"Ні російському закону!" Як протестувальники в Грузії домоглися скасування закону про "іноагентів"

Керівна партія Грузії "Грузинська мрія" відкликала вже ухвалений у першому читанні законопроєкт про "іноземних агентів" з парламенту. Це аж ніяк не рутинна подія: рішенню передували два дні протестів, які жорстко придушувала поліція. Мітингувальників, які назвали ініціативу "російським законом", розганяли за допомогою водометів та сльозогінного газу.

Проте протестувальникам вдалося досягти успіху - ВВС розповідає, як це було.

Законопроєкт про "прозорість іноземного впливу" обговорюють у Грузії з лютого. Ініціативу розробили депутати "Сили народу" - цей рух відколовся від керівної партії "Грузинська мрія", але при цьому підтримує уряд. Грузинська опозиція вважає його відверто антизахідним проєктом та де-факто крилом "Грузинської мрії".

Автори ідеї про "іноагентів" стверджують, що взяли за зразок аналогічний американський закон (відомий як FARA). Такої ж риторики колись дотримувалася влада Росії - але в результаті російський закон до 2023 року став інструментом репресій, які застосовують проти опозиціонерів та незалежних журналістів.

Побоювання, що так само станеться з Грузії, одразу висловлювали опозиційні політики, правозахисники та багато ЗМІ.

Попри це, влада вирішила запустити законопроєкт. Це рішення ухвалили на засіданні бюро парламенту 20 лютого. На знак протесту редактори та журналісти, які були присутні, почали кричати "Ні російському закону!", натякаючи на схожість ініціатив. Цей ярлик у результаті намертво приклеївся: через два тижні схоже гасло скандуватимуть уже мітингувальники на грузинських вулицях.

Документ передбачав, що у Грузії створять реєстр "агентів іноземного впливу". Під критерій "агентів" мали потрапити НКО та ЗМІ, у яких закордонне фінансування становить понад 20% річного доходу. Передбачалося, що такі організації подаватимуть щорічну декларацію.

Для тих, хто спробує ухилитися від реєстрації як "агент" або не подасть звіт, запропонували штраф - у розмірі 25 тисяч ларі - близько 9,5 тисяч доларів. Чиновникам, відповідальним за виявлення "іноагентів", надали б право доступу до персональних даних кандидатів на потрапляння до списку.

"Ухвалення цього закону значно підвищить якість поінформованості суспільства, що допоможе людям в ухваленні правильного рішення", - так необхідність нового закону пояснював Гурам Мачарашвілі, член руху "Сила народу".

Але цей аргумент переконав не всіх. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка останнім часом все частіше висловлює позицію, відмінну від лінії "Грузинської мрії", сказала, що законопроєкт не підтримає і, у разі ухвалення, накладе на нього вето.

Щоправда, у грузинській конституції прописаний механізм, за допомогою якого парламентарі можуть після цього все одно ухвалити закон, подолавши президентське вето. Своєю чергою, депутати опозиційних партій прямо говорили, що вважають законопроєкт ідеєю керівної партії, попри авторство "Сили народу", та загрозою для інтеграції Грузії до Європи.

Заявку на вступ до ЄС країна подала минулого року, але статусу кандидата поки що не отримала.

Міжнародна реакція на законопроєкт також виявилася, м'яко кажучи, прохолодною. У спільній заяві сорока неурядових організацій із різних країн, що вийшла в середині лютого, законопроєкт назвали серйозною загрозою для демократії та громадянського суспільства Грузії та повторенням практики авторитарних держав.

Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель прямо сказав, що законопроєкт про "іноагентів" суперечить стандартам ЄС. А Держдеп США не побачив в ініціативі нічого спільного з американським аналогом: прессекретар відомства Нед Прайс знайшов у ній значно більше подібностей до законів у Росії та Угорщині. У Кремлі з такою оцінкою не погодились.

Попри це, на початку березня законопроєкт почали обговорювати у комітеті із зовнішніх зв'язків та оборони та комітеті безпеки парламенту Грузії. Проти виступили опозиційні "Стратегія Агмашенебелі" та "Єдиний національний рух", а от "Грузинська мрія" ініціативу підтримала. Дискусії про неї супроводжувалися бійками просто на засіданнях.

