50 років терору за ґратами. Чи випустять на волю культового в’язня Британії

У Британії відбуваються публічні слухання Комісії щодо умовно-дострокового звільнення: вирішують, чи можна випустити із в'язниці Чарльза Бронсона. Він побив національний рекорд за тривалістю перебування за ґратами.

Хто такий Чарльз Бронсон і чому він так довго сидить у в'язниці?

Хто такий Чарльз Бронсон?

Насправді ніякий він не Чарльз, і навіть не Бронсон. Його справжнє ім'я - Майкл Петерсон, яке він сам поміняв на Чарльза Бронсона на честь голлівудського актора, добре відомого колишнім радянським громадянам із затертих касет у відеосалонах. На даний момент у документах його офіційне ім'я - Чарльз Сальвадор - на честь знаменитого художника Сальвадора Далі.

Крім того, у 2001 році, перебуваючи у в'язниці, він одружився з жінкою з Бангладеш і ненадовго прийняв іслам, змінивши ім'я на Чарльза Алі Ахмеда. Щоправда, цієї чергової зміни він офіційно не зареєстрував і, розлучившись із дружиною через чотири роки, повернувся і до колишнього імені, і до колишньої віри.

Але для зручності називатимемо його Бронсоном.

Народився він у 1952 році у цілком шанованій родині, і був, за словами родичів, чемним, розумним і люблячим хлопчиком.

Як же так вийшло, що така чемна дитина перетворилася на м'язистого бандита, який здобув прикру славу через особливо агресивну поведінку у в'язниці? Ніхто не знає.

Хлопчик Майкл був добре вихований, недурний і популярний серед шкільних друзів. Його батьки, Ейра та Джо Петерсони, керували клубом Консервативної партії у валлійському курортному містечку Аберістуїт, а дядько у 1960-70-ті роки навіть обирався місцевим мером.

Тітка Майкла (Чарльза) Ейлін Перрі кілька років тому розповіла ВВС, що її племінник завжди чудово ладнав з іншими дітьми, був ввічливий і ні з ким не бився. На невірний шлях, за її словами, хлопчика штовхнув збіг обставин: сім'я переїхала в Мерсісайд (міська агломерація, що включає Ліверпуль), де він зв'язався з поганою компанією - і, як кажуть, пішло-поїхало.

Послужний список

Бронсон (Сальвадор) зібрав у колекцію вражаючу кількість злочинів та вироків, винесених за протиправні дії з обох боків тюремної огорожі.

Судіть самі:

За цим сухим переліком ховається багата злочинна та тюремна біографія. Вперше Бронсон опинився за ґратами у 22 роки, отримавши перший термін - сім років позбавлення волі - за озброєний грабіж.

Термін цей, втім, неодноразово продовжувався, оскільки ув'язнений Бронсон став нападати і на тюремний персонал, і на товаришів по нещастю. За ці напади він і отримував додаткові терміни - у 1975, 1978 та 1985 роках.

З в'язниці він вийшов лише в 1987 році, провівши за ґратами 13 років - замість початкових семи. Проте вже через 69 днів повернувся в звичне середовище проживання, отримавши черговий термін - і знову сім років - за пограбування ювелірного магазину.

Відсидівши вдруге, Бронсон знову вийшов на волю - і знову ненадовго: за кілька тижнів він потрапив назад вже остаточно. Новий восьмирічний термін - за спробу пограбування - з того часу неодноразово продовжувався, оскільки до нього по черзі додавали покарання за насильницькі злочини, скоєні вже за ґратами.

Наприклад, в 1997 році він узяв у заручники начальника в'язниці та трьох ув'язнених, за що йому додали п'ять років. Ще через два роки у в'язниці міста Кінгстон-апон-Гал він захопив у заручники вчителя малювання, пана Деніелса (Бронсон захопився образотворчим мистецтвом, звідси й ім'я Сальвадор на честь Далі) і не відпускав його майже дві доби (44 години).

На щастя, тілесних ушкоджень він бідолашному не завдав, але той виявився настільки травмованим, що відмовився повертатися на тюремну роботу.

За це в'язень отримав умовний довічний термін. Це означає, що коли особливо невиправний рецидивіст чинить черговий злочин (але не вбивство, за нього довічний термін дається автоматично), у юридичної системи лопається терпіння і вона відправляє його до в'язниці, начебто, назавжди, але з правом отримати умовно-дострокове звільнення, припустимо, за чотири роки.

Але, навіть якщо він і вдихне знову повітря свободи, то все одно буде під наглядом поліції до кінця своїх днів. А будь-яке порушення поверне його до в'язниці вже без жодної судової тяганини.

Втім, Бронсону це не загрожує, оскільки на волю він так і не вийшов. Більше того, йому довелося створити спеціальне тюремне відділення, щоб хоч якось знизити ризик, який він представляє для персоналу та інших ув'язнених.

Загалом за своє 70-річне життя він провів у в'язниці майже пів століття, причому його поведінка була настільки буйною і непередбачуваною, що в'язниці перекидали його один одному, як гарячу картоплину, яку дуже складно втримати в руках.

