You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Самокрутка з кізяка". Чому казка Сашка Дерманського так обурила батьків
- Author, Вікторія Приседська
- Role, BBC News Україна
- Published
Днями у Facebook розгорівся скандал через казку Сашка Дерманського, опубліковану в підручнику для третього класу. "Чому я маю пояснювати дитині, що таке самокрутка", "Хіба в нас не заборонена реклама куріння", - писали обурені батьки у соцмережі.
Відомого дитячого письменника, якого почали цькувати у соцмережах, підтримали колеги і читачі, а видавництво "Наш Формат" навіть оголосило "Тиждень Дерманського".
Але чому ж батьківська спільнота відреагувала так гостро на казку?
Критика шкільної програми та змісту підручників стали звичними темами у батьківських групах та чатах. Обурення спричинюють спроби ввести в програму предмети "сексуальна освіта" та "християнська етика". Палкі дебати викликає і подача деяких тем в підручниках історії.
Зараз мішенню батьківського гніву стала казка дитячого письменника Сашка Дерманського "Білячок", опублікована в підручнику з української мови і читання для 3 класу НУШ під редакцією О. Савченко.
Точніше, образила батьків одна деталь.
Створюючи комічний образ байдужих і ледачих героїв (жеребців), автор зазначив, що вони "курили самокрутку з лев'ячого кізяка і змагалися, хто пустить найбільше кільце".
"Моїй донці 8. Чому я маю пояснювати їй, що таке димові кільця і самокрутка з лев'ячого кізяка? Як це пояснити і навіщо?", - йдеться в пості у групі "Батьки СОС" у Facebook.
Думки коментаторів розділилися. Хтось нарікав на відсутність гумору в тих, кого розгнівала казка, інші обурювалися тим, що тема куріння є недоречною для третього класу.
Однак уже впродовж наступних днів з'явилося кілька десятків тисяч схожих постів, а "негожа" поведінка жеребців у казці Дерманського стала приводом для цькування автора.
"Тепер вони вишукують в мережі відео зі мною і пишуть різну гидоту. В приватних повідомленнях теж весело", - написав письменник на своїй сторінці в Facebook.
На захист улюбленого дитячого автора і переможця низки літературних премій, серед яких і Книга року BBC - 2018, виступили колеги і читачі.
Так, Андрій Кокотюха заявив, що людям, які цькують Дерманського "не доступне розуміння природи популярної дитячої книги".
Письменниця і літературна критикиня Тетяна Стус порадила колегам берегти себе "від неосвіченого натовпу, здатного у своїй темряві втопити ваші вогні"
Письменниця і мотиваційна спікерка Слава Світова припустила, що причиною скандалу є нерозуміння читачами сенсів і натяків, які автор вкладає в слова. "Чи побачить читач поміж рядків? Чи зрозуміє гумор, самоіронію, сарказм?"
А читачка Лілія Наумчук висловила думку, що "димовими кільцями з лев'ячого кізяка обурюються ті, хто жодного разу не прибрав на тротуарі кізяки свого песика. А ще ті, хто читає лише соцмережі, а книжками розпалює грубу".
На підтримку письменника дитяча редакція видавництва "Наш Формат" оголосила "тиждень Дерманського", пропонуючи книжки автора зі знижками і закликаючи читачів залишити відгуки про його твори.
Водночас у Facebook з'явилися гештеги #НаПідтримкуСашкаДерманського і #ДерманськийНашФормат.
Під ними користувачі ділилися фотографіями книжок Дерманського зі своїх домашніх бібліотек, а також відео дітей, які читають вірші та уривки з казок письменника.
Казка про любов та інакшість
Сама казка Дерманського - власне про любов, інакшість і наше ставлення до неї.
Це - історія про маленького єдинорожика, що народився у звичайної мами-конячки і у перші ж хвилини свого життя зазнав цькування з боку обурених і наляканих членів отари.
