Резонанса справа "Скелі". Що відомо про ймовірні побиття і знущання в елітному полку

В Україні розслідують гучний скандал навколо 425-го окремого штурмового полку "Скеля", який звинувачують у випадках жорстокого поводження з військовими та небойових смертях новобранців.

Скандал спалахнув після публікації резонансного розслідування "Бабеля", журналісти якого зібрали свідчення катувань і неналежного поводження з військовими у полку.

Командування підрозділу більшість звинувачень відкидає і наголошує на потребі ретельного розслідування, яке вже почало Державне бюро розслідувань.

Командира полку підполковника Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обовʼязків на час перевірок після розслідування "Бабеля". Зараз у підрозділі працюють правоохоронці.

Розповідаємо деталі резонансної справи навколо елітного полку ЗСУ.

Розслідування "Бабеля"

425-й окремий штурмовий полк "Скеля" - один із наймолодших і водночас найвідоміших штурмових підрозділів Сухопутних військ України.

Підрозділ сформували навесні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії. Спочатку це був розвідувально-штурмовий батальйон, який складався переважно з добровольців. Назву "Скала" (згодом замінену на "Скеля") він отримав від позивного свого командира - підполковника Юрія Гаркавого.

"Скеля" мала репутацію елітного штурмового підрозділу, які нерідко називають "полками Сирського". Такі підрозділи часто отримують особливі бойові розпорядження від головнокомандувача ЗС України і є його ударним резервом.

"Скеля" першою увійшла до звільненого Ізюма восени 2022 року, воювала за Бахмут, під Авдіївкою і на Покровському напрямку.

Однак останнім часом опинилася в центрі кількох гучних скандалів.

Ще навесні зʼявилися окремі публічні звинувачення на адресу полку щодо великих втрат та методів командування, але найбільший резонанс викликало велике журналістське розслідування видання "Бабель", опубліковане 23 червня. Воно і стало приводом для офіційних перевірок.

Журналісти видання поспілкувалися з родичами, чинними та колишніми військовими та встановили щонайменше 26 небойових смертей новобранців за кілька місяців.

За даними видання, більшість цих новобранців померли невдовзі після мобілізації від пневмонії, серцево-судинних та інших захворювань. Родичі частини загиблих заявляють про можливе неналежне надання медичної допомоги та окремі випадки насильства.

Деякі свідки, з якими говорили журналісти, кажуть, що в полку катують і забивають людей на смерть. Жорстоке поводження, за їхніми словами, в основному, стосується наркозалежних, яких мобілізували. Але серед тих, хто помер, більшість не були наркозалежними, розповідає журналістка Катерина Лихогляд.

"Бабель" зокрема розповідає історію 35-річного Олександра Семенова, який з ознаками побиття й катувань прийшов до лікарні Кропивницького в січні 2026 року.

На відео, яке зняли лікарі, він розповів, що втік з 425 окремого штурмового полку "Скеля", де з нього знущалися, били, привʼязували до квадроцикла і тягнули по землі. Він також сказав, що став свідком щонайменше девʼяти суїцидів у підрозділі, коротко описав їхні обставини і назвав імʼя одного з померлих. За кілька днів після цього Семенов помер у лікарні. Офіційна причина смерті - пневмонія.

Ще один співрозмовник "Бабеля", Олександр Жикін, розповів про "Курятник", як неформально називають розподільчий пункт "Скелі", куди одразу відправляють новоприбулих мобілізованих. За словами Жикіна, новобранців і в туалет, і в їдальню супроводжували під дулами автоматів, били і ображали, змушували присідати, стояти в планці.

Інший анонімний співрозмовник розповів про карцери, куди військових буцімто відправляли за відмови виконувати різні розпорядження. За його словами, одночасно там могло перебувати по шестеро-семеро людей, щонайменше четверо з них - у стані абстиненції (ломки).

Що відповів полк

Керівництво "Скелі" одразу відреагувало на розслідування, відкинувши більшість звинувачень.

У полку підтвердили 25 небойових смертей із 26, про які написали журналісти.

Про це заявив начальник групи цивільно-військового співробітництва "Скелі" Андрій Сурай на онлайн-пресконференції.

"З цих 26 людей, які були згадані як померлі під час БЗВП, одного ми взагалі не знайшли. Тобто це людина, яка не має відношення до нашої частини. Тому ми вже не можемо підтвердити всі 26 фактів, ми кажемо про 25", цитує його Укрінформ.

