"Обвалити російську армію з тилу". Аналіз Wall Street Journal про нову стратегію України

Розгромити російську армію не на передовій, а в її глибокому тилу - так Wall Street Journal описує нинішню стратегію України.

За даними видання, після невдалого контрнаступу 2023 року Київ змінив підхід і зробив ставку на системне знищення російської логістики, штабів та військової інфраструктури.

Цю логіку публічно підтвердив і президент Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters, він заявив, що Україна завдаватиме превентивних ударів по об'єктах, які Росія використовує для ведення війни.

"Обвалити російську армію з тилу"

Після невдалого контрнаступу 2023 року в Києві почали шукати інший спосіб змінити перебіг війни, пише Wall Street Journal.

За даними видання, українські військові разом із західними експертами розробили концепцію масштабної кампанії, спрямованої на знищення російської логістики, штабів, складів, центрів управління безпілотниками та інших об'єктів, які забезпечують функціонування армії.

До розробки цієї концепції долучився колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк разом із західними радниками. Один з них - професор стратегічних досліджень університету Сент-Ендрюса Філліпс О'Браєн - так сформулював її мету: "Головне завдання - обвалити російську армію з тилу".

У західній військовій доктрині такий підхід називають air interdiction - знищення інфраструктури, яка забезпечує боєздатність армії, але розташована далеко від лінії фронту.

Замість дорогої бойової авіації Україна робить ставку на масове застосування ударних безпілотників середньої дальності. Саме вони, за оцінкою Wall Street Journal, стають ключовим інструментом стратегії.

За словами міністра оборони Михайла Федорова, за останні місяці кількість таких ударів зросла вчетверо.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що лише у травні українські сили уразили 414 російських штабів, командних пунктів та інших важливих військових об'єктів у глибокому тилу.

Президент Володимир Зеленський фактично підтверджує цю тактику.

Як повідомляє Reuters, глава держави заявив, що доручив українським спецслужбам і військовим здійснювати превентивні удари по об'єктах, які Росія використовує для ведення війни.

"Я доручив нашим спецслужбам і Збройним силам вживати превентивних заходів проти об'єктів, які Росія використовує для розширення своїх військових дій", - сказав Зеленський.

Україна також посилює удари по російській енергетичній інфраструктурі, намагаючись посилити тиск на Москву і змусити її сісти за стіл переговорів.

Перші результати

На думку західних аналітиків, ця стратегія вже починає давати результат.

Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що поєднання ударів по російському тилу та переваги України в кількості фронтових безпілотників уже змінює ситуацію на полі бою.

"Ми бачимо оперативний ефект, якого раніше не спостерігали в таких масштабах".

За даними ISW, вперше з 2023 року Україна почала звільняти більше території, ніж втрачає.

Паралельно зростає і тиск на російську економіку.

Як повідомляє Reuters, після українських ударів Московський нафтопереробний завод зазнав настільки серйозних пошкоджень, що, за інформацією джерел агентства, не зможе працювати близько шести місяців.

Агентство також звертає увагу на рідкісні офіційні російські дані: у травні виробництво нафтопродуктів і коксу скоротилося на 13,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Окремим напрямком української кампанії залишається Крим.

Як зазначає Wall Street Journal, півострів є ключовою військовою базою Росії, але водночас критично залежить від кількох маршрутів постачання. Останніми місяцями Україна регулярно завдає ударів по залізниці, автомобільних шляхах, мостах, енергетичній інфраструктурі та системах ППО, які забезпечують цю логістику.

За словами Андрія Загороднюка, "якщо продовжувати цю кампанію, Крим із переваги для Росії перетвориться на проблему".

Змінюється логіка переговорів

На тлі посилення українських ударів риторика Москви й Києва стає все жорсткішою.

Президент Росії Володимир Путін знову заявив, що Москва готова до мирних переговорів на основі Стамбульських домовленостей 2022 року.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також заявив, що війну "цілком ще можливо" врегулювати політико-дипломатичним шляхом. Водночас він наголосив, що Росія не збирається зупинятися на нинішній лінії фронту, не прийме "ультиматумів" і закликає відновити переговори там, де їх перервали.

Київ, зі свого боку, також заявляє про готовність до переговорів, але водночас дає зрозуміти, що не має наміру безкінечно чекати дипломатичних рішень.

Про це заявив на засіданні Ради Безпеки ООН постійний представник України Андрій Мельник.

За його словами, Україна вже понад рік закликає Радбез ООН підтримати резолюцію про повне й безумовне припинення вогню, однак цього досі не сталося.

"Україна готова до прямих переговорів з Росією заради справедливого і тривалого миру. Але наше терпіння не безмежне. Якщо Рада Безпеки й надалі не діятиме, Україна може переглянути свою пропозицію. Припинення вогню по нинішній лінії фронту вже є значним компромісом", - сказав Мельник.

Представник США в ООН своєю чергою заявив, що час працює не на Москву. За його словами, російська армія щомісяця втрачає близько 40 тисяч військових, економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни, а Україна швидко впроваджує нові технології.

"Час не на боці Москви. Росія повинна укласти угоду", - сказав американський дипломат.

Трамп змінив тон щодо України

На тлі останніх подій змінюється й риторика президента США Дональда Трампа.

Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що Володимир Зеленський зараз "доволі непогано справляється".

"Він тримається... З обох боків гине багато людей, але, думаю, він справляється досить добре".

Ця оцінка помітно відрізняється від попередніх заяв Трампа, в яких він неодноразово говорив про майже неминучу перевагу Росії.