5 болючих кроків, які пообіцяв Київ заради підтримки ЄС та МВФ

На початку літа Україна, яка під час війни фінансує невоєнні видатки бюджету коштом фінансової допомоги від партнерів, отримала дві, здавалося б, гарні новини.

Рада ратифікувала кредитну угоду з ЄС на 90 млрд євро, перший транш з якої на 3,2 млрд євро, як очікується, Україна отримає під час конференції з відновлення у Гданську, а місія МВФ попередньо схвалила виділення Україні чергової порції позики.

Проте зобов'язання, які взяв на себе Київ, аби отримати ці гроші, викликають неоднозначну реакцію в Україні, тоді як контроль за їхнім виконанням, очевидно, буде посилений з боку партнерів.

До того ж, деякі вимоги ЄС та МВФ тісно переплітаються, а також повторюються у списках реформ, що потрібно втілити для вступу України до ЄС. І у деяких з них Київ має продемонструвати поступ вже до осені.

Про які кроки йдеться? Чому вони можуть бути болючими та викликають опір? Чи є якісь альтернативи?

Зміна графіку, але не змісту

Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила Угоду про позику ЄС на 90 млрд євро та Меморандум до неї. Уряд подав це як перемогу, адже погашення цієї позики відбуватиметься з репарацій, які має сплатити Росія. І хоча у Брюсселі не мають особливих ілюзій щодо ймовірності сплати репарацій Росією, угода дозволила Києву називати ці гроші "майже грантом".

Проте все виглядає не так однозначно, якщо подивитися у Меморандум, схвалений разом із угодою про позику. У ньому йдеться про конкретні зобов'язання, які взяв на себе Київ, аби отримати гроші ЄС. Якщо 60 млрд євро на військові потреби партнери виділили Києву без умов, то бюджетна підтримка на 30 млрд євро прив'язана до конкретних змін в Україні.

І вони багато в чому перетинаються із тими, що їх очікує від Києва МВФ – ще один великий кредитор і "якір" міжнародної фінансової допомоги Україні, на який орієнтуються усі партнери.

Після того, як на початку червня у Києві відпрацювала місія МВФ, сторони дійшли згоди на рівні експертів про виділення траншу майже на 700 млн із узгодженої раніше позики на понад 8 млрд доларів.

Остаточне рішення має ухвалити Рада директорів фонду. Проте у МВФ відзначили "уповільнення прогресу у структурних реформах" - два контрольні показники за перший квартал, узгоджені з українським урядом, були виконані із затримкою, а один взагалі не виконано.

"Щоб програма продовжувала виконуватися за графіком, було досягнуто домовленості щодо переглянутих термінів узгоджених реформ… та додаткових політичних зобов'язань", - зазначили у фонді.

Зокрема, йдеться про такі головні завдання для української влади:

При цьому, як зазначають в МВФ, оскільки витрати українського бюджету у перспективі залишатимуться великими - як на оборону, у разі продовження війни, так і на відновлення, якщо війна завершиться, Київ має постійно докладати зусиль "для покращення податкового адміністрування та податкової політики з метою мобілізації доходів".

А "найсправедливішим та найефективнішим" способом мобілізувати доходи у фонді вважають зменшення тіньової економіки.

"Такі реформи допоможуть вирівняти умови гри, покращити бізнес-середовище та краще підготувати Україну до успішної конкуренції на єдиному ринку ЄС", - зазначають в МВФ, і водночас наголошують: це потребуватиме рішучих дій від української влади.

Показово, що і для отримання грошей ЄС Київ також погодився на "рішучі та амбітні зобов'язання щодо реформ, у тому числі тих, що спрямовані, зокрема, на посилення мобілізації доходів для задоволення фінансових потреб України та на боротьбу з кореневими причинами корупції в державних фінансах".

Це підтвердила і Єврокомісія у заяві після підписання Меморандуму з Україною:

"Умови політики мають сильний фіскальний фокус і структуруються навколо трьох стовпів: мобілізація доходів, ефективність державних видатків, управління державними фінансами".

Про що конкретно йдеться?

Тарифи повертаються

На п'ятому році повномасштабної війни у МВФ вирішили повернутися до реформи, на яку Київ не зміг наважитися впродовж років у мирний час, - запровадження ринкових тарифів на комунальні послуги для населення.

На відміну від бізнесу, побутові споживачі платять занижену ціну за газ і тепло, а різниця лягає на плечі державних компаній, на які покладені спеціальні обов'язкі (PSO) із забезпечення населення газом і теплом.