7 березня законопроєкт ухвалили у першому читанні 76 голосами "за" (проти виступили 13 депутатів). "Майбутнє нашої країни більше не належить іноземним агентам і прислужникам іноземних держав. Майбутнє нашої країни та нашого народу належить патріотам", - заявив прем'єр Грузії Іраклій Гарібашвілі, який представляє "Грузинську мрію".

Посольство США у Тбілісі назвало 7 березня "чорним днем для грузинської демократії".

До вечора в Тбілісі, столиці Грузії, почалися масштабні протести, які тривали два дні.

День перший

Як розповідає ВВС кореспондент Paper Kartul Данило Олександров, який дві останні доби працював на вулицях у Тбілісі, 7 березня учасники протестів явно не готувалися до силового протистояння з поліцією.

"Очевидно, що ні в кого не було наміру брати щось штурмом. Люди були без масок, без рушників, без шарфів. Учасники прийшли на мітинг без води", - каже він.

Надвечір біля будівлі парламенту, за різними оцінками, зібралися від п'яти до 10 тисяч людей. Демонстранти прийшли на мітинг із прапорами Грузії та Євросоюзу. Спецназ до напливу протестувальників був не готовий.

Поліція "бігала як ошпарена порожніми вулицями, намагаючись вгадати, звідки готується "напад" на парламент", розповідає ВВС свідок подій Андрій.

Якоїсь миті по натовпу запрацювали водомети. У відповідь протестувальники почали намагатись взяти штурмом ворота парламенту.

"Тоді спецназ пішов в атаку, пішов газ", - розповідає журналіст Олександров.

Кадри насильства, яке розгорнулося на грузинських вулицях, швидко з'явилися у соціальних мережах. Одним із символів першого дня протестів стало відео молодої дівчини, яка, не відступаючи, розмахувала прапором ЄС просто під натиском водометів. Цими днями ввечері температура в Тбілісі була 5-6 градусів тепла.

Крім водометів, проти протестувальників застосували сльозогінний газ та світлошумові гранати. У відповідь деякі з них почали кидати у "космонавтів" фаєри та "коктейлі Молотова".

"Натовп був відносно невеликий, тому простір перед парламентом протягом 15-20 хвилин вдалося зачистити. Після цього люди продовжували ходити сусідніми вулицями, але після чергової серії затримань вони розійшлися - це близько другої години ночі", - розповідає Олександров.

МВС Грузії заявило, що під час акції постраждали як протестувальники, так і правоохоронці. Міністерство оголосило, що понад 70 протестувальників затримали. Як мінімум щодо одного з учасників мітингу порушили кримінальну справу за напад на силовика.

Втім, рішучість голови "Грузинської мрії" Іраклія Кобахідзе протести, здавалося, не похитнули. Більше того, протест він назвав спробою перевороту і навіть заявив, що своїми діями опозиція може "привести російські танки до Грузії так само як у серпні 2008 року".

День другий

Як розповідає ВВС Данило Олександров, другого дня протестів на центральному проспекті Руставелі зібралося вдвічі більше людей. Акція 8 березня - це був вихідний - розпочалася ще вдень.

О третій годині дня протестувальники влаштували приурочений до свята марш від площі Свободи до парламенту. У центрі вулиці йшли переважно жінки, а чоловіки залишалися на тротуарах. Окремими колонами пройшли студенти.

Дійшовши до парламенту, учасники ходи зупинялися. У підсумку до 21:00 там зібралося чи не вдвічі більше людей, ніж напередодні: мітингувальники зайняли весь простір навколо будівлі та навіть її сходи. Спочатку стихійний мітинг відбувався відносно мирно: протестувальники скандували гасло "Ні російському закону". На площі грав гімн Грузії.

У якийсь момент протестувальників стало так багато, що вони розійшлися прилеглими вулицями. В результаті парламент був повністю оточений. Окремі протестувальники намагалися "взяти штурмом" ворота на фасаді парламенту, але натовп ці спроби присікав і відтягував особливо завзятих учасників протесту.

Водночас, каже журналіст Олександров, грузинські мітингувальники були готові до того, що поліція може застосувати силу, як це сталося попередньої ночі.

"Всі вже спочатку були в масках, арафатках. У рюкзаках у людей були вода, молоко, фізрозчин. Багато хто був у шоломах, велосипедних чи гірськолижних, - розповідає репортер. - Люди готувалися до силового протистояння".

