Вбивство Шеремета і білоруський КДБ? Нацполіція отримала нові дані про замовників

открыта с вопросом

Автор фото, NURPHOTO GETTY

Published

4 січня видання EUObserver оприлюднило аудіозаписи, з яких слідує, що білоруські спецслужби ще у 2012 році могли обговорювати можливість убивства журналіста Павла Шеремета.

Шеремет, уродженець Білорусі, який тривалий час працював в Україні, загинув влітку 2016 року - автомобіль, за кермом якого він перебував, вибухнув в центрі Києва.

На аудіозаписах, викладених EUObserver, але справжність яких, утім, є непідтвердженою, нібито фігурує ексочільник білоруського КДБ Вадим Зайцев.

Зазначається, що запис буцімто зробили 11 квітня 2012 року під час інструктажу бійців спецпідрозділу "Альфа".

"Ось по Шеремету потрібно спрацювати... Зробимо закладку якусь і так далі, щоб цього щура... ані рук, ані ніг не зберуть. Усе щоб було натуральним чином, але це не так впливає на свідомість людей", - каже голос на записі.

Невідомий співрозмовник відповідає, що "по закладці не буде жодних проблем". Після цього учасники розмови також обговорюють отрути від "цікавого професора" з Вітебська.

Також на записі йдеться, що "президент чекає цих операцій", на їх проведення вже виділили кошти.

Окрім Шеремета, учасники розмови також обговорюють політичні вбивства Олега Алкаєва (це ексначальник мінського СІЗО), Володимира Бородача (полковник-спецпризначенець у відставці) та В'ячеслава Дудкіна (експрацівник "антикорупційного" управління МВС Білорусі) - усі вони наразі мешкають в Європі, а також у різні періоди часу виступали або з заявами про утиски опозиції в Білорусі, або з критикою чинної влади та підтримкою опозиції.

EUObserver зауважує, що якість аудіо занадто низька, аби підтвердити автентичність запису, але співрозмовники видання підтвердили їм, що голос на записі дійсно дуже схожий на голос Зайцева.

--

Заява Нацполіції

Вбивство Шеремета і білоруське КДБ? Нацполіція отримала нові дані про замовників

Автор фото, Getty Images

Незабаром після публікації аудіозаписів українська Нацполіція поширила повідомлення, в якому заявила, що отримала нову інформацію про можливих замовників вбивства Павла Шеремета.

Там кажуть, що нещодавно отримали від Служби зовнішньої розвідки документи та аудіозаписи, останні з яких датовані 2012 роком, - судячи з усього, йдеться, зокрема і про записи EUObserver.

"Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі Інтернет. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив", - кажуть в Нацполіції.

Правоохоронці додали, що вже отримали дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн.

--

Справа Шеремета

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року - спрацювала вибухівка, встановлена на його автомобілі. Вибуховий пристрій здетонував у центрі Києва, коли Шеремет їхав на роботу.

За більш як чотири роки після вбивства справу не розкрили.

Правоохоронці спершу розглядали версію про причетність російських спецслужб, проте у грудні 2019 року несподівано звинуватили у вбивстві Шеремета групу ветеранів АТО та волонтерів - рок-музиканта та військового Андрія Антоненка (відомого також як Riffmaster), дитячого хірурга та волонтерку Юлію Кузьменко (псевдонім "Лиса") та військову медсестра Яну Дугарь.

Спочатку слідство наполягало, що Антоненко "захопившись ультранаціоналістичними ідеями" та "культивуючи велич арійської раси" був організатором вбивства - саме він нібито й залучив до злочину Кузьменко та Дугарь - перша нібито закладала під авто вибухівку, друга - проводила розвідку напередодні.

Андрій Антоненко

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Музикант Андрій Антоненко - ключовий фігурант справи. Його звинувачують в безпосередній участі у вбивстві Шеремета

Проте вже навесні 2020-го усім трьом фігурантам змінили підозри. Згадки про "ультранаціоналістичні ідеї" та "велич арійської раси" з них зникли, а організаторами правоохоронці назвали невстановлених осіб.

Тепер мету злочину визначали як "створення у суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту".

Кузьменко та Дугарь зрештою пом'якшили запобіжний захід, під вартою залишається лише Антоненко.

Версія слідства викликала суперечливу реакцію в суспільстві - критики вважають, що докази провини підозрюваних є недостатніми.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш TelegramабоViber!