Як чоловік кинув усе і присвятив життя полюванню на Лохнеське чудовисько

Стів Фелтем присвятив своє життя розгадуванню таємниці Лохнеського чудовиська.

У 1991 році він покинув роботу, продав свій дім у Дорсеті та переїхав до Дореса на березі озера.

Тепер, через понад 30 років пошуків Нессі, як називають загадкову істоту, він визнає, що думав, що завдання буде легшим.

Фелтем вперше побачив щось незрозуміле під час першого року своїх пошуків і сподівався робити подальші відкриття незабаром після цього.

"Одного разу я бачив щось схоже на торпеду, що летіла крізь воду", - розповів він у радіопрограмі BBC Good Morning Scotland.

"Я думав, що ця робота буде легшою, оскільки я побачив це в перший рік, і я думав, що незабаром побачу щось удруге".

"Але саме в тому моменті я зупинився - і досі чекаю вдруге побачити щось загадкове", - додав він.

"Оскільки я тут перебуваю постійно, я розмовляю з сотнями людей, які розповідають, що бачили щось, що ми не можемо ідентифікувати", - каже він.

Завдяки відданості Фелтема своїм пошукам його оголосили Послом року на церемонії вручення нагород у сфері туризму Highlands and Islands Tourism Awards у 2016 році.

Раніше він потрапив до Книги рекордів Гіннеса - за найтриваліше безперервне полювання на Лохнеське чудовисько.

Перша згадка про Нессі у сучасній історії зафіксували 90 років тому - й відтоді полювання на чудовисько тривають.

У квітні 1933 року менеджерка готелю Олді Маккей розповіла, що бачила в озері китоподібну істоту та воду, яка "здіймалася каскадом".

Про цей випадок розповіла газета Inverness Courier, а тодішній редактор Еван Беррон запропонував назвати звіра "чудовиськом", що поклало початок сучасному міфу про Нессі.

В одному з інтерв'ю через багато років Маккей розповіла, що бачила щось "чорне, мокре, з чого котилася вода", що рухалося по колу. Своєму чоловікові вона сказала, що це "звір".

Легенда сягає середньовіччя, коли ірландський монах Святий Колумба нібито зустрів істоту в річці Несс, яка витікає з озера Лох-Несс.

Але в 2019 році вчені повідомили, що істоти, яких неодноразово спостерігали, можуть бути гігантськими вуграми.

Дослідники з Нової Зеландії каталогізували всі живі види в озері на основі ДНК, вилученої зі зразків води.

Після аналізу вчені виключили наявність великих тварин, які могли б стояти за повідомленнями про монстра.

Не знайшли жодних доказів доісторичної морської рептилії під назвою плезіозавр або великої риби, такої як осетер.

Також відкинули і припущення про те, що спостерігачі могли бачити сома чи мандрівну гренландську акулу.