Генітальний герпес - не привід для сорому. Що це за хвороба та як захиститися

Коли їй було трохи за 20, Меліс Едвардс рідко виходила з дому без сонцезахисних окулярів. Не тому, що було сонячно - а тому, що вона відчувала сором.

"Я просто не хотіла, щоб люди мене бачили, а саме це і є сором", - каже 29-річна жінка, описуючи свої почуття після діагнозу генітальний герпес.

За словами медичних експертів, для багатьох людей психологічний вплив діагнозу може бути навіть сильнішим за фізичні симптоми.

Згідно з оцінками, оприлюдненими Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) у 2024 році, у світі близько 846 мільйонів людей віком від 15 до 49 років живуть із генітальними герпесними інфекціями. Це понад 20% цієї вікової групи.

Це захворювання, яке піддається лікуванню, але не виліковується повністю, і в більшості випадків інфекція не спричиняє симптомів або викликає лише незначні симптоми.

Однак у деяких людей вона призводить до болючих виразок і пухирів у ділянці геніталій, які можуть повторно виникати протягом усього життя.

Для Меліс, яка живе в Уельсі у Великій Британії, фізичний біль під час першого спалаху був нестерпним.

"Коли я вперше захворіла, це було жахливо", - розповідає вона BBC Wales.

Меліс вважає, що заразилася під час незахищеного сексу з чоловіком, який знав, що має генітальний герпес, але не повідомив їй про це.

Після діагнозу вона пережила горе, злість і заперечення. Вона описує свій стан як "відстороненість" від самої себе та нездатність довіряти власним судженням.

"Усе моє життя змінилося в ту мить", - каже вона.

Що таке генітальний герпес

Генітальний герпес спричиняє вірус простого герпесу.

Після зараження вірус залишається в організмі назавжди.

Він не поширюється, щоб викликати пухирі в інших місцях тіла, а залишається в сусідньому нерві та спричиняє виразки в тій самій ділянці.

Існують два типи вірусу простого герпесу (HSV): HSV-1 і HSV-2. Обидва можуть призводити до генітального герпесу.

За оцінками, у 2020 році 520 мільйонів людей мали генітальний HSV-2, який передається під час сексуальної активності.

З точки зору громадського здоров'я генітальний HSV-2 вважається серйознішим, оскільки частіше спричиняє повторні спалахи, становить близько 90% симптоматичних випадків і пов'язаний із триразовим підвищенням ризику зараження ВІЛ.

Жінки заражаються HSV-2 майже вдвічі частіше за чоловіків через ніжні слизові оболонки у піхві та навколо неї, через які вірусу легше проникати в організм.

HSV-1 переважно поширюється в дитинстві через слину або контакт зі шкірою навколо рота та спричиняє оральний герпес. Найпоширенішими симптомами є застудні висипання на губах або виразки в роті.

Маріан Ніколсон, директорка британської благодійної організації Herpes Viruses Association, каже, що багато людей не знають, що застуда на губах і генітальний герпес спричиняються тим самим вірусом.

Поширеним шляхом передачі є оральний секс, додає вона.

"Вірус не знає, де він знаходиться. Якщо у когось є застуда на губах і ця людина займається оральним сексом, вірус може передатися на геніталії", - каже Ніколсон.

Симптоми включають маленькі пухирі, цятки або виразки, печіння чи поколювання в області геніталій і біль під час сечовипускання.

Діагностика, яку проводять шляхом дослідження мазка рідини з виразки, можлива лише за наявності симптомів.

Як можна контролювати генітальний герпес

Меліс каже, що коли вона шукала підтримку в інтернеті, то натрапляла на лякаючі заголовки.

"Я читала речі на кшталт: "ваше життя вже ніколи не буде таким самим, хто знає, чи зможете ви коли-небудь мати дітей?" Усі ці крайні твердження, які мені довелося осмислювати", - згадує вона.

Але Ніколсон, яка живе з герпесом уже понад три десятиліття, каже, що для більшості людей це контрольоване захворювання.

"Дуже багато зайвого страху, - каже вона. - Люди думають, що це покарання. Це не так".

У багатьох людей симптоми взагалі ніколи не розвиваються, а ті, хто має повторні спалахи, часто можуть контролювати їх за допомогою противірусних препаратів і змін способу життя.

"Лише одна людина з трьох помітить, що заразилася. Двоє з трьох переносять інфекцію настільки легко, що просто не усвідомлюють цього", - каже Ніколсон.

Лікування симптомів, навіть під час першого зараження, може бути не потрібним. Пухирі часто зникають самостійно.

Однак лікування може бути корисним, особливо якщо симптоми тяжкі. Людям можуть призначити противірусні препарати, щоб запобігти погіршенню стану, або крем для полегшення болю.

Повторні спалахи зазвичай проходять легше, ніж перший епізод, а з часом виникають усе рідше.

ВООЗ зазначає, що використання презервативів знижує ризик передачі герпесу, а людям з активними симптомами слід уникати сексуальних контактів з іншими людьми.

Організація також рекомендує пропонувати тестування на ВІЛ людям із симптомами.

За даними Національної служби охорони здоров'я Великої Британії (NHS), спалахи можуть провокувати хвороби, стрес і менструальний цикл.

У NHS радять захищати уражену ділянку від ультрафіолетового випромінювання та тертя, а також уникати алкоголю та куріння.

З часом, каже Меліс, вона почала усвідомлювати, що її діагноз не визначає її як особистість, і тепер використовує соціальні мережі для підвищення обізнаності.

"Коли я вперше захворіла, в інтернеті майже нічого не було, окрім лякаючих результатів пошуку в Google і дописів на Reddit", - каже вона.

"Тож якщо я можу стати тією людиною, яка була потрібна мені тоді, значить із цього вийшло щось хороше", - додає Меліс.