Книга року BBC: мікс технотрилера та соціальної драми Кідрука

Читацька рецензія на книгу Макса Кідрука "Доки світло не згасне назавжди", яка увійшла до довгого списку Книги року BBC.

"Червону руту не шукай вечорами. Ти у мене - єдина, тільки ти, повір..." В.Івасюк

Насамперед: існує конкурс відгуків на даний роман із вельми непоганими призами.

І я вже собі подумав: буду лити мед медовий, ніби Макс у цій роботі перевершив всіх своїх попередників від Гомера до Стівена Кінга і вже давно має мати як мінімум дві Пулітцерівські та три Нобелівські премії.

Але цього не буде (хоча так, щойно було:)), ми, як завжди, будемо об'єктивними та незаангажованими.

Великих сподівань на дану книгу я не мав по кількох причинах. Відлякав мене від нього сам автор, сказавши на презентації попереднього роману "Де немає Бога" (хештеґ #ДНБ), що ця книга, #ДНБ - його головна, і навіть з виходом наступної ми будемо про неї згадувати.

Ще насторожив цей фірмовий додаток до #ДокиСвітло - подумав, що книга настільки не самодостатня і вторинна, що щоб хоч якось її врятувати, і вигадали той додаток і живу обкладинку. (все, тепер я точно не виграю:))

Перших сто, а, може, й двісті сторінок здатні добряче збентежити чи навіть обломати. "Все, Кідрук остаточно пірнув у соціалку, "Бота 3" не буде", - подумаєте ви. Але не все так просто і однозначно.

Як завжди у Макса (більше навіть пізнього Макса), #ДокиСвітло - це мікс технотрилера та соціальної драми, в якому звичне буденне несподівано стикається з надприроднім. Причому автор максимально пояснює те надприродне таким чином, що йому десь на екваторі кожної книги починаєш вірити.

Незвичними у даному романі є сни головної героїні та їх непередбачувані та можливі за певних умов наслідки.

Можна сказати, що #ДокиСвітло - це синтез ідей романів #ЗУМС та #НОІМ зі згадками #Твердині (як би дивно це не звучало). Роман дає відповіді на запитання, які, мабуть, з'явились у кожного після прочитання роману "Не озирайся і мовчи" (після якого я не заходжу в ліфти, а помало крокую сходами).

Персонажі розкриті: в кожного - своя історія, доля, характер. Тут на допомогу приходить мобільник додаток, який багато чого пояснює про героїв і запалює світло щодо мотивів їх вчинків. Мені трохи не вистачило мами Аміни: думаю, її образ можна було так само доповнити, але то таке.

Книга актуально осіння. Після прочитання певних її сторінок, ви здійматимете голову вверх, шукаючи сонця. Доки світло не згасне...назавжди?

Кінцівка, як завжди у Кідрука, не дає всіх відповідей, змушуючи читача додумувати, чим все насправді закінчилося. Хтозна, можливо ми ще зустрінемося з Рутою на сторінках якоїсь з наступних книг автора (а, може, вона зустрінеться там з ботами?).

Роман не можна назвати якимось геть інноваційним: люди, що цікавляться книгами та фільмами, можуть згадати речі зі схожими ідеями. Мені пригадались романи "11/22/63" Стівена Кінга, "Темна матерія" Блейка Крауча і зовсім трішки фільм "Ефект метелика" (який свого часу переконав мене в тому, що Ештон Кетчер може грати не лише бабіїв і красунчиків для мрій).

"Доки світло не згасне назавжди" - це вітчизняний роман з доповненою реальністю, в якому мобільний додаток - не просто фішка заради фішки, а можливість поглянути на події історії з іншого ракурсу. Хочеться вірити, що такі доповнення допоможуть популяризувати книгу, збільшити кількість тих, хто читає.

Я ставлю Максу Кідруку за цю книгу тверду, як цемент, дев'ятку з десяти і бажаю перемоги, нехай поки не на "Нобельці", але на "Книга року BBC 2019" так точно (бо історія з цією премією і автором вже починає нагадувати байку про Лео та "Оскар"). Читайте, пані та панове.

P.S. За таку рекламу енергетикам їх виробникам слід добряче заплатити автору. Це той випадок, коли "Бьорни" та "Ред булли" здатні врятувати життя.

#ДокиСвітло

Макс Кідрук

#Файна_книжка

Max Kidruk

Орфографію, пунктуацію і стиль автора збережено.

Стежте за перебігом конкурсу на Facebook-сторінці Книги року BBC, а також на сайті bbc.ua