Як коронавірус і Чорнобиль створили "велику паузу" для природи

Міжнародна команда вчених хоче дослідити дику природу до, під час і після глобального карантину.

Очолюють дослідження британські вчені. Мета - вивчити те, що вони називають антропаузою - "великою паузою" для природи.

Це тимчасове уповільнення людської діяльності в глобальному масштабі, яке, ймовірно, глибоко вплине на взаємодію людини та дикої природи.

Іншими словами, вчені хочуть побачити, що відбувається зі світом після того, як локдаун змусив людину не втручатися в природу.

Автори переконані, що це явище необхідно всебічно вивчати, адже воно допоможе зрозуміти, наскільки поява людини впливає на переміщення та міграцію видів.

За їхніми словами, це також допоможе навчитися "краще розподіляти простір на переповненій планеті", - йдеться у статті науковців для журналу Nature Ecology and Evolution.

В ній вони описали "невідкладні дії", які дозволять якомога більше дізнатися про ефект відсутності людини у багатьох ландшафтах.

Для цього до тварин та птахів прикріпили біореєстратори, які показують їхній рух, поведінку, активність і фізіологію протягом всього періоду пандемії, розповів Крістіан Рутц, професор університету Сент-Ендрюс.

"Вперше в глобальному масштабі ми можемо визначити, як мобільність сучасної людини впливає на дику природу. Цей неоціненний науковий шанс з'явився через дуже трагічні обставини, але ми не можемо дозволити собі втратити його", - розповів він BBC News.

Зазвичай подібні дослідження обмежуються порівнянням захищених та незахищених ареалів або вивченням ландшафтів після стихійного лиха.

"Але під час карантину ми збираємо дані по всій земній кулі, де види весь час були оснащені пристроями спостереження", - говорить професор Рутц.

В соцмережах, приміром, з'явилися дописи про те, що відсутність людей дозволила диким тваринам вільно ходити великими містами.

Однак вплив "антропаузи" не завжди позитивний. Одні види отримали можливість насолодитися тишею та відпочити від людини, тоді як інші опинилися під загрозою. Наприклад, через важку економічну ситуацію почастішали випадки браконьєрства.

"Ніхто не каже, що люди мають постійно жити в режимі карантину, - пояснює професор Рутц. - Але навіть незначні зміни нашого способу життя і роботи транспортних мереж потенційно можуть принести величезну користь як для екосистем, так і для людей".

Як приклад вони наводять Чорнобильську зону.

"Через 30 років після страшної Чорнобильської катастрофи зона відчуження стала знаковим прикладом відродження дикої природи".

"Лише за кілька років після евакуації людей із зони відчуження білоруські та українські дослідники виявили, що види, пов'язані з людьми, - наприклад, голуби і щури - зникають, а дикі тварини - кабани, олені і вовки - розмножуються", - розповів професор Джим Сміт з Університету Портсмута, який брав участь у першому дослідженні "антропаузи" у зоні довкола Чорнобильської АЕС.

"Ціною величезних економічних і людських втрат Covid та Чорнобиль змусили людину поставити на паузу діяльність, що завдає шкоди довкіллю, - продовжив професор Сміт. - Подолати відлуння цих впливів буде складно, але нам допоможе те, що ми можемо винести уроки з таких екстремальних подій".

"Наукові знання, отримані під час цієї руйнівної кризи, дозволять розробити інноваційні стратегії для спільного використання простору на нашій переповненій планеті", - переконані професор Рутц і його команда.

Ви завжди можете отримувати найважливіші новини в месенджер. Достатньо лише підписатися на наш Telegram або Viber!