Україна не має ракет, щоб збивати російську балістику. Але чи може вона знищувати її пускові установки?

військові завантажують ракету на транспортно-заряджальну машину комплексу "Іскандер-М"

Автор фото, EPA

Підпис до фото, За даними української розвідки, РФ нарощує виробництво і застосування балістичного озброєння. На фото - військові завантажують ракету на транспортно-заряджальну машину комплексу "Іскандер-М"
    • Author, Олег Черниш
    • Role, ВВС News Україна
    • Reporting from, Київ
  • Published
  • Час прочитання: 6 хв

Росія продовжує нарощувати виробництво і застосування проти України балістичних ракет. Це відбувається в той час, як Київ стикнувся з жорстким дефіцитом антибалістичних ракет до систем Patriot, які б могли виправити ситуацію. Але якщо не можна знищити ракети, то чи можна вполювати пускові установки до них?

Протягом липня РФ запустила майже 200 балістичних ракет (враховані також зенітні ракети С-400 і гіперзвукові "Циркон"/"Онікс"), заявляє міноборони України. Це рекорд з початку війни.

Перехопити, за даними Міноборони, вдалося 29 ракет (в статистиці Повітряних сил вказана інша цифра - 10 знищених балістичних ракет протягом липня), тобто близько 15%.

Однак за перші 10 днів серпня росіяни випустили по Україні вже біля 70 балістичних ракет. Збити вдалося лише одну.

Президент Володимир Зеленський наполегливо закликає західних партнерів передати Києву ракети до Patriot, а їх відмову чи зволікання з цим пояснює навіть спробою "тиску на Україну".

Накриті тіла загиблих на залізничній платформі
Підпис до фото, В ніч на 5 серпня Росія випустила 24 балістичні ракети по Києву та його околицях. Біля Броварів на залізничній станції від удару загинули 8 цивільних.

Тож шляхів вирішення проблеми залишається не багато. Ідеться про удари по підприємствах, які виробляють компоненти для балістичних ракет (це Україна з перемінним успіхом вже тривалий час намагається робити) і атаки на пускові установки, які їх запускають.

"Військові знають, що їм потрібно знищувати пускові ворога, таким чином зменшити удари по українській стратегічній інфраструктурі. Вони цим займаються і будуть це робити", – заявив президент Зеленський 5 серпня.

Щоправда, реалізувати цей задум достатньо складно.

Зростання ракетної загрози

Пропустити Подкаст і продовжити
Я тебе врятую

Подкаст BBC News Україна про роботу й людські долі медиків під час війни.

Усі епізоди

Кінець Подкаст

Для початку слід зрозуміти, про яку кількість ракет і пускових йдеться.

Наймасовіші залпи балістичних ракет "Іскандер" (враховані також С-400 і KN-23), які РФ здійснювала протягом липня – серпня, включали в себе близько 24-29 ракет. Тобто для обстрілу було залучено, ймовірно, 12-15 пускових установок (ПУ), кожна з яких може пустити по дві ракети.

Найбільш масовий пуск балістики за час війни складав 34 ракети, тобто тоді росіяни залучили 17 ПУ.

Загалом, за оцінками аналітиків, Росія може одночасно використати 36 пускових установок, які розміщені поряд з українським кордоном.

Тобто наймасовіший залп балістики може складати близько 70 ракет.

Однак, за даними української військової розвідки, РФ ще не досягла такого рівня виробництва, щоб забезпечити масові і регулярні обстріли.

Заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький каже, що станом на серпень Росія виробляє в місяць близько 65 ракет 9М723 для комплексу "Іскандер-М", що майже на 10% вище запланованих показників. Крім того, значно зросло виробництво протикорабельних гіперзвукових ракет "Циркон" і "Онікс", які летять по квазібалістичній траєкторії.

За словами генерала Скібіцького, це зростання пов'язане з тим, що Росія призупинила випуск ракет "Кинжал" і Х-32 та переорієнтувала зусилля, а також комплектуючі матеріали на виробництво балістики.

ракета 9М723 до комплексу "Іскандер-М".

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, Україна каже, що Росія збільшила виробництво балістики цього літа. На фото - ракета 9М723 до комплексу "Іскандер-М".

Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний "Мадяр") вважає, що РФ наразі здатна здійснити залп з 77 балістичних ракет і планує масштабувати його до 200 ракет в одному залпі.

"Навіть якщо їм вдасться здійснити лише половину з цього, все це летітиме на нас", – заявив він в інтерв'ю AP.

В умовах, коли ні Україна, ні навіть увесь західний світ не мають необхідної кількості антибалістичних ракет, найоптимальнішим рішенням виглядає вибивати ті умовні 20-30 пускових установок "Іскандер", які активно використовуються для цих залпів в Росії.

В чому складність

Однак є низка проблем.

За часи війни Україна неодноразово атакувала безпілотниками російські пускові установки, зокрема і до балістичних ракет "Іскандер-М", "Циркон", С-400.

В деяких випадках їх вдавалось підловити на марші, але найчастіше вони ставали мішенню, перебуваючи на базах зберігання.

