З Норвегії до Канади: як песець подолав тисячі км за 2,5 місяці
Автор фото, Universal Images Group/Getty Images
Молодий песець по кризі перемістився зі східного узбережжя норвезького архіпелагу Свабальд (Шпіцберген) на канадський острів Елсмір за два з половиною місяці, подолавши понад 3500 км, чим сильно здивував зоологів.
"Подорож песця відібрала у вчених мову", - стверджує гренландська газета Sermitsiaq.
Дослідники з норвезького Полярного інституту закріпили на тілі молодої самиці песця пристрій GPS-стеження і наприкінці березня минулого року випустили її на волю на східному узбережжі головного острова архіпелагу Свабальд.
Лисиці було менше року, коли вона вирушила на захід у пошуках їжі, досягнувши Гренландії всього за 21 день після початку подорожі і подолавши 1512 кілометрів.
Далі песець розпочав другий етап своєї великої мандрівки, і натуралісти помітили його вже на канадському острові Елсмір - ще на 2 тис. км західніше, всього через 76 днів після старту зі Свабальда.
"Очам своїм не повірили"
Особливо вразила дослідників не стільки подолана юною хижачкою дистанція, скільки її швидкість - в середньому трохи більш ніж 46 кілометрів на день, а іноді протягом доби самиця песця долала по 155 кілометрів.
"Спочатку ми не могли повірити своїм очам. Ми подумали, що, можливо, вона загинула або її спіймали і везуть на якомусь судні, але в тому районі не було кораблів. Ми були приголомшені", - сказала Єва Фуглі з Полярного інституту Норвегії в інтерв'ю NRK.
Досі жодна полярна лисиця у світі не подорожувала так далеко і так швидко.
Єва Фуглі разом з Арно Тарру з Норвезького інституту досліджень природи відстежує, як лисиці пристосовуються до особливостей змін сезонів у Арктиці.
"Влітку їжі вдосталь, але взимку стає важче. Саме тоді песець часто мігрує в інші райони, щоб знайти їжу. Але ця лисиця пішла набагато далі, ніж більшість її родичів, яких ми відстежували раніше, що показує виняткові здібності цього маленького створіння", - додає експертка.
Полярний інститут навіть склав графік, який показує, що лисиця двічі зупинялася відпочити, поки мандрувала по північній Гренландії.
Вчені вважають, що вона могла згорнутися клубком на снігу, щоб перечекати негоду, що цілком можливо з такою щільною пухнастою шубою, або ж знайти джерело їжі у відкритій воді, наприклад, морських птахів.
"Крижаний покрив меншає"
У Полярному інституті вважають, що буде все складніше дізнатися, чим займається лисиця в Канаді, оскільки її трекер припинив роботу ще в лютому.
Але їй безумовно доведеться змінити свій харчовий набір: як стверджує Єва Фуглі, песці острова Елсмір живуть в основному споживаючи лемінгів, а не морепродукти, як на Свабальді.
Автор фото, DeAgostini/Getty Images
Скорочення арктичного крижаного покриву впливає на песців: наприклад, вони більше не можуть дістатися Ісландії по кризі, і з часом популяція Свабальда може виявитися повністю ізольованою.
Проте пані Фуглі впевнена, що це не смертний вирок песцям норвезького архіпелагу, оскільки вищі температури можуть означати збільшення поголів'я оленів на острові, а полярні лисиці з задоволенням доїдають їхні трупи.
