Пізно ввечері 14 квітня міністерство оборони Росії повідомило про те, що флагман Чорноморського флоту крейсер "Москва" затонув під час буксирування через пошкодження корпусу "в умовах штормового хвилювання моря".
Кінцевою точкою буксирування, мабуть, був порт приписки корабля – Севастополь, але маршрут невідомий.
Проте програми з перевірки погоди дозволяють побачити, яка сила вітру була в усій акваторії Чорного моря. Якщо судити за даними програми Windy, швидкість вітру в районі Севастополя увечері 14 квітня не перевищувала 5,8 м/с із поривами до 7 м/с.
Висота хвилі була близько 1 метра. У всій акваторії північної частини Чорного моря на захід від Кримського півострова швидкість вітру, за даними програми, не перевищувала 9 метрів за секунду.
Один із способів, який використовується для оцінки впливу швидкості вітру на хвилювання у відкритому морі – дванадцятибальна шкала Бофорта. Відповідно до неї, вітер менше 5,4 м/с вважається слабким, до 10,7 м/с – "свіжим". Однак поняття "шторм" починається від швидкості вітру 20,8 м/с.
Про шторм також говорила українська влада – прессекретар морської охорони ДПСУ Наталія Гуменюк на брифінгу 15 квітня повідомила, що "шторм не дозволяв ні провести спокійно рятувальну операцію, ні евакуювати екіпаж" з "Москви" (її цитував УНІАН).
Погода ввечері 13 квітня (коли, за повідомленнями, крейсер отримав пошкодження), була гірша, ніж 14 квітня. Крім того, достовірної інформації про те, де перебував крейсер на той момент, також немає.
Судячи з даних програми, швидкість вітру біля узбережжя України не перевищувала 15 м/с. Біля острова Зміїний швидкість вітру ввечері 13 квітня була 10-11 м/с із поривами до 15 м/с, висота хвилі - 1м. Погодні умови могли бути непростими, але говорити про шторм складно.
15 квітня у Севастополі символічно попрощались із кораблем.
Але доля екіпажу достеменно невідомо. Хоча Росія стверджує, що людей врятували, доказів цього поки що немає.