У полку заявили, що у матеріалі "Бабеля" "порушено низку серйозних питань", які потребують ретельного вивчення та перевірки.

"Наша позиція проста. Кожен випадок має бути розглянутий окремо. Усі висновки повинні базуватися на встановлених фактах, документах, результатах перевірок та офіційних процедурах", - йдеться у заяві підрозділу на фейсбуку.

Водночас у "Скелі" вважають, що журналісти видання звузили історію полку до окремих трагічних випадків.

Зокрема, там наголосили, що з 26 згаданих у матеріалі смертей 18 сталися в лікарні або дорогою до неї, а їхні причини повʼязані з "хворобами або загальним поганим станом здоров'я мобілізованих".

"Ми не стверджуємо, що такі свідчення автоматично є неправдивими. Проте вважаємо, що вони потребують особливо ретельної перевірки та не можуть розглядатися як беззаперечний доказ без підтвердження фактами, документами та результатами офіційних розслідувань", - додається в заяві.

Командування полку також наголосило, що готові максимально співпрацювати з правоохоронцями та іншими уповноваженими структурами.

У той же час речник полку Олексій Братущак заявив, що у штурмовому полку "Скеля" не застосовують жорстокі методи поводження із особовим складом.

Під час онлайн-конференції, яку цитує "Цензор.НЕТ", Братущак прокоментував зокрема інформацію про бетонні ями, в які начебто взимку саджали новобранців, як розповів один із військових "Скелі".

Братущак заперечив, що командування використовує такі методи.

"Станом на сьогодні жодних ям у нас немає. Я особисто, ще коли був журналістом років десять тому, робив матеріали про подібні випадки... Позиція командира: ніяких ям або подібних місць утримання військовослужбовців в "Скелі" не повинно бути".

Щодо звинувачень у побиттях і катуванні Братущак закликав військових, якщо вони мають таку інформацію, звертатися до правоохоронців і військового омбудсмена.

"Так само це стосується і прив'язування до стовпа наручниками. Якщо це мало місце, повинно бути розслідування, яке має встановити, підтвердити або не підтвердити факт… Якщо травми нанесені внаслідок побиття, і це сталося в нашій військовій частині, значить, той, хто побив, має нести покарання", - зауважив військовий.

Водночас начальник групи цивільно-військового співробітництва полку Андрій Сурай в ефірі Радіо Свобода 23 червня розповів, що по двох випадках із 26 зараз триває слідство.

За одним із них – є підозрюваний, якого "передали і він зараз перебуває під вартою". Андрій Сурай наголосив, що полк "зацікавлений в тому, щоб слідство йшло".

Андрій Сурай також прокоментував обставини втечі Олександра Семенова, історію якого опублікували журналісти "Бабеля". За словами Андрія Сурая, Семенов пішов у СЗЧ "під час переміщення".

Сурай також поставив під сумнів заяви бійця про те, що той був свідком дев'яти самогубств за чотири дні.

"Він казав про те, що при ньому було дев'ять самогубств. Єдине прізвище, яке він назвав, це дійсно було самогубство. І це самогубство зареєстровано. Туди була визвана поліція. Поліція дослідила місце і встановила, що так, дійсно людина вкоротила собі життя, на жаль. Але ніяких інших восьми в нас немає", - заявив військовий в інтервʼю Радіо Свобода.

Що кажуть у Сухопутних військах

У четвер 25 червня ситуацію прокоментували в своєму телеграм-каналі Сухопутні війська ЗСУ.

Позиція командування була стриманою. Там заявили, що інформація, викладена у публікаціях, потребує не емоційних оцінок і не формальних коментарів, а належної правової перевірки.

В повідомленні йдеться, що за наведеними фактами вже працюють уповноважені органи і саме вони мають встановити обставини, відповідальних осіб та надати правову оцінку подіям.

У командуванні також звертають увагу, що частина оприлюдненої інформації стосується подій, які, за повідомленнями медіа, могли мати місце близько пів року тому. Тому збір, аналіз і перевірка матеріалів потребують часу.

"Жодна бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного поводження або байдужості до життя і здоров'я військовослужбовців", - наголошується в заяві Сухопутних військ.