У дидактичних нотатках для вчителів казку "Білячок" пропонують обговорити з дітьми в контексті толерантності й поваги до інших.
Мета роботи з казкою - "знайомити учнів з творами сучасних письменників, … розвивати зв'язне мовлення, уяву, фантазію учнів, збагачувати словниковий запас".
Виникає питання. Чому на тлі сумнівного і часто небезпечного інтернет-контенту, який вдосталь споживають діти, казковий жарт спричинив таку бурю?
На думку дитячої письменниці і володарки премії "Книга року BBC - 2016" Галини Ткачук, "дитяча література - тема ніжна і дражлива".
Суперечки та інтернет-сварки навколо неї виникають не вперше. Коли справа стосується дітей, читачі завжди дуже чутливі. Часто не розібравшись глибоко у питанні, вони реагують на емоціях.
Останнім часом кого тільки не критикували, згадує Дерманський: і Марину Павленко, й Івана Андрусяка, і Зірку Мензатюк, і Оксану Лущевську, і багатьох інших авторів. Дуже часто це за принципом "не читав, але засуджую".
Галина Ткачук впевнена, що причиною такої гострої реакції є також "комунікаційне непорозуміння".
У молодшій школі зараз немає творів, обов'язкових для вивчення, а є список рекомендованої літератури, пояснює письменниця. Це дає вчителям певну свободу вирішувати, що саме підходить для їхнього класу.
"А обурення батьків може бути від хибного уявлення, що їхніх дітей змушують читати саме цей текст, бо у вчителів немає вибору".
Галина Ткачук також зауважує, що "книжки Сашка Дерманського сповнені класного гумору, відповідного віку читача, а це великий плюс для дитячої літератури".
А як сприймати цей гумор - це вже окрема справа кожних батьків, вважає дитяча авторка.
За словами самого Дерманського, мотиви людей різні: "Хтось скаржиться, що їм після роботи доводиться пояснювати дітям, що означають певні слова. Хтось побачив пропаганду куріння. Хтось аж такий вразливий, що злякався слова "кізяк".
"Найбільше, на мою думку, було тих, хто просто не сприймає нічого українського. Не треба їм ні української мови, ні української школи, ні якихось там "укрАінскіх пісак", - додає письменник.
Він також зазначає, що й раніше були "подібні закиди (не писати про драконів, вужів тощо, бо це не від бога), але щоб це набувало таких масштабів - уперше".
Рожеві окуляри не потрібні
Чи корисні класичні казки для сучасних дітей - давно обговорюють не тільки в Україні, а й у світі.
Борців за гендерну рівність непокоять принцеси у популярних казках, за сюжетом яких головну героїню має обов'язково врятувати принц.
Казки братів Грімм відлякують своїм реалізмом і жорстокістю. "Вони творилися в часи, коли речі, неприпустимі сьогодні, могли сприйматись як норма. Та й придумували їх не для дітей", - зазначає Сашко Дерманський.
Зараз так писати для дітей неприпустимо, вважає письменник. Але й жодних рожевих окулярів теж не потрібно. "Дітей не обдуриш. Вони мусять знати світ, у якому живуть", - додає він.
На його думку, навіть якби письменники й хотіли відгородити дітей від чогось негативного, зробити це в наш час неможливо.
Завдяки інтернету діти знають такі речі, про які попередні покоління дізнавалися значно пізніше.
"Важливо говорити з дітьми про все, - зазначає Дерманський. - Це мають робити батьки. Потім - учителі. А відтак - письменники. Це непросто, але необхідно шукати правильні слова та інтонації".
А оцінити, як добре письменнику це вдалося, мабуть, найкраще зможуть тільки самі діти.
Недарма присвячуючи "Маленького принца" своєму другу Леону Верту, Екзюпері зробив важливе уточнення "Леонові Верту, коли він був маленький".
Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу questions.ukrainian@bbc.co.uk, і наші журналісти з вами зв'яжуться.