Наприклад, протягом квітня 2026 року Сили спеціальних операцій ЗСУ повідомили про декілька атак на базу зберігання ОТРК (оперативно-тактичних ракетних комплексів) "Іскандер" біля Сімферополя в Криму.

В серпні 2025 року українські армійці завдали удару по пускових та заряджальних машинах "Іскандерів" в Курській області, а у вересні – по полігону з цією технікою в Краснодарському краї.

Все це призвело до знищення і пошкодження частини цих комплексів.

Однак, крім того, що Росія виготовляє нові пускові установки, вона також вживає додаткових заходів, щоб убезпечити ті ОТРК, які безпосередньо працюють біля українського кордону.

Це включає зміну маршрутів пересування, місць запуску, маскування, активне прикриття з боку РЕБ-систем та комплексів ППО.

Пожежник працює на руїнах знищеного будинку

Автор фото, Ігор Клименко

Підпис до фото, Наслідки російського ракетного удару по Києву в ніч на 2 липня. Тоді РФ запустила 28 балістичних і гіперзвукових ракет, загинуло три десятки цивільних

Як це виглядає на практиці: колона з шести машин, що входять до комплексу "Іскандер-М" (пускова установка, транспортно-заряджальна машина, командно-штабна машина, пункт підготовки інформації, машина регламентного забезпечення і машина життєзабезпечення) виїжджають з прихованого пункту дислокації на пускові рубежі. Вони розміщуються на точці пуску на відстані 100-150-200 км від українського кордону в Брянській, Курській, Ростовській областях чи в Криму.

Розгортання розрахунку і заряджання може зайняти 15-20 хв, потім йде залп двох балістичних ракет з інтервалом в 1-2 хв і машина покидає район.

Щоб встигнути атакувати російський ОТРК Україна має або завчасно отримати інформацію від розвідки, де саме є пусковий майданчик, або мати таку зброю, якою миттєво зможе вражати техніку противника протягом 10-15 хв після її виявлення.

Що стосується виявлення, то радник президента з питань технологій Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш") зазначав, що усю інформацію про пуски чи підготовку пусків балістики Україна отримує від партнерів

"Ніхто з нас не знає і не повинен знати, як вони отримують цю інформацію, але не треба бути надто розумним, щоб зрозуміти, що основним джерелом інформації є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів запуску", – заявляв він.

Тобто Україна отримує інформацію, коли пускові "Іскандерів" вже на точці запуску і залишається близько 15-20 хв, поки машина її залишить.

Запуск ракети "Іскандер-М"

Автор фото, Міноборони РФ

Підпис до фото, Україна шукає варіанти, як вражати російські пускові установки для балістичних ракет

В такій ситуації єдиними озброєнням, яке може встигнути уразити пускову "Іскандера", є надшвидкі балістичні ракети, здатні бити на 200-500 км.

Україна має в розробці два таких варіанти – комплекси "Сапсан" (Грім-2) і FP-9. Швидкість їх польоту складає 2000– 2300 м/с.

Тобто подолати відстань до російських пускових вони можуть за 2-4 хв.

Проблема лише в тому, що ці комплекси перебувають наразі на стадії тестування і перші бойові пуски, зокрема ракети FP-9, розробники анонсують лише восени цього року.

Інший варіант – вражати російські "Іскандери" за допомогою middle-strike безпілотників.

Наприклад, дрон FP-2 може нести бойову частину майже 120-200 кг на відстань до 370 км. Однак швидкість його складає лише 150-180 км/год. Тобто відстань в умовні 300 км до пускової установки в РФ він подолає за майже 2 години.

Реактивні дроно-ракети, наприклад, "Барс" чи "Пекло" подолають цю відстань за 30-60 хв. Цього також недостатньо.

Щоправда, такий підхід має право на життя, але тільки за умов, що Україна завчасно виявить висування машин комплексу "Іскандер" чи майданчик для пуску, наприклад, за допомогою розвідувального БПЛА і запустить свої ударні дрони.

Однак є висока вірогідність, що росіяни також помітять роботу розвідувального безпілотника над своєю територією, подавлять його чи зіб'ють або ж змінять місце пуску.

Якби над територією РФ працювала американська супутникова система Старлінк українські військові могли б спробувати уразити пускові "Іскандерів" в русі під час переміщення до чи з позицій. Але власник системи Ілон Маск, за даними ЗМІ, поки що не дає згоду Україні на ввімкнення супутникової навігації над російською територією.

Тому поки що знищення російської балістики "на землі" залишається для Києва надскладною задачею.

Її можна буде вирішити до зимового періоду лише за умов стрімкого нарощення власних спроможностей Києва чи термінової допомоги західних партнерів.

Український OSINT-проєкт "Кіберборошно" 10 серпня повідомив, що ЗСУ напередодні "провели роботу" щодо виявлення і знищення пускових установок "Іскандерів" на російській території.

"По Іскандерам. Вночі велась робота, очікуємо ОК (об'єктивного контролю). З того, що зараз відомо - наліт (дронів, - Ред.) був, пускові не працювали так, як мали б, але це могло бути через активність наших БПЛА та вжиті заходи безпеки", - йдеться в повідомленні.

Офіційні джерела інформацію про ймовірне ураження російських ракетних комплексів не публікували.