М'язисті й сильні, але нездорові? Чому деякі бодібілдери помирають молодими

Майлсон Араужо, відомий фітнес-інфлюенсер із десятками тисяч підписників, нещодавно опублікував нові фото зі спортзалу, демонструючи статуру, завдяки якій став професійним бодібілдером.

У червоній майці він хизувався неймовірно м'язистими руками, що нагадували руки супергероя.

Вже за кілька годин 35-річного бразильця не стало: йому раптово стало зле вдома.

Хоча офіційну причину смерті Араужо ще не підтверджено, він поповнив список бодібілдерів, які померли раптово і молодими.

Наприкінці травня у віці 22 років від раптової зупинки серця помер Габріель Ганлі — один із найвідоміших молодих бразильських бодібілдерів, а торік через проблеми із серцем пішли з життя ще двоє бразильських спортсменів (віком 30 та 40 років), причому один із них — безпосередньо під час змагань.

Подібні випадки траплялися й в інших країнах: зокрема, у 2017 році у віці 26 років помер американський бодібілдер Даллас Маккарвер, а у 2023-му у віці 30 років — німецький фітнес-інфлюенсер і бодібілдер Джо Лінднер.

То чому деякі бодібілдери, які виглядають сильними та здоровими, раптово помирають у відносно молодому віці?

Ризики, пов'язані зі змагальним бодібілдингом, були висвітлені в дослідженні 2025 року, в межах якого науковці спостерігали за приблизно 20 тисячами бодібілдерів-аматорів і професіоналів, що брали участь у змаганнях під егідою керівного органу цього виду спорту в період із 2005 по 2020 рік.

Дослідження, опубліковане в European Heart Journal, показало, що ймовірність раптової серцевої недостатності (стану, коли серце раптово припиняє битися) у професійних бодібілдерів була більш ніж уп'ятеро вищою, ніж у спортсменів-аматорів.

Раптова (гостра) серцева недостатність є рідкісним явищем серед молодих здорових людей і часто пов'язана з прихованими серцево-судинними захворюваннями.

У ході дослідження було зафіксовано 121 випадок смерті, 46 із них було класифіковано як раптову серцеву недостатність.

Середній вік померлих становив 45 років, однак серед спортсменів, які на той час активно змагалися, цей показник дорівнював лише 34,7 року.

Провідний автор дослідження, доктор Марко Векк'ято з Університету Падуї (Італія), зазначив, що до смерті бодібілдерів могли призвести кілька чинників, зокрема "широке вживання" препаратів для підвищення фізичної працездатності, стрімке зниження ваги перед змаганнями та "екстремальні силові тренування".

В іншому дослідженні, проведеному данськими вченими та опублікованому в журналі Circulation у 2025 році, протягом 11 років спостерігали за 1189 чоловіками, які вживали анаболічні стероїди, і порівнювали їх із майже 60 000 чоловіків із загальної популяції.

Було виявлено, що в осіб, які вживали стероїди, ймовірність розвитку кардіоміопатії — захворювання, що послаблює серцевий м'яз, — була майже в дев'ять разів вищою. Ризик серцевого нападу в них був утричі вищим, а ризик серцевої недостатності зріс більш ніж утричі.

Окрім інших проблем зі здоров'ям у чоловіків — таких як зниження кількості сперматозоїдів та еректильна дисфункція, — анаболічні стероїди можуть підвищувати артеріальний тиск, прискорювати утворення бляшок в артеріях і провокувати структурні зміни в самому серці.

Так, у дослідженні, опублікованому в European Heart Journal, науковці проаналізували результати розтинів померлих бодібілдерів.

У багатьох випадках вони демонстрували збільшення серця та гіпертрофію лівого шлуночка – потовщення головної насосної камери серця, що може збільшити ризик аритмій та серцевої недостатності.

У деяких випадках токсикологічні аналізи та загальнодоступні звіти виявили зловживання анаболічними препаратами, які зазвичай не виявляються під час розтину.

Розтини бодібілдерів, які померли молодими, часто показували збільшення серця.

В одному з найбільш детально зареєстрованих випадків американський бодібілдер Даллас Маккарвер, одна з найбільших зірок цього виду спорту, помер у 2017 році у віці 26 років. Розтин показав, що його серце важило 833 г – більш ніж удвічі більше, ніж очікувана вага для дорослого чоловіка.

Огляд результатів розтинів тіл американських бодібілдерів, проведений у 2022 році, показав, що їхні серця в середньому важили майже на 74% більше за норму, а стінки лівого шлуночка були на 125% товстішими, ніж очікувалося.

