Всесвітній економічний форум назвав княгиню Ольгу засновницею Росії

Всесвітній економічний форум вніс княгиню Ольгу до списку жінок, що змінили світову історію. А згодом вилучив її звідти через суперечливу історичну інформацію.

Як повідомив п'ятий президент України та лідер "Європейської Солідарності" Петро Порошенко, княгиню Ольгу в цьому списку називали "російською правителькою та основоположницею сучасної Росії".

Згодом ВЕФ взагалі прибрав згадку про княгиню Ольгу зі списку.

"Попередня версія цієї статті містила згадку про святу Ольгу. Ми видалили її через суперечливу історичну інформацію", - йдеться на початку матеріалу на сайті ВЕФ.

Хто така княгиня Ольга?

Княгиня Ольга, рівноапостольна свята, чию пам'ять шанує православна і католицька церкви. Успадкувала престол після смерті чоловіка, князя Ігоря, та прийняла християнство.

"Княгиня Ольга справді була визначною правителькою, що підкорила бунтівні племена, здійснила першу державну реформу та започаткувала міцні дипломатичні зв'язки із Західною Європою", - написав Порошенко у Facebook.

"От тільки Русь зі столицею в Києві існувала на території сучасних України, Білорусі та Росії, а тому Княгиня Ольга ніяк не може вважатись прародителькою Російської Федерації, адже Московське Князівство було засноване лише через понад 300 років після її смерті", - наголосив п'ятий президент України.

Порошенко наголосив, що важливо захищати не лише інформаційний простір, але й власну культурну спадщину.

До списку жінок, що змінили хід історії, за версією Всесвітнього економічного форуму увійшла остання королева Гаваїв Ліліуокалані, візантійська імператриця Феодора, Цзетянь, наложниця імператора Тай-цзуна, яка фактично правила Китаєм, Яа Асантеваа, мати-королева імперії Ашанті (тепер це частина сучасної Гани) та сестри Чинг, національні героїні В'єтнаму.

Боротьба за українців

Це не перший випадок, коли українську історичну постать називають російською.

Так у 2017 році російський президент Володимир Путін під час візиту до Парижа назвав доньку київського князя Анну Ярославну російською.

Дослівно очільник Кремля сказав так: "З поїздки царя Петра до Франції не почалася історія російсько-французьких відносин. Вона має набагато глибше коріння. Освічена французька публіка знає про "русскую" Анну - королеву Франції. Молодша донька нашого великого князя Ярослава Мудрого була дружиною Генріха I і внесла істотний внесок у розвиток Франції..."

Ця ремарка викликала справжню бурю в українському інформпросторі та "війну правок" у Вікіпедії, де проукраїнські та проросійські користувачі намагалися затвердити приналежність Анни Ярославни до української чи російської історії.

Президент Петро Порошенко тоді назвав це спробою викрадення.

Історики пояснюють, що королівна Анна, батьком якої був Ярослав Мудрий, а матір'ю - дочка шведського короля Інгігерда, вважала себе "руською" - тобто, християнкою, та киянкою.

Українські історики називають плани спорудження пам'ятника київському князю Володимиру черговою ознакою боротьби Росії за історичну спадщину Київської Русі.

У 2014 році сварка виникла через 20-метровий пам'ятник князю Володимиру Великому в Москві.

Російські експерти переконували, що спорудження пам'ятника матиме ідеологічний аспект і сприяти розвитку "російській державності". Українські історики називали такий намір черговою спробою "приватизувати історичну спадщину Київської Русі".

Війна за борщ

Національна приналежність борщу регулярно стає приводом для суперечок в соцмережах.

Приміром, у 2019 році офіційний акаунт МЗС Росії поширив пост, в якому було йшлося: "Вічна класика, #борщ - одна з найвідоміших і найулюбленіших російських #страв і символ національної кухні".

Це викликало бурхливу реакцію з боку українських користувачів - Росію тоді звинувачували у привласненні кулінарного спадку України.

А у 2020 представники гастрогіду Michelin віднесли борщ до російської національної кухні. Згодом вони вибачилися за таке рішення.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!