Єдиної організації, за його словами, мітинг не мав: протести розвивалися стихійно.

Щоправда, до мітингу була готова й грузинська поліція. Якщо 7 березня силовики діяли хаотично, то цього разу спецназ організовано підійшов до протестувальників із трьох різних сторін. Виникла тиснява. "Космонавтів" зі спецзасобами та щитами, за оцінкою Олександрова, теж було "втричі більше", ніж напередодні - не менше 500 осіб.

Ближче до пів на одинадцяту в центрі знову з'явилися водомети. Мітингувальники передавали один одному слова політолога Георгія Вашадзе, лідера партії "Стратегія Агмашенебелі", який закликав протестувати мирно, але не розходитися та оточувати парламент.

Одночасно мітингувальники - переважно молоді люди - знесли металеву двометрову загорожу з задньої сторони парламенту. Протестувальники намагалися збудувати з неї барикади. У відповідь поліція включила водомети і почала закидати мітингувальників газом через спини "космонавтів" і поливати водою прямо з вікон парламенту. Відступаючи, мітингувальники побили у будівлі вікна.

Натовпу довелося піти на проспект Руставелі. Спроби штурму сусідніх вулиць тривали, але щоразу мітингувальники відступали під натиском димових шашок. Крім гранат, спецназ мав і спеціальні пристрої, що видають неприємний високий звук.

У якийсь момент газу на площі стало так багато, що люди побігли від місця зіткнень. Багато хто відійшов до прилеглого парку 9 квітня.

"Постраждалих було багато. Мені складно сказати скільки, але це точно десятки, а можливо - сотні людей. Люди частково втрачали свідомість. Сквер був заповнений людьми у сльозах", - розповідає Олександров.

Тим часом у шеренги поліцейських летіли пластикові пляшки, розповідає ВВС Стас, учасник мітингу: "Окремі групи поліцейських стежили, щоб натовп не забирався в тил силовикам. Якоїсь миті були чутні постріли - можливо, гумовими кулями".

Опівночі проспект Руставелі, повністю вкритий газом від гранат, спорожнів. Але великі групи мітингувальників продовжили ходити кварталами між парламентом і річкою Курою. Частина мітингувальників, захищених масками, намагалася повернутися на Руставелі. На проїжджій частині будували барикади з лав. Група протестувальників перевернула поліцейський автомобіль.

На спроби перекривати вулиці поліція реагувала не дуже завзято. Було очевидно, що пріоритетом спецназу було не допустити захоплення парламенту та інших урядових будівель, розповідає один із очевидців протестів, Андрій.

Потерпілим допомагали волонтери.

"Єдиного центру координації не було. Були люди, які стояли на тротуарах, у них була вода. Були волонтери з фізрозчином. Його капали в очі, людям давали молоко. Тих, кому було зовсім погано, відводили вбік, відпоювали. Усі намагалися один одному допомагати", - каже Данило Олександров.

Протести йшли до ранку, в центрі залишалося близько 1000 протестувальників. Близько п'ятої ранку поліція почала затримувати мітингувальників, використовуючи водомети: спецназ "розбивав" групи протестувальників і затримував їх. Крім того, рано-вранці силовики з антитерористичних підрозділів прийшли додому до членів сімей опозиційних активістів і журналістів.

Стало відомо, що найближчі пленарні засідання парламенту скасують - зокрема через те, що будівля сильно постраждала під час протестів.

Кількість затриманих на акціях 7-8 березня в результаті перевищила 130 людей. МВС Грузії повідомило, що під час протестів постраждали кілька поліцейських.

Вранці 9 березня "Грузинська мрія" та "Сила народу" випустили спільну заяву, в якій оголосили, що законопроєкт про "іноземних агентів" знімуть з розгляду.

"Ми бачимо, що ухвалений [у першому читанні] законопроєкт викликав розбіжності в суспільстві. Машина брехні змогла подати законопроєкт у негативному світлі і ввести в оману певну частину населення. На законопроєкт був наклеєний хибний ярлик "російського закону", а його ухвалення у першому читанні було представлено в очах частини громадськості як відхід від європейського курсу", - йшлося у ній.

Втім, партії обіцяють, що коли "емоційне тло" спаде, політики ще раз спробують пояснити громадянам Грузії, "чому важливо було забезпечити прозорість іноземного впливу в країні".

За участю Сергія Горяшка