Вони також закликали військовослужбовців, їхніх родин та можливих свідків повідомляти про будь-які факти насильства, неналежного поводження, приховування травм чи відмову в медичній допомозі правоохоронцям, військовому омбудсмену або на гарячу лінію командування Сухопутних військ.

Генеральний штаб ЗСУ повідомив у коментарі "Бабелю", що командира штурмового полку Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обовʼязків на час перевірок.

Про порушення в полку було відомо раніше

Як зʼясувалося після того, як скандал набув розголосу, факти правопорушень у полку фіксувалися і раніше. У ДБР відкриті два кримінальних провадження за фактом перевищення повноважень з фізичним насильством. Про порушення також було відомо військовій омбудсманці.

Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян у коментарі "Ми Україна" зазначила, що факти правопорушень фіксувались за повідомленням родичів.

"Було відкрито два кримінальних провадження за фактом перевищення повноважень з фізичним насильством. Вони тривають до судового розслідування на сьогоднішній день, а після того, як з'явився матеріал в медіа, ДБР зареєструвало кримінальне провадження", - зазначила речниця.

Омбудсманка Ольга Решетилова раніше розповіла, що ще у червні 2025 року її офіс разом із фахівцями Військової служби правопорядку виявили групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах. Їх не допускають тепер до роботи з особовим складом, але результатів розслідування немає.

"Спочатку був побитий журналіст, який був переведений на службу до 425 ОШП, потім побитий капелан суміжної бригади, потім ціле управління батальйону, який переформовували в 425 ОШП. І якщо перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння і конфлікти... то після побиття комбата і начальників служб батальйону стала очевидна системність", - написала Решетилова у фейсбуку.

За словами Омбудсменки, з полку забрали 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом.

Вона також розповіла, що хоча вдалося виявити інструкторів, які знущалися на полігонах, керівництво ВСП не вжило відповідних заходів. Винних не притягнули до відповідальності та не запобігли протиправним діям у майбутньому.

За підсумками перевірки ВСП призначили службове розслідування, але його результатів досі немає.

Омбудсманка каже, що переконала командира 425 ОШП не допускати до роботи з військовими людей, які системно вчиняють порушення. Її офіс змусив командування забезпечити військовослужбовцям регулярний звʼязок з рідними.

Омбудсменка також повідомила, що зустрічалася з новопризначеним генеральним прокурором Русланом Кравченком.

Вона та її перший заступник Руслан Циганков неодноразово наголошували на необхідності розслідувань щодо "Скелі". Загалом до правоохоронних органів направили п'ять повідомлень про злочини у штурмовому полку.

24 червня Державне бюро розслідувань повідомило, що розпочало досудове розслідування щодо можливих порушень прав військовослужбовців та перевищення повноважень у штурмовому полку "Скеля" після інформації, оприлюдненої в ЗМІ.

Слідчі розпочали кримінальне провадження за статею Кримінального кодексу про перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.

На можливі порушення в полку також відреагував уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. Він заявив, що перевіряє можливі катування військовослужбовців у 425-му ОШП Скеля та поговорив з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.

Суспільний резонанс

Скандал навколо можливих порушень у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" викликав великий резонанс у суспільстві і лавину коментарів.

Колишній військовий і адвокат Масі Наєм зазначив, що пояснення полку щодо розслідування "Бабеля" не спростовує наведених журналістами фактів.

"Ці пояснення більше схиляють не довіряти їм", - написав він у колонці для NV.

На його думку, місце смерті військових (в лікарні чи дорогою до неї) не виключає можливих попередніх порушень чи ненадання допомоги.

Значна частина заяви присвячена тому, що свідки нібито були схильні до СЗЧ, порушували дисципліну або не хотіли служити. Але дисциплінарний статус людини не доводить, що вона бреше, твердить адвокат і правозахисник.

Наєм також наголошує, що бойові заслуги підрозділу не можуть бути аргументом у дискусії про можливі зловживання або ставлення до військових.

"Я в заяві не знайшов відповіді на питання які в мене виникають: скільки службових розслідувань проведено; скільки фактів підтвердилося; скільки осіб притягнуто до відповідальності; які саме зміни вже впроваджено після звернень військового омбудсмена", - підсумував він.

В Україні вже були відомі випадки, коли командирів звинувачували в насильстві щодо підлеглих. Наприкінці минулого року журналісти зібрали докази зловживань, кумівства та знущання з солдатів у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ.