"Одержимість" і "Залаштунки": як два дешеві горори перевернули Голлівуд

Останні кілька тижнів стали для кіноіндустрії справжньою несподіванкою. Поки дорогі блокбастери один за одним буксують у прокаті, дві незалежні горор-стрічки від режисерів покоління Z збирають касу, про яку великі студії можуть лише мріяти.

І, можливо, ми спостерігаємо початок нової епохи в Голлівуді.

Коли фаворити раптом програють

Який фільм ви б назвали головним хітом літа?

Сімейний пригодницький блокбастер із багатомільйонним бюджетом, заснований на відомій франшизі? Чи похмурий малобюджетний горор від режисера-початківця?

Ще зовсім недавно більшість без вагань поставила б на перший варіант.

Але цього літа правила гри, схоже, змінюються.

Два незалежні фільми жахів — "Залаштунки" (Backrooms) і "Одержимість" (Obsession) — впевнено випереджають у прокаті таких велетнів, як "Володарі Всесвіту" та "Зоряні війни: Мандалорець і Грогу".

У Голлівуді це вже відчувають.

"Це переломний момент для індустрії розваг", — розповіла BBC кореспондентка видання The Wrap Кейла Кобб.

На її думку, кіноіндустрія надто довго покладалася на одні й ті самі франшизи, тоді як глядачі — особливо представники покоління Z — все частіше шукають нові ідеї та оригінальні історії.

Різниця між втомленою ностальгією та свіжими концепціями особливо помітна в американському прокаті.

Фільм "Володарі Всесвіту" заснований на популярній лінійці іграшок 1982 року та анімаційному серіалі 1983 року, за перші вихідні зібрав лише 29 млн доларів. Для проєкту такого масштабу це доволі скромний результат.

Не набагато краща ситуація і в "Мандалорця і Грогу". Для всесвіту "Зоряних воєн" його показники виглядають відверто слабкими: за останній вікенд стрічка заробила близько 10 млн доларів.

Лабіринт і небезпечна одержимість

На іншому боці - "Залаштунки" і "Одержимість".

Навряд чи хтось назвав би ці фільми очевидними фаворитами прокату. Обидві стрічки — темні, тривожні й доволі жорсткі. До того ж створені за дуже малі кошти.

У "Залаштунках", де зіграли Чиветел Еджіофор і Ренате Реінсве, глядача занурюють у нескінченний лабіринт тьмяно освітлених кімнат і коридорів. Фільм навмисно заплутує, залишаючи більше запитань, ніж відповідей.

Здавалося б, такий фільм складно уявити серед лідерів прокату.

Проте стрічка від незалежної студії A24 вже у перші вихідні заробила в США 81 млн доларів. Станом на зараз її американські збори сягнули 135 млн.

Ще більш несподіваним став успіх "Одержимості".

У фільмі немає великих зірок, а сюжет розгортається навколо сором'язливого чоловіка, який відчайдушно прагне, щоб його вродлива подруга любила його більше за всіх інших людей у світі.

Поступово ця історія перетворюється на криваву розповідь про те, до чого може призвести нав'язлива закоханість.

Після сильного старту стрічка зробила майже неможливе: її касові збори не впали, а навпаки зросли на другому та третьому тижнях прокату. Востаннє подібне траплялося у 1982 році з легендарним фільмом Стівена Спілберга "Іншопланетянин".

Сьогодні "Одержимість" уже зібрала 152 млн доларів у США та 225 млн у світі.

Минулого вікенду обидва горори заробили приблизно по 25 млн доларів кожен — майже наздогнавши "Володарів Всесвіту" та значно випередивши The "Мандалорця і Грогу", хоча вийшли на екрани ще у травні.

Аналітики прогнозують, що загальні світові збори "Одержимості" можуть перевищити результати обох науково-фантастичних блокбастерів.

Коли цифри говорять самі за себе

Втім, найбільше голлівудські студії турбують не місця у прокатних рейтингах.

Ключове питання - скільки було витрачено і скільки вдалося заробити.

Бюджет "Мандалорця і Грогу" оцінюють приблизно у 165 млн доларів, а "Володарів Всесвіту" — у 200 млн.

Якщо додати витрати на рекламу та маркетинг, таким фільмам потрібно заробити щонайменше 300–400 млн доларів лише для того, щоб вийти в нуль.

Разом із недавніми невдачами стрічок "Джокер: Божевілля на двох" та "Флеш" ці проєкти стають частиною тривожної тенденції: величезні бюджети дедалі рідше гарантують успіх.

Тепер погляньмо на інший бік рівняння.

Бюджет "Залаштунків" становив лише 10 млн доларів.

Бюджет "Одержимості" - близько мільйона.

Ще недавно здавалося очевидним: щоб заробити багато, треба багато витратити.

Сьогодні ця формула все частіше дає збій.

Революція покоління Z

Як і багато культурних змін, ця теж починається з молодих авторів.

Режисеру "Одержимості" Каррі Баркеру лише 26 років.

