Отрута чи розбите серце? Чому смерть Нобелівського лауреата Пабло Неруди досі лишається загадкою

- Author, Гідеон Лонг
- Role, BBC News
- Published
Через пів століття після його смерті та через 12 років після перших звинувачень у тому, що його вбили за наказом диктатора Августо Піночета, смерть найвідомішого чилійського поета Пабло Неруди досі оповита таємницею.
Розслідування його смерті триває вже понад десять років. Судово-медичні експерти в Канаді, Данії та інших країнах досліджували останки поета, намагаючись встановити причину смерті, але не змогли дати остаточної відповіді.
Тим часом людина, яка першою висунула звинувачення – колишній водій і особистий помічник поета Мануель Арая – сам помер у червні цього року у віці 77 років, так і не дочекавшись кінця цієї справи.
"Нам потрібна ясність, - сказав племінник Неруди Родольфо Реєс в нещодавньому інтерв'ю ВВС. - М’яч на полі судді, яка розглядає справу, і ми всі чекаємо, коли вона зробить заяву".
Неруда, який отримав Нобелівську премію з літератури 1971 року і був відомий своєю любовною поезією, помер 50 років тому, 23 вересня 1973 року, у віці 69 років. Це сталося усього через 12 днів після військового перевороту, в результаті якого до влади прийшов генерал Піночет.
Він страждав на рак передміхурової залози, і в його свідоцтві про смерть було зазначено, що він помер від "ракової кахексії" - виснаження, спричиненого цією хворобою.
Але в 2011 році Арая, який працював на Неруду в останній рік життя поета, заявив, що Неруді зробили смертельну ін’єкцію в лікарні, щоб перешкодити його виїзду до Мексики, звідки він планував очолити опозицію режиму Піночета.
Неруда був комуністом і близьким другом Сальвадора Альєнде, президента-соціаліста, якого скинули в результаті державного перевороту.

Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
"Вони вбили Неруду, тому що якби він залишив країну, це було б не в інтересах Піночета", - казав Арая BBC.
У відповідь на його заяву останки Неруди ексгумували в 2013 році та відправили на судово-медичну експертизу.
Група експертів під керівництвом вчених з Університету Макмастера в Торонто та Університету Копенгагена дійшла висновку, що він не помер від раку, але вони не могли сказати, від чого саме він помер, і тому призначили додаткові дослідження.
У лютому цього року вони оприлюднили черговий звіт. В одному із зубів Неруди вони знайшли сліди бактерії clostridium botulinum.
"Штам ботулізму виробляє один із найсмертоносніших токсинів, відомих людству - ботулін - і, як відомо, його використовують як біологічну зброю в кількох країнах", - зазначили експерти.
Однак вони попередили, що немає остаточних доказів того, що Неруду вбив саме clostridium botulinum , "ані того, що його умисно використали для цього".
Звіт вчених зараз перебуває на розгляді судових органів Чилі.
Очікують, що Паола Плаза - суддя, яка розглядає справу, - має висловити свою точку зору на розслідування, хоча неясно, коли. Вона може призначити додаткові експертизи, щоб встановити правду.

Автор фото, Getty Images
Справа розділила не лише чилійців, а й родину Неруди. Тоді як Родольфо Реєс переконаний, що його дядька вбили, інший племінник – Бернардо Реєс – називає розслідування "жалюгідним" та "фейковим". Фонд Неруди, який управляє маєтком поета, твердо переконаний, що він помер природною смертю.
Вдова Неруди, Матильда Уррутія, пережила свого чоловіка на 12 років і ніколи не стверджувала, що його вбили. Однак вона казала, що не очікувала, що він помре так швидко, і що лікарі казали їй, що він, ймовірно, проживе ще принаймні шість років.

Автор фото, Getty Images
End of Підписуйтеся на нас у соцмережах
Вона вважала, що Неруда помер від розбитого серця після того, як побачив, що переворот знищив усе, що він відстоював.
Прокурори опитали десятки лікарів, медсестер, дипломатів і політиків, а також друзів Неруди, які бачили його в останні дні його життя.
Деякі з них розповіли, що він був дуже хворий. "Мені було ясно, що він помре", - казала Аїда Фігероа, близька подруга поета, яка була з ним у лікарні в останні години його життя.
Однак інші не були настільки у цьому впевнені.
Гонсало Мартінес Корбала, посол Мексики в Чилі, бачив поета за день до його смерті.
"Я говорив з Пабло Нерудою про підготовку до неминучої поїздки [до Мексики], - сказав Мартінес Корбала слідчим. - Звичайно, йому було боляче їхати, але він також розумів, яку роль може зіграти за кордоном".
"Я не бачив у ньому нічого, що вказувало б на те, що він був у агонії, що він не міг говорити чи піклуватися про себе… він не вмирав, а тим більше не був у комі", - додав він.

Багато людей запитували, чому Араї знадобилося майже 40 років, щоб заявити про вбивство.
У відповідь він казав, що протягом 17 років диктатури було б надто небезпечно робити такі звинувачення, а потім, у 1990-х і 2000-х роках, він намагався переконати чилійську пресу висвітлити його історію, але "не знав, як це зробити, та й слухати ніхто не хотів".
Розмовляючи з ВВС у травні цього року, за кілька тижнів до смерті, Арая повторив свою заяву.
"Неруду вбили, - наполягав він. - Я говорив це з першої хвилини й казатиму це до дня своєї смерті".






