В іншому дослідженні науковці проаналізували судово-медичні звіти з Італії та Іспанії щодо бодібілдерів, які вживали анаболічні стероїди.

У кількох випадках у молодих спортсменів віком від 20 до 30 років виявили збільшене серце, значне потовщення серцевого м'яза та прогресуючу хворобу коронарних артерій.

Так, в одного 24-річного бодібілдера спостерігалося звуження просвіту основних коронарних артерій більш ніж на 75%, попри відсутність в анамнезі спадкових серцевих захворювань.

"Серце — це такий самий м'яз, як і будь-який інший, — зазначає ендокринолог і спортивний лікар Клейтон Маседо. — Я завжди кажу, що можу поглянути на біцепс пацієнта й одразу зрозуміти, якого розміру в нього серце, адже воно росте разом із рештою мускулатури".

Силові тренування без вживання стероїдів можуть призводити до збільшення серця як частини доброякісної, здорової адаптації організму.

Однак, якщо поєднувати стероїди з інтенсивними силовими тренуваннями, серце може не лише збільшитися в розмірах, а й почати втрачати здатність нормально скорочуватися, зазначає Луїс Едуардо Фонтелес Рітт, президент відділення Бразильського кардіологічного товариства у штаті Баїя.

"Це може призвести до серцевої недостатності й зрештою сягнути стадії, коли зміни стануть незворотними", — каже він.

Утім, іноді потовщення серцевого м'яза може бути зумовлене спадковістю.

"Тут існує певна невизначеність", — зауважує Рітт.

"Це може бути генетично зумовлене захворювання серця. Це може бути пов'язано з анаболічними стероїдами. Це може бути наслідком тренувань. Або ж це може бути поєднанням усіх трьох чинників".

"Не існує безпечного способу вживання анаболічних стероїдів"

Колишній бодібілдер Родріго Гоес розповів BBC News Brasil, що до 30 років тренувався без застосування допінгу, а потім вирішив почати "курси" стероїдів під наглядом лікарів.

Під "курсом" розуміють періоди (зазвичай тривалістю кілька тижнів), протягом яких вживають анаболічні стероїди, а потім роблять перерву, щоб організм міг відновитися.

"Вплив на організм — неймовірний, — каже Гоес. — Ти ростеш набагато швидше, ніж за природних умов. Тіло стає рельєфнішим, а м'язи відновлюються швидше. Саме тому це так спокусливо".

Однак, попри використання, як він сам каже, обережних доз під медичним наглядом, Гоес зазнав побічних ефектів, включаючно із випадінням волосся, стрес, безсоння та сильну нічну пітливість.

Але він каже, що найгірші наслідки були психологічними:

"Я ніколи не почувався комфортно з усією цією рутиною ін'єкцій. У певному сенсі я відчував себе наркозалежним. Важко це сказати, але я відчував, що роблю щось не так".

Зараз Гоес проводить кампанію проти зловживання стероїдами.

"Немає безпечного способу використання анаболічних стероїдів. Лікарі можуть лише контролювати шкоду, але вона буде", - каже бодібілдер.

"Я можу поглянути на чиїсь біцепси й одразу зрозуміти"

Однією з проблем при оцінці шкоди для здоров'я від вживання стероїдів є те, що в багатьох країнах не ведеться систематичний облік смертей, пов'язаних із цими препаратами.

Натомість випадки смерті зазвичай класифікують за безпосередньою причиною — наприклад, серцевий напад, інсульт чи кардіоміопатія, — не враховуючи при цьому роль, яку відіграли препарати для підвищення фізичної працездатності.

Фахівці із судово-медичної експертизи зазначають, що вживання стероїдів часто залишається непоміченим, оскільки анаболічні стероїди за своєю структурою дуже схожі на гормони, що виробляються організмом природним шляхом, через що їх важко виявити після смерті.

У сукупності ці чинники ускладнюють визначення точної кількості смертей, які можуть бути пов'язані з вживанням препаратів для підвищення фізичної працездатності.

"Я стикаюся з цим щодня, — каже Маседо. — Мені достатньо поглянути на чиїсь біцепси, щоб усе зрозуміти. На жаль, коли я бачу такі біцепси, я одразу розумію, що серце цієї людини вже має певні ураження або ж вони тільки починають розвиватися. Найчастіше розплачуватися за це доводиться згодом".

Додаткова інформація для матеріалу: Луїс Барручо