Продовження "Оповіді служниці", трагедії та кохання: що читати після карантину

Через карантин чимало літературних новинок затримались із виходом. Розповідаємо про книжки, на які варто чекати, щоб порадувати себе та підтримати вітчизняних видавців.

Фернандо Арамбуру "Батьківщина" (Фоліо)

Іспанський інтелектуал та сюрреаліст у минулому з 2009 року Арамбуру повністю присвятив себе літературній творчості, залишивши викладацьку кар'єру.

Його проза отримала високі оцінки критиків, які зарахували письменника до представників "нового іспанського роману".

"Батьківщина" вийшла в 2016 році. Роман здобув декілька престижних національних премій, був перекладений понад десятьма мовами й екранізований HBO Spain.

Іспанців книжка зачепила темою, яка буде дуже близькою також українському читачеві. Арамбуру досліджує надзвичайно тонке явище - народження злості, сліпої ненависті між людьми.

Автор охоплює період від постфранкізму до 2000-х, коли в Іспанії одне перед одним постали кілька поколінь: ті, що пережили Другу світову війну та диктатуру, та ті, що зажадали крові, забувши, скільки горя приносить шлях насильства.

У Арамбуру йтиметься про ЕТА та про Країну басків. Дві родини, які здавна товаришують, у чомусь злегка змагаються, ясна річ, порівнюють дітей, але живуть у мирі. Раптом один з них стає членом ЕТА.

Можливо, на його руках кров найкращого батькового друга, який не захотів відповідати на вимагання та шантаж організації, хоч був баском до крові і кісток…

Страшна трагедія, замішана на політиці, роз'єднає дві родини, позбавить їх щастя. Кожен спокутуватиме свою провину, щоб заслужити прощення.

"Батьківщина" - роман, що не відпускає, живе у пам'яті яскравими образами. Плюс до всього - оригінальна манера оповіді, завдяки якій текст міцно вплітається у думки читача.

Майкл Чабон "Місячне сяйво" (Фабула)

Нарешті один з найкращих американських авторів виходить українською. Майкл Чабон (більш правильно Шейбон) став відомим наприкінці 1980-х, але його зоряний час настав пізніше - на початку нового століття.

2001 року Чабон отримав Пулітцерівську премію за роман "The Amazing Adventures of Kavalier & Clay", за деякий час його книжка "The Yiddish Policemen's Union" здобула низку престижних премій у жанрі фантастики: Nebula, Locus і Hugo.

Цей автор не з тих, хто пише по роману на рік. Можливо, тому кожен твір Чабона стає подією для кола читачів, в якому цінують літературу як вершину інтелектуальної творчості, а не потенційну основу фільму для широкої аудиторії.

"Місячне сяйво" - філігранна робота, полотно зі складним рисунком з вигадки, літературної гри та улюблених тем автора - ідентичності, родинних зв'язків, історії, що завжди набуває альтернативних рис, у залежності від того, хто її інтерпретує.

Роман подається як автобіографія. Розповідаючи про свою родину, письменник робить акцент на бабусі із дідусем та їхньому непростому коханні. Дідусь під час Другої світової війни служив у Європі, там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, яку назавжди зламала війна.

Про божевілля бабусі, неймовірну любов до життя дідуся, дитинство без батька та багато іншого - емоційно тонкого й щемливого Чабон пише зі справжньою витонченістю.

Маргарет Етвуд "Заповіти" (Клуб Сімейного Дозвілля)

Роман "Заповіти" вийшов минулого року. Він став продовженням вже ледь не культового твору Маргарет Етвуд "Оповідь служниці".

Поки читачі міркували, що змусило письменницю повернутися до теми 35-річної давнини: популярний серіал чи реалії сьогодення з численними порушенням прав жінок і активізацією радикальних політичних та релігійних рухів, судді престижної Букерівської премії оголосили Етвуд її лауреаткою, щоправда разом з іще однією авторкою.

