Він зазирнув у пекло. Помер останній прокурор Нюрнберзького процесу

Бен Ференц, останній прокурор Нюрнберзького процесу над нацистськими злочинцями, помер у віці 103 років.

Коли у Нюрнберзі відправили за ґрати й на шибеницю кілька десятків нацистських злочинців, Ференцу було лише 27 років.

Ференц помер уві сні увечері в п'ятницю в будинку для літніх людей у Бойнтон-Біч у Флориді.

Музей Голокосту США підтвердив його смерть, заявивши, що світ втратив "лідера у пошуку справедливості для жертв геноциду".

Ференц народився у румунській Трансільванії у 1920 році. Рятуючись від антисемітизму, його сім'я незабаром емігрувала до США і пізніше оселилася в Нью-Йорку.

Після закінчення Гарвардської юридичної школи в 1943 році він вступив на службу в армію США і брав участь у висадці союзників у Нормандії та в Арденнській операції.

Ференц дослужився до звання сержанта і наприкінці війни приєднався до групи, якій було доручено розслідувати та збирати докази нацистських воєнних злочинів.

Група була у складі американської армії в Німеччині й відвідувала концентраційні табори після звільнення, документуючи умови в них та опитуючи тих, хто вижив.

Пізніше Ференц розповідав, що знаходив трупи, "звалені в купу, як хмиз", і "безпорадні скелети, хворі на діарею, дизентерію, тиф, туберкульоз, пневмонію та інші хвороби, що корчилися у своїх ліжках, з'їдених вошами, або просто лежали на землі. Їхні очі благали про допомогу».

Він описав Бухенвальд - один із найбільших таборів на території Німеччини - як "місце невимовних жахів".

"Мене дуже травмував досвід роботи слідчого з воєнних злочинів у нацистських таборах знищення, - писав він. - Я досі намагаюся не говорити й не думати про ці подробиці".

"Навіть сьогодні, заплющуючи очі, я бачу смертоносну картину, яку ніколи не зможу забути – у крематорії палають тіла, купи складених виснажених трупів, які чекають на спалення. Я заглянув у пекло", - згадував він.

Після війни Ференц повернувся до Нью-Йорка, щоб займатися юридичною практикою. Незабаром його залучили до суду над нацистами на Нюрнберзькому процесі, попри відсутність досвіду участі у подібних процесах.

Молодий американський юрист поїхав до Нюрнберга для збору доказів на одному з процесів, де розглядали акти геноциду підрозділів СС.

Він став головним обвинувачем на процесі над членами "айнзацгруп" - ескадронів смерті СС, які діяли на території окупованої нацистами Східної Європи. Ці підрозділи, за різними оцінками, вбили понад мільйон людей.

За його словами, на головному процесі в Нюрнберзі над ватажками нацистського режиму було всього 22 обвинувачених, хоча, прокурори мали імена 3-х тисячі осіб, які брали участь у масових вбивствах та інших воєнних злочинах.

Проте всіх їх судити було неможливо через брак місць на лаві підсудних. Тому, за словами Ференца, правосуддя в Нюрнберзі мало вибірковий характер.

Із 22 осіб, які проходили у справі, усі були засуджені, причому 13 із них були засуджені до страти, а четверо у результаті вирушили на ешафот.

Після закінчення судових процесів Ференц, який вільно володів шістьма мовами, включаючи німецьку, залишився в Західній Німеччині і допомагав єврейським організаціям домогтися від нового уряду виплати репарацій.

В останні роки життя він став професором міжнародного права та виступав за створення міжнародного суду, який міг би переслідувати лідерів урядів, викритих у скоєнні воєнних злочинів, та написав кілька книг на цю тему.

У результаті у 2002 році у Гаазі створили Міжнародний кримінальний суд. Однак у зв'язку з тим, що низка великих країн, у тому числі США, Росія та Китай, не визнали його юрисдикцію, його ефективність навряд чи можна вважати ідеальною.

У Ференца залишилися син і три дочки. Його дружина – подруга дитинства Гертруда Фрід – померла у 2019 році.