You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Булінг" України: Трампа закликають підтримувати Київ. Огляд ЗМІ
Теми огляду західної преси в останній день січня:
- Чому Трампу варто припинити "булінг" України
- Як Київ шукатиме порозуміння з Майком Помпео
- Чому в США більшає кількість українських біженців
- Якої фінансової допомоги чекати Україні від американців
Сильна Україна вигідна США
"Президенте Трампе, припиніть ламати Україну" - з таким закликом на шпальтах New York Times до голови Білого дому звертається Ніна Янкович, дослідниця аналітичного центру Wilson Center.
Янкович називає "булінгом" намагання американського президента виставити Україну "безоднею корупції". За її словами, проблема корупції почала хвилювати Дональда Трампа лише напередодні виборів 2020 року, і його безпідставні закиди тільки заважають Києву продовжувати успішні реформи, яких за шість років вже провели чимало.
На думку експертки, керівництво США мусить підтримувати Київ, адже в інтересах США зробити країну "демократичною, успішною та мирною".
"Американські дипломати та держслужбовці старанно допомагають українським колегам досягти цієї мети, однак їхню роботу перекреслює галас конспірології та звинувачень в корупції, що лунають з залів Конгресу", - пише Янкович.
За словами дослідниці, у цей історичний для України момент захисники Трампа ставлять "короткостроковий політичний" зиск вище національних інтересів США, і їхні обвинувачення відлякують від Києва інвесторів і потенційних партнерів, про що вже попереджав президент Зеленський.
У цій ситуації на перший план мусить вийти Конгрес і заявити про повну підтримку України, резюмує Янкович.
Чи байдужа Україна Помпео?
Україна ніяк не може перестати потрапляти в американські "політичні драми". Про це пише Los Angeles Times у статті про візит держсекретаря Майка Помпео до Києва.
Як наголошує газета, це найбільш високопосадовий американський політик, який відвідує Україну після скандальної телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Зеленським.
А минулого тижня Київ знов потрапив у суперечливу ситуацію - у розмові з американською журналісткою Помпео начебто зневажливо натякнув, що американцям байдужа Україна, застосувавши при цьому нецензурну лайку.
Але на думку газети, українці розуміють, що їм доведеться стиснути зуби і шукати порозуміння зі своїм непростим партнером.
"Українці дедалі більше намагаються дистанціюватися від внутрішніх конфліктів у Вашингтоні", - каже Олена Трегуб, генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО).
За словами видання, від Помпео Київ сподівається почути підтвердження, що США і досі на боці України. Хоча жодних офіційних заяв щодо очікувань від зустрічі з держсекретарем Офіс президента не робив — скоріше за все, щоб не створювати додаткову напругу навколо переговорів, відзначає газета. Поки що сигнали з Вашингтона надходять суперечливі.
"Ніхто не розуміє, хто зараз представляє Америку. Болтон - це Америка? Трамп - це Америка? Чи це Помпео?" - цитує Los Angeles Times журналіста Івана Яковину. - "Навіть республіканський істеблішмент хоче одного, а Трамп наче хоче чогось іншого".
Біженці з України підкорюють США
Кількість біженців з України, що оселилися в США, суттєво збільшилася за останні роки - навіть попри жорстку міграційну політику адміністрації Дональда Трампа, пише Washington Post.
За даними газети, за минулий рік Україна опинилися третьою у списку держав за кількістю громадян, що отримали статус біженців, - їх було 4 451, тобто 15% з 30 000 біженців зі всього світу, які залишилися в США. Ще у 2016 році цей показник становив лише 3%.
Випередили Україну тільки Конго та М'янма, а от громадян Сирії, Афганістану, Судану та Сомалі в країну пустили значно менше - ймовірно, через намагання Дональда Трампа зменшити кількість біженців-мусульман, наголошує видання.
Чимало українських біженців селяться у штаті Вашингтон поблизу Сіетла, де вже безліч українських церков, магазинів, будівельних фірм і компаній з нерухомості. Там жартують, що у новоприбулих українців навіть не має стимулу вчити англійську мову.
За словами Washington Post, більшість цих українців залишили країну не через війну на Донбасі, а тому що вирішили шукати кращого життя.
"Багато хто критикує корупцію та бюрократію, що залишилася з радянських часів. Маленькі зарплати, підозрілі політики, відсутність змін. Причини, за якими вони приїхали до США, дуже схожі на причини, за якими люди емігрують. Це нові можливості. Але мало хто скаржиться на жорсткі репресії або необхідність рятуватися від смерті та розрухи, як біженці з інших країн", - пояснює газета.
Як наголошує видання, українці активно приїжджали до США протягом майже трьох десятиліть за допомогою маловідомої "поправки Лаутенберга", яку прийняли ще у 1989 році і яка надає право євреям з радянських країн отримати статус біженця. І хоча багато хто вважає поправку анахронізмом з огляду на розвал СРСР, її дію подовжують щороку, додає Washington Post.
Якої допомоги чекати Україні
Білий дім запропонує зберегти рівень допомоги Україні в новому бюджеті на нинішньому рівні, пише Washington Post.
За словами газети, це свідчить про те, що адміністрація Дональда Трампа поки що відмовилася від ідеї зменшити фінансову підтримку для Києва по лінії Держдепартаменту.
"У двох минулих проєктах бюджету адміністрація Трампа пропонувала зменшити програму Держдепартаменту до 20 мільйонів доларів. Але Конгрес кожного разу відмовлявся від цього скорочення і виділяв Україні 115 мільйонів доларів з програми під назвою "закордонне військове фінансування", - пояснює видання.
Таким чином, очікується, що у 2021 році Україна отримає ті самі 115 мільйонів.
"Білий дім неодноразово намагався скоротити програму Держдепартаменту та інші внутрішні програми допомоги, але Конгрес кожного разу відновлював фінансування. Пропозиція зменшити допомогу Україні під час процедури імпічменту проти Трампа, яка почалася саме через це питання, обов'язково викликала б увагу та критику з боку демократів у Конгресі", - констатує Washington Post.
Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC