7 романів, написаних жінками і вартих уваги

100 років тому деякі британські жінки уперше отримали можливість голосувати. Відзначаючи цю дату, оргкомітет літературного Hay Festival запропонував обрати 100 найкращих книжок, написаних жінками за останні 100 років.

Цій кампанії присвоїли теґ #Vote100Books, а кінцевий список нещодавно оприлюднили на сайті фестивалю. Кореспонденти відділу мистецтва ВВС звернули увагу на сім книжок, вартих того, аби їх прочитав кожний.

Яа Ґ'ясі "Повернення додому" (2016)

Дебютний роман пані Ґ'ясі починається з подій у Гані XVIII століття. Життєві шляхи двох сестер, рідних по матері, різко розходяться: Еффія одружується з работорговцем, а Есі продають у рабство й переправляють із Західної Африки до Америки.

Амбітний роман переносить читача із Золотого Берега на рабовласницькі плантації Міссісіпі та в дешеві бари Гарлему; у кожному розділу авторка представляє когось із нащадків Еффії чи Есі. Відголоски долі сестер лунають з покоління у покоління аж до сьогодення.

Назва роману відображає вірування рабів, нібито після смерті їхні душі повертаються до Африки. Авторка ретельно досліджує роль Західної Африки у работоргівлі та міркує про трансатлантичну спадщину тих, кого вивезли та тих, хто залишився.

Урсула Ле Ґуїн "Ліва рука пітьми" (1969)

Видавництво Penguin називає пані Ле Ґуїн "королевою наукової фантастики". Дії її роману "Ліва рука пітьми", що вийшов друком у 1969 році, відбуваються на планеті Вінтер ("Зима"), вкритій мерзлотою та населеній істотами без статі. Ці істоти живуть у надзвичайно жорстких умовах і набувають чоловічих або жіночих статевих ознак лише раз на місяць, у фазі плідності. Будь-хто може завагітніти.

Роман поєднує жанр наукової фантастики з класичними мандрівними нотатками, зосереджуючи увагу на темах відчуження та вигнання, поки два головних персонажі - землянин Генлі Ай і мешканець Вінтер на ім'я Естравен - болісно й повільно долають 1300 км крижаної імли.

Сама авторка назвала цей свій роман "ментальним експериментом" у галузі сексуальної політики. За нього пані Ле Ґуїн першою з письменниць отримала престижну літературну премію Г'юго в області наукової фантастики.

Лейла Слімані "Солодка пісня" (2016)

"Солодка пісня" Лейли Слімані (переклад з французької Сема Тейлора) - моторошний психологічний трилер про успішне подружжя, яке наймає нібито ідеальну няню доглядати за двома їхніми малими дітьми та допомагати з хатньою роботою.

Перші ж абзаци шокують читача новиною про вбивство дітей, а далі повертають його до минулих подій, які призвели до злочину. Роман зачіпає моральні, соціальні та економічні аспекти життя у Парижі та досліджує ставлення суспільства до материнства та ідентичності.

Лейла Слімані розуміла, що її книжка викличе багато суперечок, адже вона порушує два табу: вбивство дітей та роль сучасної матері. У 2016 році роман було відзначено Гонкурівською премією - французькою літературною винагородою за "найкращий, найбагатший уявою прозовий твір року".

Марджан Сатрапі "Персеполіс" (2000)

"Персеполіс" - автобіографія, яка описує дитинство Марджан Сатрапі в Ірані. Воно збіглося у часі з поваленням режиму шаха Пехлеві, перемогою Ісламської революції та брутальними наслідками Ірано-іракської війни - усе це менше, ніж за десять років.

У цьому графічному романі особистий досвід Марджан - родинна історія, перехід до школи "тільки для дівчат" і вимушене носіння хіджаба - переплітається з ширшими політичними проблемами її батьківщини. Оповідь ведеться у простих, контрастних чорно-білих малюнках.

"Персеполіс" висвітлює життя Марджан з 6 до 14 років і пропонує дитячий погляд на війну, релігійний переворот та революцію. Роман розхитує західні уявлення про сучасний Іран і водночас дає голос іранцям, потерпілим від різних репресивних режимів.

Патриція Гайсміт "Незнайомці в потягу" (1950)

Дебютний роман пані Гайсміт "Незнайомці в потягу", на жаль, відомий менше, ніж його екранізація - надзвичайно успішний однойменний фільм Альфреда Гічкока. Сюжет обертається навколо двох чоловіків, Ґая Гейнса та Чарльза Бруно, які випадково знайомляться. Бруно пропонує вирішити проблему свого попутника доволі радикально - він уб'є дружину Гейнса, якщо той натомість уб'є батька Бруно.

Коли дружину Гейнса знаходять мертвою, він знає: це зробив Бруно. Тепер чоловіків зв'язує бентежна гра в кота-мишки, причому Бруно наполягає, аби Гейнс виконав свою частину угоди.

Працюючи в жанрі "нуар", пані Гайсміт майстерно створює атмосферу пітьми та неспокою, де за буденними подіями підступно ховається зло.

Джин Ріс "Широке Саргасове море" (в іншому перекладі - "Антуанетта", 1966)

"Широке Саргасове море" - приквел та відгук на ще більш відомий роман, який часто можна побачити у списках видатної літератури, а саме, "Джейн Ейр" Шарлотти Бронте. Пані Ріс оповідає історію першої дружини пана Рочестера Берти, яку у класичному творі Бронте називають "божевільною з горища".

Авторка показує людське обличчя Берти (чиє справжнє ім'я - Антуанетта - змінено неназваним паном Рочестером) та описує її життя у Вест-Індії, а потім і вимушений шлюб з англійцем, у часі та просторі, де жінки підкорялися патріархальним законам й повністю залежали від чоловіків.

Роман привертає увагу до колоніалізму та работоргівлі - джерела збагачення пана Рочестера та Антуанетти, а також досліджує проблеми раси, кольору та статусу на Ямайці 1830-х років. Тут і там виникає передчуття лихої долі, яке спіткає Антуанетту в Англії, у руках чоловіка, котрий знущатиметься з неї фізично, емоційно та психологічно.

Юн Чжан "Дикі лебеді"

"Дикі лебеді" - епічна сімейна сага, яка відстежує кардинально різне життя трьох поколінь жінок з родини Юн Чжан під час стрімких змін на їхній батьківщині у Китаї.

Бабусю пані Джан ще підлітком віддали в наложниці польовому командиру. Її мама, дочка цього командира, брала активну участь у комуністичному русі під час Громадянської війни в Китаї і разом зі своїм чоловіком досягла високих посад у компартії. Сама Юн Чжан виросла в елітній атмосфері комуністичної верхівки, але відчула на собі усі жахіття "культурної революції": її батьків репресували, а сама вона мусила жити у вигнанні.

У "Диких лебедях", історії з життя однієї сім'ї яскраво ілюструє соціальні та політичні поневіряння усієї країни. Роман перекладений 40 мовами, але й досі заборонений у Китаї.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Стежте за нами в Telegram!