"То про кров": рецензія на книгу Мартина Якуба "Мертві моделі"

Читацька рецензія на книгу Мартина Якуба "Мертві моделі", яка увійшла до довгого списку Книги року BBC.

Червоний - то про любов, пристрасть, життя. Та коли тримаєте в руках "Мертвих моделей" Мартина Якуба, розумійте - то про кров.

Хоч роман і пропонується в двох варіантах обкладинки, гадаю, настрою книги відповідає саме авторський дизайн: він ніби готує читача до того, що будуть смерті, інтриги, розслідування та вродливі дівчата.

Хто написав?

Мартин Якуб (він же Василь Шульга), дебютант, лауреат премії "Смолоскип" 2018 року.

Який жанр?

Жанрові особливості детективного роману не просто присутні, а ще й вдало реалізовані на практиці: є вбивство (навіть не одне), кульмінація (як на мене, то також декілька) й неочікувана розв'язка. Дійсно неочікувана.

Про що?

За словами автора, роман про новоспеченого детектива без ліцензії, колишнього АТОвця Макса Ґедзя, який шукає зниклу фотомодель.

Щоправда, такий опис звучить досить скупо та може викликати в читача думку, що роман банальний, а розвиток подій - передбачуваний. Тоді читач помилиться. Завдання цієї рецензії - не дозволити хибній думці залізти в його голову, зіпсувавши сприйняття якісної прози.

Як написано?

З першої сторінки роману відчувається смак оригінального авторського стилю. Я б назвала його "простолюдським" - себто зрозумілим, без тисячі зайвих епітетів та метафор, місцями - саркастичним, місцями - грубим та задиркуватим. Але водночас читабельним та легким. Він відповідає вимогам книжки, яку "ковтають" цілою, не пережовуючи:

"Ось вона в чорній сукні з неприпустимо глибоким вирізом тримає келих мартіні й усміхається як коняка; на іншій - із двома хвостиками на голові, як у школярки, тримає в руках паскудну маленьку шавку; далі - у пафосній позі сидить на носі п'ятсоткубової моторної яхти чи стоїть біля блискучого "Ягуара".

Що з сюжетом?

Автор відразу заплутує читача, створюючи декілька сюжетних ліній у перших розділах. Цей прийом спрацьовує, і спантеличений читач знайомиться з головним героєм лише на 24 сторінці, коли розповідь починає вестися від першої особи.

Читач розуміє, що це і є той самий детектив, який має знайти зниклих моделей, проте, його так званий професіоналізм та безвідповідальне ставлення до справи викликають багато сумнів:

"Проте такий хід подій був мені на руку: що довше Рита переховуватиметься, то більше грошей я зможу вибити з цього довбаного мажорчика. Я такий, що шукав би її цілий рік".

Та активний розвиток подій не дозволяє читачу довго розмірковувати над успішним розкриттям справи: постійно відбуваються сюжетні повороти, які складно передбачити. З'являються нові персонажі, перешкоди, незрозумілі голоси в голові, хибні підозрювані, проявляються забуті травми.

І ось увага читача вже не так зосереджена на пошуку вбивці (у чому мала б бути головна ідея інтелектуального детективу), як на внутрішніх ваганнях та трансформаціях головного героя.

Герой позитивний?

Ні. Він неоднозначний. Прочитавши книжку, ви зрозумієте чому. Макс дратує, викликає співчуття, розуміння, осуд і так безкінечно. Він динамічний. Автор не описує свого героя буквально, мовляв у нього чорне волосся, зріст 180 см та сині очі.

Це залишено для читача. Аналізуючи, як він себе поводить, як рухається, що говорить та як живе, кожен вкінці «отримає» свого Макса Ґедзя. Єдине, що є спільним - протез замість руки.

Де відбуваються події?

Я вирішила винести це питання окремим підпунктом, тому що автор витратив багато часу та знакових символів на деталізацію локацій. Це було не даремно. Кияни, які досконало знають місто, вгадують знайомі назви вулиць, клубів, районів. З'являється відчуття присутності та деякої причетності до подій, описаних у тексті.

Кому це буде цікаво?

Роман цікавий та легкий. Він не спрямований лише на шанувальників Агати Крісті та Конана Дойла. Коли ви дочитаєте останнє речення цього роману, у вас не буде ні відчуття розчарованості, ні даремно витраченого часу.

Орфографію, пунктуацію і стиль автора збережено.

Стежте за перебігом конкурсу на Facebook-сторінці Книги року BBC, а також на сайті bbc.ua