніше BBC News Україна, Польща після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну почала нарощувати свої збройні сили й прагне створити одну з найпотужніших армій Європи.

Нині польська армія налічує близько 200 тисяч військовослужбовців (разом із Силами територіальної оборони), а уряд поставив мету збільшити її приблизно до 300 тисяч військових і значно розширити резерв, писала раніше The Washington Post.

Загального обов'язкового призову в Польщі немає - строкову службу призупинили у 2010–2011 роках, але країна робить ставку на добровільну базову військову службу, навчання резервістів і територіальну оборону.

На відміну від Німеччини, де влада зіткнулася з небажанням частини молоді служити, у Польщі через близькість до Росії та досвід війни в Україні суспільна підтримка посилення армії вища, хоча є різні дискусії про можливе повернення обов'язкового призову.