У МВФ зазначають, що наразі йдеться про "реформи, спрямовані на підготовку до лібералізації ринку", а не просто про підвищення тарифів. Але воно таки має відбутися, бо інакше в енергетиці не вдасться ані відновити знищене росіянами, ані залучити кошти та збудувати нове.

"Поточна система тарифів на комунальні послуги для населення та пов'язані з ними зобов'язання щодо надання державних послуг послабили фінансове становище державних енергетичних компаній, обмежуючи ресурси для критично важливих інвестицій та ремонтів", - зазначають в МВФ.

Щоб виправити цю ситуацію, влада готує, за технічної допомоги фонду, дорожню карту поступової лібералізації енергетичного ринку. Обов'язковим елементом в ній має стати механізм соціального захисту вразливих домогосподарств, які не можуть платити повну ціну за комунальні послуги.

"Щойно такі механізми будуть готові та базуватимуться на дорожній карті, тарифи для населення слід поступово коригувати для вирішення фінансових проблем, з якими стикається сектор, та кращого його позиціонування для залучення інвестицій", - кажуть в МВФ.

Окремою частиною цієї реформи є посилення незалежності НКРЕКП - національного енергетичного регулятора, який має забезпечити прозоре ціноутворення після лібералізації ринку.

Зобов'язання перед МВФ передбачають, що вже до липня Київ має оприлюднити технічний аудит, який покаже реальну вартість утримання низьких тарифів для держави. Після цього має бути розроблений механізм захисту тих, хто не може платити ринкові тарифи. І лише потім має відбутися їх поступове підвищення.

Оглядачі передбачають, що найскладнішою може бути ситуація з газом, за який населення ще з довоєнних часів платить 7,96 грн за куб при ринковій ціні у близько 15 грн.

Нині в Україні діє ухвалений у 2022 році мораторій на підвищення тарифів на газ, тепло та гарячу воду. Спеціально ухвалений закон передбачає, що мораторій буде діяти впродовж воєнного стану в Україні та 6 місяців після його завершення.

Тож аби виконати це зобов'язання, українська влада або має ухвалити зміни до закону (але тут постає питання голосів у Раді), або бути готовою діяти максимально швидко після завершення війни.

Є й питання платоспроможності українців, яка не покращилася за час війни, тоді як борги з оплати комунальних послуг зросли. За опитуванням Rakuten Viber, за останні два роки понад 60% українців взагалі не робили ніяких заощаджень, - рівень доходів та інфляції просто не дозволяють. Ще 14% кажуть, що не лише не відкладають, але й змушені витрачати заощаджене до війни. Мінімальна зарплата в Україні наразі становить 8647 грн на місяць, і не зросте до кінця року.

Замість ПДВ для ФОП – реформування ССО

Погоджуючи нову програму співпраці з Україною наприкінці осені минулого року, МВФ та Київ вже домовилися про низку умов, серед яких було і запровадження ПДВ для ФОП. Ця домовленість викликала багато критики з боку бізнесу та експертів, і депутати не ризикнули підтримувати відповідні законопроєкти.

В результаті домовленості трансформувалися у згоду Києва провести реформи, які б обмежили зловживання спрощеною системою оподаткування (ССО), зокрема штучному дробленню бізнесу та підміні трудових відносин співпрацею з фізичними особами-підприємцями.

Оцінки розмірів економіки "в тіні" різняться від 30% за розрахунками міністерства економіки до понад 50% за словами голови фінансового комітету Ради Данила Гетманцева. В торгівлі розміри тіні деякі експерти оцінюють у 60-70%.

Водночас багато експертів, учасників ринку і навіть мінекономіки називають першопричиною зловживань велике податкове навантаження на оплату праці, від якого підприємці шукають виходу у спрощеній системі, яка також дозволяє мати простий бухгалтерський облік та мінімум контактів із податковою.

Тож обмеження цих умов може призвести до ще більшої тінізації бізнесу, а не до мобілізації податкових надходжень, про які іноземні кредитори України домовилися з українським урядом.

Для того, щоб цього не сталося, треба діяти точково і обережно, аби разом із справжніми порушниками не вдарити і по добросовісному бізнесу, кажуть експерти. А ще краще – пошукати першопричини нинішньої ситуації із ССО та запропонувати щось більше ефективне і менш шкідливе для бізнес-клімату та розвитку економіки.

ПДВ на посилки з-за кордону

Одним із погоджених, але невиконаних зобов'язань Києва є скасування звільнення від сплати ПДВ для міжнародних посилок, що, як вважають в МВФ, "закриє (податкову) лазівку та допоможе скоротити несуттєвий імпорт товарів" - так званий "податок на AliExpress".