Творцю "Залаштунків" Кейну Парсонсу 18 червня виповниться 21. Коли він працював над своїм дебютним фільмом, він ще був підлітком.

Звучить неймовірно, але факт.

Обидва режисери прийшли в кіно через YouTube.

Вони роками знімали короткометражки, самостійно опановували монтаж, отримували відгуки від аудиторії та поступово збирали навколо себе спільноту прихильників.

Без кіношкіл. Без студійних стажувань.

Парсонс почав свою вебсерію "Одержимості"у 16 років. Перший епізод подивились понад 81 млн разів.

З погляду сучасної цифрової культури він давно довів свій талант.

Втім, справа не лише у віці режисерів.

Не менш важливий і вік аудиторії.

Франшиза "Зоряні війни" існує з 1977 року. "Володарі Всесвіту" пережили пік популярності ще в середині 1980-х.

Обидва проєкти значною мірою апелюють до ностальгії старших поколінь.

І, можливо, саме тут криється їхня головна проблема.

За даними дослідження Fandango, покоління Z залишається найактивнішою аудиторією кінотеатрів. Протягом останнього року хоча б раз на сеансі побували 87% представників цього покоління та 82% міленіалів. Для порівняння, серед покоління X таких було 70%, а серед бебі-бумерів - лише 58%.

Молоді глядачі не лише частіше ходять у кіно, а й роблять це регулярно. У середньому представники покоління Z відвідують кінотеатри близько семи разів на рік, тоді як покоління X - близько шести, а бебі-бумери ще рідше.

Тож саме молода аудиторія сьогодні значною мірою визначає, які фільми стають подіями, а які залишаються в тіні.

Як нещодавно писала Guardian, для багатьох представників покоління Z похід у кіно став способом хоча б на кілька годин вирватися з нескінченного потоку новин, коротких відео та соцмереж.

Кінотеатр все більше нагадує те, що соціологи називають "третім місцем" — простір поза домом і роботою, де люди можуть спілкуватися, проводити час разом і відчувати себе частиною спільноти.

Для молодої аудиторії важливий не лише сам фільм.

Важливий спільний досвід.

І саме тому горори сьогодні мають особливу перевагу.

Чому саме фільми жахів на підйомі

Успіх минулорічних "Грішників" і "Зброї" показав, що після пандемії жанр жахів переживає справжнє відродження.

Такі фільми порівняно недорогі у виробництві, але чудово працюють у кінотеатрах.

Глядачі приходять не лише за сюжетом. Вони хочуть разом здригатися, кричати, сміятися від нервової напруги та переживати сильні емоції.

Схожий шлях раніше пройшов і горор "Говори до мене", створений австралійськими ютуберами Денні та Майклом Філіппу.

Але справа не тільки у страху.

Судячи з дискусій у соцмережах, молоді глядачі все більше цінують фільми, які можна аналізувати, розбирати на деталі й обговорювати ще довго після сеансу.

Прикладом є комедія "Драма". При бюджеті 28 млн доларів вона заробила майже на 100 млн більше.

Як і "Одержимість", ця стрічка бере знайому проблему стосунків і доводить її до абсурду.

Такі фільми залишають простір для суперечок, інтерпретацій і теорій.

Глядачі можуть обговорювати моральні вибори персонажів, порівнювати їх зі своїм життям або сперечатися про справжній сенс побаченого.

У випадку з "Залаштунками" дискусії про те, що насправді відбувається на екрані, тривають і після титрів.

Блокбастери ж часто залишають для таких розмов значно менше простору.

Чи означає це кінець ери блокбастерів?

Сумнівно.

Серед найбільших хітів 2026 року, найімовірніше, будуть нові частини "Спайдермена" і "Історії іграшок". Сиквели, ремейки та франшизи нікуди не зникнуть.

Як зазначає редактор видання Screen International Джеремі Кей, Голлівуд не любить ризикувати і зазвичай робить ставку на перевірені рішення.

Ймовірно, студії тепер ще активніше шукатимуть популярні інтернет-франшизи та авторів з величезною онлайн-аудиторією.

Втім, дещо вже змінилося остаточно.

Студії більше не можуть автоматично розраховувати на те, що відомий бренд сам по собі гарантує мільйони проданих квитків.

І більше не можуть ігнорувати ризик того, що черговий блокбастер за сотні мільйонів доларів програє невеликому фільму, створеному молодими авторами для молодої аудиторії.

На думку Кея, попереду нас чекає більше проєктів, орієнтованих саме на покоління Z. Особливо це стосується таких студій, як A24, Focus Features і Neon.

Можливо, це звучить дещо радикально.

Але схоже, що майбутнє кіно знову визначають не маркетингові стратегії та корпоративні франшизи, а талановиті автори, розумні бюджети й глядачі, які справді хочуть побачити щось нове.

І якщо це так, саме такі фільми можуть стати тим, що допоможе кіноіндустрії знайти новий імпульс для розвитку.