З мамою на співбесіду: чому роботодавці бʼють на сполох

Батьки покоління Z все частіше шукають роботу не лише разом зі своїми дорослими дітьми, а й замість них. Вони телефонують роботодавцям, приходять на співбесіди, обговорюють зарплату й навіть втручаються у робочі питання після працевлаштування.

Про це пишуть одразу кілька відомих американських видань.

Те, що ще донедавна вважали поодинокими випадками надмірної батьківської опіки, кадрові фахівці тепер називають новою тенденцією.

Коли на роботу влаштовуються двоє

Як пише Wall Street Journal, роботодавці все частіше стикаються із ситуаціями, коли до процесу найму фактично залучені не лише кандидати, а й їхні батьки.

Вони допомагають шукати вакансії, спілкуються з рекрутерами, беруть участь у переговорах щодо зарплати, а іноді навіть присутні - відкрито чи за кадром - під час онлайн-співбесід у Zoom.

Кар'єрна експертка платформи Zety Жасмін Ескалера каже, що після пандемії батьки спершу почали супроводжувати дітей на співбесідах, а тепер нерідко стають "другими пілотами" у розвитку їхньої кар'єри.

Wall Street Journal наводить показовий приклад. Після звільнення 24-річного працівника, який за перший робочий тиждень чотири рази або запізнився, або не прийшов на роботу, операційний директор кадрової компанії Стівен Кларк змушений був пояснювати це рішення... його матері.

"Я сказав: "Послухайте, це питання між нами і вашим сином. Працівник - він, а не ви"", - згадує Кларк.

За його словами, якщо раніше такі телефонні дзвінки шокували, то тепер викликають лише одну реакцію: "Знову..."

Де закінчується підтримка і починається втручання

Як зазначає Wall Street Journal, багато батьків зовсім не вважають свою поведінку надмірною опікою.

Вони пояснюють свою участь складною ситуацією на ринку праці, високою конкуренцією та бажанням допомогти дітям впоратися зі стресом.

Так, віцепрезидент компанії з автомобільних маркетингових технологій Рік Вейншел звернувся до користувачів LinkedIn із проханням допомогти його доньці знайти першу роботу після університету.

"Не думаю, що це можна назвати гіперопікою... Хіба що зовсім трохи, - каже він. - Насправді я просто хотів допомогти їй налагодити професійні контакти. Сьогодні знайти роботу дійсно непросто".

Зрештою його донька самостійно влаштувалася на роботу до кредитної спілки.

Водночас Wall Street Journal звертає увагу: більшість HR-фахівців чітко розрізняють підтримку і втручання.

Допомогти скласти резюме або познайомити з потрібними людьми - це одне. Говорити з роботодавцем замість дорослої людини - зовсім інше.

Кожен п'ятий приходить на співбесіду з батьками

Дослідження платформи Zety, на яке посилаються Wall Street Journal, і відомий американський бізнес-журнал Fortune, свідчить: це явище вже складно назвати винятком.

За результатами опитування:

При цьому, як наголошує Fortune, батьківська участь не закінчується після отримання роботи.

Понад половина молодих працівників розповіли, що батьки хоча б раз навідувалися до них на роботу без причини.

Роботодавці бачать у цьому тривожний сигнал

Для багатьох роботодавців такі ситуації вже стали звичними, пише в іншій статті Wall Street Journal.

Директорка з підбору персоналу великої медичної компанії на Лонг-Айленді Лінн Альба вважає, що батьки не повинні телефонувати роботодавцям, щоб дізнатися про статус вакансії чи обговорювати робочі питання замість своїх дітей.

На одному з ярмарків вакансій до неї підійшла мати дівчини, яка мріяла стати медсестрою, і сама передала її резюме.

"Я навмисно переключила увагу на доньку. Що б не говорила мама, для мене було важливо почути саму кандидатку", - пояснює Альба.

Головна спеціалістка з персоналу мережі магазинів товарів для дому Ембер Літтл розповідає, що батьки регулярно телефонують до компанії, щоб обговорити негативні відгуки про роботу своїх дітей, допомогти обрати медичне страхування або навіть повідомити, що їхня доросла дитина захворіла.

"Замість того щоб навчити дітей самостійно вирішувати такі питання, вони роблять це за них", - розповідає вона.

За словами керівного партнера рекрутингової компанії Keith Wolf Кіта Вулфа, батьки також регулярно надсилають роботодавцям резюме своїх дітей. Іноді, зізнається він, він навіть не впевнений, чи знають про це самі кандидати.

Явище стало настільки поширеним, що, як пише Wall Street Journal, його вже активно обговорюють на найбільших конференціях HR-фахівців.

На одному із заходів SHRM експерт Джеймс Гаррелл запитав 250 кадровиків, чи траплялося їм, що батьки приходили на співбесіду або телефонували роботодавцю замість своїх дорослих дітей. Більше половини присутніх підняли руки.

"Коли це сталося вперше, я обурився. Коли це повторилося вп'ятнадцяте, зрозумів: потрібно змінювати підхід", - каже Гаррелл.

Цікаво, що критично до цієї тенденції ставляться не лише роботодавці.

Як зазначає Wall Street Journal, випускник університету Міссурі Пол Бренсон переконаний, що батьки не повинні приходити на співбесіди чи вести переговори замість своїх дітей.

"Ця тенденція шкодить моєму поколінню, створюючи стереотип, ніби нас постійно треба водити за руку", - каже він.

"Резюме одразу летить у смітник"

Ще жорсткішу оцінку ситуації дає журнал Fortune.

Видання нагадує слова інвестора Кевіна О'Лірі, який нещодавно різко розкритикував кандидатів, що приходять на співбесіди разом з батьками.

В інтерв'ю Fox Business підприємець назвав таку практику "дуже поганим сигналом" для роботодавця.

За його словами, якщо кандидат приходить на співбесіду разом із батьками, його резюме "одразу летить у смітник".

На думку О'Лірі, якщо людина не здатна самостійно пройти співбесіду, роботодавцю буде складно повірити, що вона зможе самостійно ухвалювати рішення, вести переговори з клієнтами чи спокійно сприймати критику.