МВФ погодився перенести термін ухвалення відповідного закону, який також критикували та відкидали в Раді, до кінця липня.

Ініціатива передбачає запровадження ПДВ та інших зборів на посилки вартістю понад 45 євро.

Критики ініціативи кажуть про те, що збіднілим за час війни українцям важливо мати доступ до дешевших товарів, які можна замовити поштою в інтернеті. Прибічники – про те, що неоподатковані посилки надходять в Україну у промислових масштабах.

Окреме питання є до обчислення посилок і податків. Щоб дати свою відповідь на проблему "посилок з Китаю" ЄС розбудовує спеціальну інфраструктру - Customs Data Hub, тоді як питання реформування та ефективної роботи української митниці "провисає" вже багато років.

Боротьба з корупцією та ефективне держуправління

Так само багаторічну історію має і зобов'язання України боротися із корупцією. Проте після минулорічного літа, коли роботу антикорупційний органів в Україні поставили під питання, контрольні запобіжники в угодах із кредиторами Києва стали суворішими.

"Реформи, спрямовані на зміцнення управління та посилення антикорупційних інституцій, потребують нового пожвавлення", - дипломатично кажуть в МВФ. А ЄС прив'язав до антикорупційних зобов'язань України не лише невоєнну частину репараційної позики на 90 млрд євро, але й іншу програму фінансової допомоги – Ukraine Facility.

Звідси і ще одна умова: реальна реформа управління державними активами – компаніями, банками, підприємствами.

"Послідовні зусилля щодо зміцнення наглядових рад, завершення призначень керівних кадрів на основі заслуг, підвищення прозорості та підзвітності, а також усунення виявлених недоліків в управлінні матимуть вирішальне значення для захисту державних ресурсів та відновлення довіри", - наголошують в МВФ.

Саме тому окремими "маяками" у меморандумах про співпрацю прописані інституційні зміни в Бюро економічної безпеки та Державній митній службі, а також у НКРЕКП.

Чи є альтернативи

Ще від оприлюднення наприкінці 2023 року Національної стратегії доходів - дорожньої карти реформування податкової та митної систем, - розроблені урядом пропозиції як саме наповнювати бюджет викликали критику не лише з боку бізнесу, але й економічних експертів.

Суперечки поновилися із затвердженням нової програми співпраці з МВФ наприкінці 2025 року, коли задля максимізації доходів були запропоновані фактично ті самі кроки з посилення уваги до ФОП та спрощеної системи оподаткування, і проігноровані інші варіанти.

За спільними підрахунками експертів CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи, базованим на оцінці найбільших прямих бюджетних втрат у 2024 році, найбільше держава втрачає через порушення митних правил, контрабанду та корупцію на кордоні, що сумарно сягає 105-120 млрд грн. Ще 39-43 млрд грн втрат пов'язані з контрафактом і нелегальною торгівлею підакцизними товарами, а 38-48 млрд грн із фіктивним підприємництвом. При цьому частина цих схем перетинаються і посилюють одна одну.

Водночас поширені зловживання спрощеною системою оподаткування, хоч і існують, але за масштабом втрат податкових надходжень є на порядок меншими. А тому, на думку економістів, які проводили дослідження, справжній прорив у детінізації та мобілізація доходів бюджету мають бути пов'язані не із посиленням тиску на малий та середній бізнес, а з перезавантаженням податкової та митної службі посиленням якості адміністрування.

Іншими словами, щоб наповнити бюджет додатковими доходами, уряд міг би, наприклад, запропонувати тотальну детінізацію ринку підакцизних товарів – алкоголю, тютюну, пального, де "тінь", за різними оцінками, сягає до 70%. Але він чомусь замість цього пропонує ПДВ для ФОП чи закордонні посилки.

Економісти також звертають увагу на те, що зобов'язання уряду перед кредиторами щодо мобілізації доходів та ужорсточенням фіскальної політики відбуваються одночасно із багатомільярдними витратами на програми масової підтримки – "зимова тисяча", "національний кешбек", одноразові доплати пенсіонерам. І все це без належної оцінки ефективності та гарантій того, що їх отримують ті, хто найбільше потребують.

Ще більшої суперечливості ситуації із фіскальними ужорсточеннями додало і нещодавнє оприлюднення планів влади зробити повоєнну економіку України, як заявив очільник Офісу президента України Кирило Буданов, "найбільш ліберальною, відкритою та конкурентною в Європейському Союзі".