G7 вслід за ЄС запровадила стелю цін на "найважливіше джерело доходів Путіна"

Країни "Великої сімки" (G7) та їхні союзники офіційно затвердили стелю цін на російську нафту. Це сталося одразу після того, як у ЄС нарешті змогли домовитись про те, що стелею буде ціна на рівні 60 доларів.

У спільній заяві G7 та Австралії йдеться, що обмеження набуде чинності 5 грудня або "дуже незабаром після цього". Заяву оприлюднили після того, як Євросоюз домовився про обмеження цін, переконавши Польщу підтримати його. Варшава вимагала запровадити нижчу стелю.

Рішення ухвалили, щоб "не допустити отримання Росією вигоди від її агресивної війни проти України", йдеться у заяві, але водночас спрямоване на "підтримку стабільності світових енергетичних ринків" та "мінімізацію негативних економічних наслідків" російського вторгнення.

"Польща погодилася на компроміс ЄС про введення стелі на російську нафту в 60 доларів за барель, що дозволить ЄС офіційно ухвалити це рішення протягом вихідних", - заявив постпред Польщі при ЄС Анджей Садось. План вимагав згоди всіх країн ЄС.

Польща оголосила про свою підтримку у п'ятницю після того, як її запевнили, що обмеження збережуть на рівні 5% нижче за поточну ринкову ставку, якщо нафта подешевшає. До рішення додали відповідний механізм коригування.

У п'ятницю російську нафту марки Urals продавали по 64 долари за барель. Для порівняння нафта марки Brent коштувала 85 доларів за барель.

Міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що країни з низьким та середнім рівнем доходів, які сильно постраждали від високих цін на енергоносії та продукти, особливо виграють від обмеження. Крім того, за її словами, стеля цін на нафту обмежить фінансові можливості Росії, які президент Володимир Путін використовує для фінансування свого жорстокого вторгнення.

"Цінова стеля негайно скоротить найважливіше джерело доходів Путіна", - вважає Єллен.

Спочатку з ініціативою про запровадження стелі цін на російську нафту виступила G7. "Велика сімка" мала намір у будь-якому разі запровадити обмеження на постачання російської нафти на Захід з 5 грудня, зберігаючи можливість для танкерів із країн ЄС доставляти нафту до третіх країн.

Російська влада заявляла, що не продаватиме нафту країнам, які підтримають обмеження.

Індія і Китай поки не повідомили, чи будуть їх дотримуватися, зазначає Financial Times.

Очільник МЗС Росії Сергій Лавров напередодні заявив, що Москву не цікавить, якими будуть обмеження на російську нафту, оскільки Росія буде домовлятися з кожною країною безпосередньо.

Переговори про стелю цін на нафту мали завершитися ще минулого тижня, але провалилися. Польща та країни Балтії наполягали на зниженні стелі, тоді як Греція та Мальта, навпаки, виступали за те, щоб підняти її до ціни понад 70 доларів.

Кореспондент Російської служби Бі-бі-сі Олексій Калмиков про те, як можуть працювати обмеження:

"ЄС ще в червні домовився заборонити імпорт нафти з Росії, але лише з 5 грудня (а нафтопродуктів - з 5 лютого).

Цінова стеля має фактично стати послабленням цих санкцій.

Ідею просувають США, які побоюються різкого стрибка цін на нафту, подальшого збільшення інфляції та поглиблення світової економічної кризи у випадку миттєвого зникнення мільйонів барелів російського палива зі світового ринку.

Зараз Росія постачає приблизно 3,5 млн. барелів на день, і повне західне ембарго може скоротити ці поставки приблизно на третину, причому не тільки в країни "Великої сімки". Адже заборона стосується не тільки і не стільки закупівлі нафти та нафтопродуктів у Росії, скільки транспортування, фінансування та страхування будь-яких постачань морем у будь-які країни.

Росія не зможе вмить знайти альтернативу лондонським страховикам, швейцарським трейдерам і грецьким танкерам, що неминуче позначиться на обсягах експорту, а надалі - і видобутку нафти в країні.

У підсумку до 2030 року частка Росії на світовому енергетичному ринку скоротиться приблизно до 13% із минулорічних 20%. У виграші будуть США та країни Близького Сходу, а Кремль недорахується близько 1 трлн доларів експортних доходів, прогнозує Міжнародне енергетичне агентство (IEA).

У цьому є мета західних санкцій - позбавити Росію коштів на агресивну війну проти України, розв'язану в лютому 2022 року за забаганкою Путіна.

Крім нафти, під наймасштабніші в історії санкції потрапили фінанси, торгівля і навіть сам Путін. Однак Захід, і насамперед ЄС, рухаються цією новою для світової практики територією обережно, намагаючись знайти тонкий баланс між бажанням відбити у Кремля бажання нападати на сусідів та власними інтересами".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!