Одна з проблем у цій війні - незалежне
підтвердження точної кількості жертв.
І Росія, і Україна заявляють, що вони вбили
тисячі військ ворога. Тепер Москва каже, що втратила майже 500 солдатів.
Водночас Україна ще не надала оновлених даних про військові втрати, але
каже, що загинули багато мирних жителів.
Чому ми повинні скептично ставитися до заяв?
Під час війни країни використовують інформацію
як частину своєї стратегії. Це допомагає активізувати власну підтримку або, в разі
втрат, зменшити внутрішній спротив війні. Тому навколо може бути багато
дезінформації.
Україна, яка має широку підтримку країн усього
світу, прагне показати масштаби руйнувань і людських страждань, спричинених
неспровокованою агресією Росії.
У Росії новини про масові втрати серед
російських військ та українського населення потенційно можуть ще більше підбурити
антивоєнні настрої та перетворитися на екзистенційну загрозу правлінню
президента Володимира Путіна.
То кому вірити, хто надійні джерела?
ООН та правозахисні групи часто є джерелами
точних оцінок. Але і їм це дається нелегко.
Багатьом їхнім командам довелося виїхати, і
ситуація з безпекою означає, що в багатьох випадках вони не можуть відвідати
місця нападів, щоб розслідувати все самостійно.
Цифри оприлюднюються лише після того, як
працівники підтвердять інформацію з кількох джерел, зокрема від постраждалих, свідків, з розслідувань з відкритих джерел та звітів органів влади чи інших організацій.
На це потрібен час, і саме тому дані ООН часто
нижчі за інші оцінки, зокрема урядові.
У вівторок агентство підрахувало, що загинули
щонайменше 136 мирних жителів. Але реальна цифра, попередила речниця Ліз
Троссел, "імовірно, буде набагато вищою".