Приємно, що в українського читача теж скоро буде можливість з'ясувати, за що нині відзначають: за трендові теми чи літературну майстерність. Щоб не псувати задоволення від вправ з порівняльного літературознавства, утримаємося від будь-якого аналізу, адже Етвуд - той автор, читання творів якого точно чимось та збагатить.

Коротко про сюжет. "Заповіти" - це збірка оповідей трьох героїнь, яку досліджують у майбутньому історики, що вивчають Гілеад - тоталітарну країну, що зникла.

Етвуд своїм твором відповідає на питання: як зникає диктатура. Дуже просто. Вона починає гнити із середини. Одна з перших служительок гілеадсього режиму Тітка Лідія, молода жінка Аґнес, що почала сумніватися у правильності порядку в країні, Крихітка Ніколь, що виросла у вільній Канаді, але є легендарною для Гілеаду особистістю - разом вони зроблять все можливе, щоб його знищити.

Б'янка Мараїс "Мугикай, якщо не знаєш слів" (Vivat)

Якщо вам подобаються "Вбити пересмішника" Гарпер Лі чи "Смажені зелені помідори у кафе "Зупинка"" Фанні Флегг, то і роман Б'янки Мараїс буде до вподоби. Всі ці книжки порушують одну спільну тему расової дискримінації. Проте Мараїс пише не про сегрегацію в США, а про політику апартеїду в ПАР, ще жорстокішу та кривавішу. Авторка народилася в Африці, але нині живе і працює в Канаді.

Роман "Мугикай, якщо не знаєш слів" вийшов у 2018 році. Це зворушлива історія становлення дівчинки Робін - представниці нового покоління, яке зможе побудувати іншу державу, де справедливість і рівність стоятимуть на чільному місці для всіх без винятків.

Події роману починаються влітку 1976 року. Батьків дев'ятирічної Робін, першої оповідачки, вбивають під час одного з повстань чорношкірого населення ПАР.

Вони були, наче, непоганими людьми, але не поділяли прагнення свободи тих, кого звикли вважати прислугою. У домі Робін працювала Мейбл, служниця, няня й просто щира людина, яка вміла пожаліти дівчинку, заповнити її внутрішній брак материнської любові. Але в одну ніч Робін втратить всіх близьких їй людей…

Друга нараторка - Б'юті Мбалі, шкільна вчителька, чия донька Номса стає лідеркою повстання чорношкірих школярів у Совето, передмісті Йоганнесбурга. На її пошуки і вирушає жінка, відчуваючи небезпеку. Робін і Б'юті зустрінуться й допоможуть одна одній попри всі перепони та випробування.

Орасіо Кіроґа "Оповіді про кохання, божевілля та смерть" (Видавництво Анетти Антоненко)

Додамо трохи класики, тим більше, якщо йдеться про маловідомого, але достойного уваги автора. Орасіо Кіроґа - уругвайський поет, прозаїк і драматург, один із засновників мистецької групи "Покоління 900", яка поширювала ідеї модернізму у Південній Америці наприкінці XIX століття.

Постать трагічна та надзвичайно талановита. У часи Кіроґи це було цілком природним поєднанням. Орасіо у дев'ятнадцять років вирішив здійснити подорож, до Парижа (тільки в один кінець вони тривала чотири місяці), щоб познайомитися з прогресивними мистецькими течіями. Той, хто поїхав як респектабельний молодий чоловік, повернувся ледь не жебраком. Але це не завадило письменнику пристати на ідеї літератури модернізму.

У творчості Кіроґи, і це можна відчути навіть у перекладах його творів українською, є дві основні домінанти: любов до природи і пошук у тваринах якостей, яких позбавлені люди, та відкритий осуд численних хиб і вад людини.

Назва книги "Оповіді про кохання, божевілля та смерть" красномовно ілюструє теми оповідань, у яких автор викриває недосконалість цього світу, де всі біди - від лицемірства, нелюбові та жорстокості. І не посперечаєшся.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!