Можна сказати, що, якщо Бронсон і не зміг насолодитися краєвидами рідної країни, він, безумовно чудово познайомився з її пенітенціарними установами, перепробувавши понад 120 зі 141 місця ув'язнення з наявних у Сполученому Королівстві. На сьогодні це абсолютний рекорд.

До того ж частина цього часу припала на тюремні лікарні особливого режиму, в яких тримають і лікують душевнохворих чи неврівноважених злочинців.

"Практично янгол"

Відкриті слухання у справі Бронсона розтягнулися на три дні. Завершити їх планують в п'ятницю, 10 березня, але вже за зачиненими дверима - оскільки комісія має намір обговорити "конфіденційні подробиці".

Втім, перші два дні засідання проходили максимально публічно. За всю історію британської юриспруденції це лише другий процес, на якому журналістам та громадськості надали можливість стежити за слуханнями у прямому ефірі, в режимі реального часу.

У перший день із трьох ув'язнений заявив, що тепер уже "практично янгол" - у порівнянні з тим, яким був раніше, назвав себе "тюремним активістом на пенсії" і пообіцяв "бучі за ґратами" більше не робити.

На запитання, чому він змінив прізвище з Бронсона на Сальвадора, він відповів, що "Бронсон був мерзенним виродком", пояснивши свою заяву таким чином: "Я був не надто гарною людиною, і навіть мені самому Бронсон не подобався. А Сальвадор - людина миру. Тепер у мене на душі спокійно".

Насправді зрозуміти, чи кається Бронсон, чи ні, не так вже й просто. За його словами, він не в захваті від того, що в різний час тримав у заручниках загалом 11 осіб, але цього і не соромиться.

"Чи шкодую я? Можливо. Чи зроблю так ще раз? Однозначно - ні", - заявив він на слуханнях.

Він також визнав, що обійшовся з учителем малювання не надто гуманно, одягнувши йому на шию зашморг і дефілюючи з ним тюремним коридором. Бронсон сказав, що якщо вийде на волю, то хотів би випити з Деніелсом чаю і щиро попросити у нього вибачення. З огляду на отриману травму, той навряд чи на це погодиться.

"Люблю погудіти!"

Складається враження, що як головний аргумент свого захисту Бронсон вирішив використати тезу про те, що насправді все, що він проробляв, - це, мовляв, він просто розважався, а жодних мерзенних намірів при цьому насправді не мав.

Наприклад, на питання про те, чому він продовжував буйно поводитися, вже перебуваючи у в'язниці, він відповів, що, мовляв, "любить погудіти", як і "будь-який мужик".

А коли його запитали, навіщо він якось роздягнувся догола і намастився вершковим маслом, він відповів: "Це була найкраща витівка в моєму житті. До біса добре вийшло!".

На сьогодні Бронсон вважається ув'язненим, що становить середній ступінь ризику для персоналу та інших засуджених, але, як і раніше, утримується в центрі суворого нагляду для особливо небезпечних злочинців у в'язниці Вудхілл, неподалік міста Мілтон-Кінс.

Це означає, що 23 години на добу він проводить у одиночній камері. Теоретично його слід випускати частіше, але у в'язниці просто не вистачає персоналу. Сам Бронсон вважає, що на цьому етапі його життя - передусім через похилий вік - його слід було б випускати як мінімум на вісім годин на день.

"Високий ризик для суспільства"

Важко сказати, чи великі шанси в Бронсона на умовно-дострокове звільнення. Однак тюремний психолог повідомив комісії, що його сумнозвісний пацієнт, як і раніше, становитиме небезпеку для суспільства, незалежно від того, чи звільнять його повністю, чи переведуть у в'язницю відкритого типу.

Найбільше фахівця турбує, що після стількох років ув'язнення, солідна частина якого пройшла в одиночній камері, в'язень просто не зможе впоратися зі своїми емоціями, якщо потрапить до менш жорстких умов утримання.

Щоправда, він намагається якось підготуватись до можливого звільнення, вчиться боротися з панікою та робить дихальні вправи. При цьому головною віддушиною для нього стало малювання, в яке він іде з головою. Роботи Бронсона користуються нехай і невеликим, але попитом.

Наприклад, у 2014 році альбом його малюнків був проданий за 36 тис. доларів. Власне, саме його художні роботи принесли ув'язненому Бронсону менш скандальну популярність.

Це вже восьме слухання щодо умовно-дострокового звільнення Бронсона. Попередні сім результатів не принесли. Комісія має три варіанти: звільнити його, перевести у в'язницю з більш м'яким режимом або залишити там же, де зараз.

Після закінчення слухань комісія ухвалить рішення не одразу, а взявши якийсь час на обговорення. Отже, щоб дізнатися, чи залишиться "найтитулованіший" в'язень-рекордсмен Сполученого Королівства за ґратами, чи вийде на волю, доведеться запастися терпінням.