У Росії зараз два головних болі. Перший – це вплив санкцій. Другий – це провал їхньої військової операції і втрати, які вони несуть в Україні. Це наші два головних важелі, в тому числі в переговорному процесі.
За заголовками новин здається, що санкції насамперед зачепили мільярдерів. Вони зачепили насправді і мільйонерів, і середній клас, і простий, що називається, робочий люд.
Росія скорочує бюджет, згортає програми фінансування своїх проєктів. (...) Але є ще найбільша санкція, яку росіяни почали відчувати у світі, від мільярдера до простого туриста – це зневага і ненависть до росіян. (...)
Сьогодні мені розказували історію людей, доволі заможних, які в дорогому готелі у Франції зіштовхнулися з таким ставленням до себе, що такого приниження вони в житті не переживали.
Про перемовини з Сергієм Лавровим
Ми не мали якихось завищених очікувань від цієї зустрічі. Єдине, що заздалегідь попросив турецьких колег: організуйте протокольно таким чином, щоб на початку не було жодних рукостискань, вітань і цих всіх історій. (...)
Про розмову, скажемо так, не можу поки що вам багато розказувати, ще треба війну зупиняти і переговори продовжувати. (...) Головне, щоб він (Лавров - Ред.) приїжджав на ці зустрічі шукати рішення, а не просто говорити і повторювати класичні наративи російської пропаганди.
Але загалом, щоб ви розуміли, російська дипломатія перебуває приблизно в такому ж стані,як російські збройні сили. (...)
Ми можемо виходити до ЗМІ і розказувати один про одного, що завгодно. Він мене називав Геббельсом, я його називав Рібентропом. Але якщо у нас завдання сісти і домовлятися про припинення війни, ми маємо всі речі залишати поза межами кімнати переговорів і серйозно розмовляти.
Про "українську модель безпеки"
Перший принцип – непорушність територіальної цілісності України. Юридично це абсолютно не є предметом для переговорів. І другий принцип – це жорсткі гарантії безпеки.
Те, що ми отримали в Будапештському меморандумі, знову ж таки повертаючись до нього – це були м’які гарантії або "запевнення", як вони були англійською мовою зафіксовані.
А нам потрібні жорсткі гарантії. Такі, які існують, наприклад, в тому ж НАТО. Тобто якщо на нас хтось напав, то інші зобов’язуються в той чи інший спосіб, який має бути детально прописаний, нас захищати. (...) Як і куди ми вирулимо в процесі переговорів – це вже абсолютно інша історія. Але ми не відійдемо від цих двох принципів.
Про можливу зустріч Путіна та Зеленського
Якщо Путін виявить готовність до такої зустрічі, то буквально хоч завтра, хоч післязавтра. Президент Зеленський до цієї зустрічі готовий. Його позиція чітка, вона сформульована з усіх питань, і Україна до цієї розмови готова. (...)
Зараз кардинально інша ситуація. Зараз є питання, які переговорники не можуть вирішити. Тобто вони можуть ще 25 годин на добу сидіти, дивитися один на одного, щось розказувати, але вони просто не мають мандату на вирішення всіх питань. (...)
Я можу сказати, що змагання (між різними країнами - Ред.) за право провести зустріч Зеленського і Путіна більш запекле, ніж змагання за проведення Олімпійських ігор.
Про компенсації шкоди Україні
Це питання, яке ми порушуємо на всіх абсолютно форматах. Президент публічно про це говорив. Ми будемо це питання проводити через Міжнародний суд ООН.
Безумовно, за все доведеться заплатити і не лише грошима. Але й посадкою конкретних людей, які вчиняли воєнні злочини і злочини проти людяності на території України.
Я дуже високогуманістична людина і вихований на засадах людяності. Але за кожну сльозу, за кожну краплину крові, за кожну розбиту цеглинку Росія буде платити.