Оптимізм-2020: історії, які допомагали нам у рік пандемії

Сьогодні, коли ми вже розуміємо, що пандемія - це надовго, що локдаунів може бути багато, але вчені придумали кілька вакцин, які, ймовірно, допоможуть нам навчитися жити в цьому новому світі, ми вирішили повернутися до публікацій, які протягом цього непростого року піднімали настрій, не давали скиснути і допомагали поглянути на ситуацію з оптимізмом.

Або, принаймні, відволікали від важких думок розповіддю про те, як справляються з труднощами інші люди.

Вісім порад всім, хто у тривозі

У березні, коли ми ще не знали, як надовго прийшла до нас пандемія, скільки триватиме локдаун і чи знайдуть вчені спосіб боротьби з коронавірусів, журналісти BBC Future склали список з декількох простих порад, дотримуючись яких, ви хоча б частково зможете позбутися від тривоги за приводу того, що відбувається в світі.

Вони все ще актуальні:

Співайте хором, коли все погано

Неважливо, чи обдарувала вас природа ангельським голосом або ж ваш спів нагадує скрип колеса. Співайте!

А найкраще - співайте хором. Це на дивно позитивно впливає на нашу психіку.

Саме так робили італійці у найтяжчі часи.

Солідарність і єднання - ось що ми відчуваємо в такі моменти. Але сила співу - не тільки в пережитих почуттях. Є цілком наукові обґрунтування того, чому співати настільки приємно і позитивно для настрою.

Уявіть, що вас відправили у космос

Спробуйте кілька днів прожити, як астронавт.

Або не виходити з квартири, тренувати м'язи на тренажері та їсти лише швидкозаморожені "космонавтські" продукти з пакетиків.

Спробуйте зрозуміти, що відчувають ті, хто цілодобово в ізоляції від суспільства, не маючи можливості вийти приміщення - як, наприклад, космонавти на Міжнародній космічній станції або, припустимо, учасники експедиції на Марс.

Що, ви саме так і провели майже весь 2020 році?

Тоді ви оціните поради тих, хто літав у космос, - Челла Ліндгрена, американського космонавта - в 2015 році він провів 141 день на борту МКС з п'ятьма іншими членами екіпажу, і Джоселін Данн, учасниці експерименту НАСА по симуляції життя на Марсі, що прожила у 2014-15 рр. в ізоляції вісім місяців з п'ятьма іншими вченими.

Ось поради з "космічної ізоляції":

І нагадуйте собі про глобальну задачу - наша земна місія зводиться до турботи про здоров'я і безпеку як наших рідних і близьких, так і всього суспільства.

Щоб гарно спати, частіше обіймайте корову

У голландських фермерів є езотерична практика koe knuffelen, з розряду "допоможи собі сам".

Не дивно, що вона народилася саме в Нідерландах, адже мова йде про корів, а голландська корова, як відомо, - одна з найдавніших порід великої рогатої худоби молочного напрямку.

Але виявляється, не молоком єдиним.

Обійміть голландську корову - і ваш душевний стан почне змінюватися, ви відчуєте себе спокійно і мирно, кажуть адепти практики.

Вчені їх підтримують. Адже чим більше один, тим більше від нього виходить тепла.

Тож для релаксу підійдуть і українські корови.

З людьми ще і не таке трапляється

Гарний спосіб забути про свої тривоги і проблеми - почитати про чужі труднощі і про те, як люди їх долають.

Причому часто буває, що вони насправді самі спочатку шукають проблем на свою шлюпку, а потім героїчно їх вирішують.

Одна сім'я вирішила здійснити кругосвітню подорож, але їхню маленьку яхту перевернула і потопила косатка.

Один з членів сім'ї так барвисто описував події: "Я все чіпав себе за ноги, щоб переконатися, що вони на місці, адже чув, що укус [акули або косатки] не відчувається - просто ти залишаєшся без ніг. Я продовжував їх торкатися і думав: у мене хоча б все ще є ноги".

Але це був тільки перший з 38 днів, які сім'ї треба було промандрувати в океані.

На щастя, обійшлося без канібалізму.

Зустрінемось о сьомій годині вечора після смерті коронавірусу

Ви знали, що написані від руки листи допомагають нам пережити важкі часи? Що за дивне питання, скажете ви.

Зовсім не дивне. Написати від руки лист і отримати такий же у відповідь може бути бальзамом на душу серед какофонії оточуючого нас світу, що складається з неприємних новин, лякає статистикою та дезінформацією соцмереж.

Якщо ж вам ніхто не пише, знайдіть старі листи свого дідуся (або прадідуся) і перечитайте їх.

Ви не пошкодуєте - як не пошкодувала Мелісса Баніган, яка виявила, що роман її американських бабусі і дідуся протікав виключно по листуванню.

Від самого початку залицяння у 1944-му аж до телеграми, яку бабуся отримала півтора роки по тому: "КОХАНА БУДУ ВДОМА ДО СНІДАНКУ ЦІЛУЮ ДЖИН".

"Я плакала, коли читала їх вперше, - розповідає Мелісса Баніген. - Протягом десяти попередніх років я втратила кількох членів сім'ї і друзів через хвороби або нещасні випадки, та й сама я одного разу грала зі смертю, прикута до ліжка в реанімації через сепсис від пневмонії".

"Листи приїхали до мене якраз, коли я почала потроху одужувати. Я стала читати і була вражена", - зізнається жінка.

У підсумку Мелісса й сама почала писати листи від руки своїм рідним і близьким.

"Мої рукописні листи служать простій меті - хоч на мить перервати важке відчуття від хвороб і смерті навколо нас та наповнити наш світ нехитрими історіями про те, що я готую на обід, і про той прекрасний світ, який я бачу за вікном. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли відзначу кінець коронавірсуної кризи листом, схожим на телеграму мого дідуся: "КОХАНІ БУДУ ВДОМА ДО СНІДАНКУ".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!