Проїзд у Києві таки подорожчав утричі. Чому так і яка ситуація в інших містах

Влаштуватися на роботу у метрополітен, заходити в підземку лише під час тривоги чи пересісти на велосипед? Кияни напівжартома-напівсерйозно рефлексують щодо здорожчання вартості проїзду у громадському транспорті. Від сьогодні ціна однієї поїздки зросла більш ніж утричі.

Вартість 8 гривень встановили у липні 2018 року. Вона залишалася незмінною рівно 8 років - попри інфляцію, здорожчання електрики, пального, ковідні обмеження та повномасштабну війну.

Поки інші великі міста України поступово підіймали проїзд, столиця залишалася острівцем дешевого транспорту.

Чи виправдане зараз здорожчання, скільки коштує проїзд в інших містах України та у столицях сусідів та чому кияни такі незадоволені?

Що змінюється

Вартість разового проїзду від 15 липня зростає до 30 гривень, але пасажири з електронними картками можуть заощадити.

Ціна однієї поїздки знижується залежно від обсягу купівлі: від 28,90 гривні за умови поповнення на 10 поїздок до мінімальних 25 гривень, якщо придбати одразу максимальний пакет із 50 поїздок.

Безлімітний проїзний на місяць коштуватиме 3656 гривень. Проте місто зберігає пільги для молоді: студентський безліміт обійдеться у 1828 гривень, а учнівський — у 914 гривень.

Також орієнтовно з 1 серпня з'явиться новий пересадковий квиток на 90 хвилин за 60 гривень.

Для гостей столиці пропонують добові безліміти: на 24 години за 375 гривень, на 48 годин за 563 гривні та на 72 години за 750 гривень.

Усі раніше придбані дешеві поїздки не згорять одразу. Вони діятимуть до 14 вересня, після чого їхній залишок перерахують у гроші та зарахують на баланс.

У КМДА вважають нові тарифи "економічно обгрунтованими" і навіть недостатніми.

За розрахунками транспортників на 2026 рік, обґрунтований тариф мав би становити 64,60 гривні за одну поїздку в метро та 44,14 гривні за автобус, тролейбус чи трамвай.

Реакції киян

Розпорядження про здорожчання проїзду у Києві з'явилася 7 липня і викликала бурхливу реакцію киян:

"Чому проїзд має коштувати саме 30 гривень? Не 15 чи 20?"

"Більшість людей змінює два транспорти, щоб дістатися на роботу. Тобто мінімум 100 гривень на день. При мінімальній ставці".

"Що в цій ситуації не є нормальним - це ціна довгострокових проїзних, які мають бути дешевшими, в розрахунок до вартості одноразового квитка".

Ось поширені реакції мешканців Києва.

В останні місяці люди надіслали до керівництва міста кілька петицій. До прикладу, №14223 з'явилася на сайті міськради ще 18 травня 2026 року, КМДА її відхилила.

Мерія пояснює відмову тим, що комунальний транспорт має бути насамперед безпечним і надійним, а для цього підприємствам потрібні гроші.

Наразі, кажуть керівники міста, "Київпастрансу" та метрополітену необхідно проводити капітальні й поточні ремонти: латати колії, оновлювати вагони та обслуговувати ескалатори.

У відповіді міського голови також наголошують, що від моменту останнього перегляду цін собівартість перевезень у Києві підскочила.

На це вплинули зростання вартості електроенергії та пального, здорожчання матеріалів для ремонтів, а також необхідність підвищувати заробітні плати працівникам депо та станцій відповідно до закону про Держбюджет.

14 липня, напередодні здорожчання, противники рішення провели мітинг під Київською міською державною адміністрацією. Як написали користувачі соцмереж, на протест зібралися кілька десятків людей.

"Київська адміністрація поступово, рік за роком, вбиває громадський транспорт в Києві, і вектор розвитку, який вони обрали для міста, - це автомобілецентричність. І я думаю, що нинішнє підвищення цін на громадський транспорт і те як це реалізується - це ще один крок в цьому напрямку", - розповіла BBC News Україна учасниця мітингу Ольга Іванченко.

Вона прийшла до КМДА з плакатом, на якому були слова: "Куди ідуть гроші з реклами в метро?", оскільки їй бракує "прозорості в комунікації з владою".

Водночас жінка не проти того, щоб ціна підвищувалася, але вона має бути "аргументованою і при цьому доступною".

"Оплата проїзду має бути по кишені, мені, яка працює сама на себе, студентам, працівникам шкіл і іншим людям з різним доходом. Мені хочеться, щоб мої податки йшли на ефективну роботу громадського транспорту (а не таку, як зараз), особливо під час війни, коли у багатьох купівельна спроможність падає", - каже Іванченко.

Чи справедливий тариф?

Ще у травні на сайті КМДА з'явилося пояснення з аргументами, чому саме тариф на разовий проїзд у комунальному транспорті дійсно повинен зрости до 30 гривень.

Транспортний аналітик та співзасновник ГО "Пасажири Києва Олександр Гречко розкритикував аргументи КМДА.

Зокрема, на думку аналітика, твердження влади про середню зарплату в Києві на рівні 50 тисяч гривень маніпулятивні, оскільки воно начебто не відображає реальний відсоток містян із таким доходом. Він зазначає, що у розрахунках варто було б застосовувати показник медіанної зарплати.

Також Олександр Гречко також вважає закладену в тариф вартість енергоносіїв завищеною. За його оцінкою, озвучена КМДА ціна електроенергії у 15 гривень не відповідає дійсності, адже, згідно з тендерами, "Київпастранс" закуповує її по 10-11 гривень.

Схожа ситуація, за твердженням аналітика, і з дизельним пальним: задекларована містом ціна становить 90 гривень за літр, тоді як у роздріб на АЗС дизель коштує в районі 80 гривень, а для "Київпастрансу" - за умов оптових закупівель реальна - ціна складає близько 65 гривень.

У ГО "Пасажири Києва" вказують, що після оголошення про здорожчання комунального транспорту, ціни почали підіймати і власники "маршруток".

"Тепер маємо ситуацію, коли разова поїздка в комунальному транспорті коштуватиме 30 гривень, а в маршрутках - 25 гривень. Очевидно, що з метою економії платоспроможні пасажири частіше обиратимуть маршрутки".

Яка ситуація у інших містах?

Поки у столиці тривалий час дискутували про підвищення вартості проїзду, у багатьох інших містах ціни вже виросли.

У Львові діє єдиний тариф на весь громадський транспорт, проте його розмір залежить від обраного способу оплати. Найдешевше обходиться поїздка з транспортною карткою "ЛеоКарт" або через мобільний додаток — тоді її вартість становить 23 гривні, а для студентів із такою карткою — 11,50 гривні.

При розрахунку звичайною банківською карткою чи телефоном із NFC потрібно сплатити 26 гривень. Найдорожчим є придбання паперового квитка у водія за готівку — це коштує 30 гривень.

В Одесі нещодавно теж переглянули тарифи на найпопулярніший транспорт. Через здорожчання палива та запчастин приватні перевізники підняли вартість проїзду в маршрутках до 25 гривень.

Водночас у міському електротранспорті — трамваях та тролейбусах — проїзд коштує 15 гривень.

Дніпро також розділяє вартість проїзду за видами транспорту. У приватних автобусах і маршрутках ціни на звичайних напрямках скоригували до 23 гривень, хоча на деяких довгих чи експресних маршрутах вартість може сягати 25 гривень. Проте поїздки в комунальному електротранспорті та метро залишаються доступнішими - там діє фіксований тариф у 10 гривень.

У Чернігові ціноутворення зробили гнучким і прив'язали його до електронного квитка. В автобусах вартість проїзду коливається від 12 до 17 гривень: найменше сплачують власники транспортної картки "Чернігівська", а максимальний тариф діє при розрахунку готівкою у водія. У тролейбусах діє схожа схема: безготівкова оплата карткою коштує 12 гривень, тоді як за готівку треба заплатити 15 гривень.

Харків - єдине місто, де комунальний транспорт безкоштовний від початку повномасштабного вторгнення.

Щороку з бюджету Харкова витрачають понад два мільярди гривень на компенсацію втрат через безкоштовний проїзд, що становить приблизно 10% від усіх доходів міста.

Як у інших країнах?

У порівнянні з Києвом, де пасажири переважно платять за кожну поїздку окремо, у столицях сусідніх країн транспортні системи давно орієнтовані на час в дорозі або проїзні на місяць чи рік:

Братислава. Тут діє схожа європейська модель, прив'язана до часу та зон. Мінімальний квиток на 30 хвилин обійдеться у 1,10 євро (близько 49 гривень). Місто заохочує купувати проїзні через додаток: паперові квитки завжди коштують дорожче, ніж електронні.

Бухарест. Кілька років тому місто об'єднало квитки на метро та наземний транспорт. Разова поїздка тривалістю 90 хвилин коштує 3 леї (близько 27 гривень). Місячний безліміт на всі види транспорту коштує 80 лей (приблизно 715 гривень).

Кишинів. Найближчий до українських реалій приклад уніфікації. Проїзд у тролейбусах та автобусах коштує фіксовані 6 молдовських леїв (близько 14 гривень). При цьому система проїзних налаштована так, що регулярним пасажирам вигідніше купувати картки на 1, 3 або 6 місяців.

Варшава. Працює похвилинна система. Найпопулярніший квиток на 20 хвилин коштує 3,40 злотих (близько 40 гривень). Для довших поїздок є квитки на 75 або 90 хвилин, які дозволяють безкоштовні пересадки. Повний місячний безліміт коштує від 110 злотих (приблизно 1300 гривень) в межах міста.

Якщо ж потрібен квиток, який діє також в околицях, тобто охоплює першу та другу зони разом, його вартість становитиме 180 злотих (приблизно 2100 гривень).

Якщо разовий квиток у Києві досі лишається дуже дешевим за європейськими мірками, то місячний безлімітний абонемент вартістю 3 656 грн справді дорогий. Він наближається до цін Парижа чи Осло та значно дорожчий, ніж у сусідніх Варшаві чи Празі.